
- •Модуль 3 Урбосоціосистема
- •1. Сучасне екологічне становище людини в урбасистемі.
- •Переваги міського способу життя
- •Недоліки міського способу життя
- •2. Взаємовідносини природи та суспільства: історичний аспект
- •Мисливсько-збиральна культура
- •Аграрна культура
- •Індустріальне суспільство
- •Постіндустріальне суспільство
- •3. Екологічний огляд взаємовідносин людини і природи.
- •Основні поняття екології
- •Екологічні закони розвитку системи «природа-людина»
- •4 Соціально-економічні аспекти екологічного розвитку суспільства (збиток)
- •5. Популяція людей та їх здоров’я Структура і динаміка міських популяцій.
- •5.3. Еколого-геохімічна оцінка забруднення важкими металами.
- •6. Поведінка людини в природному та техногенному середовищі.
- •6.1. Адаптація людини.
- •6.2. Характеристика екологічних потреб людини.
- •6.3. Поведінка людини. Рівні регуляції поведінки.
- •6.4. Специфіка поведінки людини в природному та соціологічному середовищі.
- •Поведінка в природному середовищі.
- •Поведінка у соціальному середовищі.
- •6.5. Поведінка людини в критичних та екстремальних ситуаціях.
- •7. Екологічна криза та шляхи виходу із неї. Поняття екологічної небезпеки.
- •7. 1 Поняття екологічної небезпеки. Критерії екологічної небезпеки.
- •7.2. Екологічний ризик. Оцінка екологічного ризику.
- •8. Основи екологічної етики.
- •8. 1)Елементи екологічної етики
- •8.2. Екологічна свідомість та екологічне мислення
- •9. Концепція сталого розвитку
- •Основи розвитку систем
- •Зміст поняття сталого розвитку.
- •3. Підходи до розуміння поняття сталого розвитку.
- •4.Основні аспекти сталого розвитку цивілізації.
- •5. Рівні сталого розвитку.
- •6. Принципи сталого розвитку.
- •7. Напрями та інструментарій розв’язання проблем сталого розвитку.
- •Особливості екологічної ситуації в різних країнах.
- •Особливості вітчизняних соціально-екологічних умов.
- •10 Місто і здоров’я населення.
- •11.Відеоекологія
Аграрна культура
Вона охоплює усю епоху, коли основою матеріального виробництва були землеробство та скотарство (від 8 тис.років до н.ери до середини XVIII ст.н.ери)
Важливішою особливістю цього періоду стало осідлий або напівосідлий спосіб життя, що обумовило тісний контакт з територією, яка оброблялася, зростання густини населення.
Основним фактором, що впливав на тривалість життя, стала не кількість продуктів харчування, а хвороби, які виникали здебільшого у місцях підвищеного скупчення людей на обмеженій території (міста).
Погіршилося санітарне становище населення. Навколо поселень накопичувались відходи, відбувалося забруднення грунту та водоймищ, що спотворювало розповсюдженню інфекцій.
Негативний екологічний вплив землеробців виявлявся також в:
випалюванні лісної рослинності (для отримання золи як мінерального добрива);
відведення нових територій під землеробство методом випалювання призводило до значних пожеж на великих територіях;
розорювання земель вели до порушення природніх екологічних ніш багатьох тварин, що призводило до значного впливу на природні комплекси;
органічне виснажування земель, перевипас домашніх тварин приводили до ерозії грунтів і виходу їх з с/г обороту.
Розпочалося виникнення міст (4 - 3 тис. до н.ери), але вони (особливо в епоху середньовіччя) мали дуже несприятливі умови для життєдіяльності людей (у зв’язку з великою скупченістю на незначній території, недосконалістю системи відводу відходів виробництва та побутових відходів, недоліком чистої питної питної води). Як слідство, зростало розповсюдження інфекційних захворювань.
Але в епоху середньовіччя відбулись серйозні зміни у взаємовідносинах людини з природою:
приймаються закони, направлені на охорону НС (регламентувалося мисливство на деякі види тварин);
люди почали розглядати як автономні, непов’язані з ним об’єкти;
люди пізнають закони самовідновлення природи;
в епоху Відродження (XV – XVI ст.) почалася ера великих географічних відкриттів; роботи Галілея та Копернико перевернули уявлення про Всесвіт; природу почали вивчати науковими методами.
Індустріальне суспільство
Характерною рисою є ріст пром.виробництва і, як наслідок, ріст кількості міст, їх укрупнення та підвищення концентрації в них населення.
Але особливістю міст стало: удосконалення систем видалення відходів; забезпечення міст с/г продукцією та налагоджування збуту промтоварів в аграрний сектор; розвиток систем транспорту (будуються дороги, мости).
Активно іде видобуток корисних копалин (для будматеріалів та палива), вирубка лісу. Все це суттєво змінює природні ландшафти і на заміну їм приходять “антропогенні” ландшафти.
Зростає кількість інфекційних хвороб (у зв’язку з ростом концентрації населення і відсутністю будь-яких ефективних засобів лікування).
Друга половина XVIII ст. - початок XIX ст. прийнято звати століттям природознавства. Серйозний розвиток набувають науки про землю, розроблюються окремі аспекти майбутньої науки екології. Гекель вводить термін “екологія”, яким позначає галузь знань про взаємовідносини організмів і з середовищем мешкання. Іде накопичення даних про вплив природи на людину і навпаки.
Іде активне заселення усіх доступних для проживання територій, відкриття та експлуатація нових джерел енергії (енергія зв’язку атомів).
У ХХ ст. розвиток медицини обумовив зменшення багатьох інфекційних захворювань.