4 Соціально-економічні аспекти екологічного розвитку суспільства (збиток)

Основні екологічні вимоги до планів економічного та соціального розвитку.

Комплексні плани економічного та соціального розвитку міст містять екологічний розділ. Його реалізація пов’язана з певними труднощами ресурсного характеру, тобто на сучасному етапі не вистачає ресурсів на усунення усіх негативно діючих і на посилення усіх позитивно діючих на людину флору і фауну факторів.

Тому необхідним є виділення за своєю пріорітетністю тих екофакторів, що обумовлюють найбільш значні та кількісно виражені зв’язки між показниками здоров’я, стану флори і фауни та тими факторами, що на них впливають.Схематична ілюстрація економічної природи даних процесів (рис. 2.1)

П_пр(Ц₁)

П_о(Ц₄)

У – безповоротній збиток

В_с

В_пр

П_в(Ц₃)

Св

В_{ш -}∆У

П_н(Ц₂)

Умовний показник залучення у виробничий процес певного природного ресурсу рівний П_пр, економічний потенціал якого характеризується економічною оцінкою природного ресурсу Ц₁. Після залучення у виробництво якість використаного природного ресурсу знижується, і якби не застосування очисних споруд то рівень зниження стану ресурсу до П_н, а економічна ціна до відповідно до Ц₂. Якщо встановлене очисне обладнання то якість ресурсу частково відтворюється (рівень П_в, оцінка Ц₃). Далі ресурс повертається природі, де починається процес відновлення його якості. Залишкова якість ресурсу характеризує показник П_о та оцінка Ц₄. Відхилення якості ресурсу від умовно природного стану (В_пр) внаслідок виробничого процесу характеризує рівень екологічність застосованої технології (ступінь використання природних ресурсів, токсичність відходів тощо). Тоді ступінь штучного відтворення порушення якості природного середовища (В_ш) має економічний результат (величина відвернутого економічного збитку - _∆У), а суспільно необхідні витрати, пов’язані з відновленням якості природного середовища при використанні даної технології, формують вартість відтворення природного ресурсу (С_в - природоохоронні витрати). У подальшому виробництво змушене використовувати продукт погіршеної якості, це обумовлює виникнення економічного збитку. Але крім цього змінюються економічні функції взаємопов’язаних систем. Комплексний розмір економічного збитку формується із суми збитків викликаних порушенням кожної з властивостей даного елементу природного середовища [мельник].

Слід зазначити, що економічні поняття витрати на очищення та економічний збиток не ідентичні. Часто досить незначні кошти можуть запобігти значним збиткам, іноді навпаки – величезні кошти не ліквідують забруднення. Отже, як зазначається у [] збитки – «це результат негативної зміни внаслідок якихось подій, явищ, дій стану об’єктів, що виражається в порушенні їх цілісності або погіршенні інших властивостей, фактичні або можливі соціальні і економічні втрати (відхилення здоров’я людини від середньостатистичного значення, тобто його хвороба або навіть смерть, і так далі) і/або погіршення природного середовища».

Загалом під економічним збитком навколишньому середовищу розуміють практичні або можливі втрати або негативні зміни в довкілля, викликані його забрудненням і виражені в грошовій формі (визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу) []. Але на практиці екологічні (природні) втрати, як правило, не визначаються.

Соціально-економічне обгрунтування природоохоронних заходів.

Суть соціально-економічного обгрунтування необхідності охорони НС полягає у визначенні найбільш ефективної системи природоохоронних заходів, направлених на досягнення поставленої мети, виходячи з соціальних, економічних та екологічних критеріїв.

При визначенні соціально-економічної ефективності природоохоронних заходів необхідно враховувати такі положення.

1.Комплексний характер природоохоронних заходів, тобто об’єднання цілого ряду дій по покращенню стану повітряного та водного басейнів, шумового фону та ін.

2.Заходи природоохоронного характеру повинні поєднуватись з раціональним ресурсовикористанням, максимально ефективним використанням первинних і вторинних ресурсів, з науковим підходом до експлуатації природних ресурсів.

3.Профілактичний характер природоохоронних заходів.

4.Протиріччя між галузевим характером природоохоронних заходів та їх народногосподарськими результатами.

Внаслідок цього окремі підприємства, що здійснюють природоохоронну діяльність, одержують лише частковий ефект від своїх витрат, а інша доля соціально-економічного ефекту “переходить” іншим підприємствам і населенню цієї території. Наприклад, підприємство, що скидає забруднені стічні води у річку, його витрати на усунення скиду неочищених стоків автоматично приведуть до скорочення витрат інших підприємств, що використовують цю воду і розташовані нижче за течією, а також підвищать ефективність рекреаційної та рибогосподарської діяльності на цій території.

5.Природоохоронні заходи (це їх найважливіша особливість) дають відразу три типа результатів: соціальні, економічні та екологічні.

Проведення природоохоронних заходів сприяє передусім охороні здоров’я людей, зниженню захворюваності, створенню сприятливих умов соціально-демографічного відтворювання населення.

Таким чином, соц.ефект, виражений цими показниками, залежить від екологічного ефекту покращення стану НС, а значить, й ефект від природоохоронних заходів має в більшості соціальний характер.

Останнім часом усі результати природоохоронної діяльності (у т.ч. і соц.характеру) оцінюють за економічними показниками.

Не усі соціальні результати підлягають економічній інтерпритації, але все ж таки в деяких випадках саме вони є вирішаючими при визначенні пріорітетності природоохоронних заходів.