7.2. Екологічний ризик. Оцінка екологічного ризику.
Ризик - це кількісний рівень небезпеки з урахуванням її наслідків. Наслідки прояву небезпеки завжди приносять збиток, який може бути економічний, екологічний, соціальний тощо. Чим більший очікуємий збиток, тим більший ризик. Крім того, ризик буде тим більший, чим більша вірогідність прояву відповідної небезпеки. Тому ризик R може бути визначений як добуток можливості вірогідності небезпеки розглядає мого процесу чи явища Р на магнітуду очікуємих наслідків (збитку) Q.
R=P*Q (1)
Таким чином, поняття ризик включає два поняття – вірогідність небезпеки і збиток.
У сучасні літературі розглядається декілька різновидів ризику, кожен із яких має свої властивості.
На думку Рао Коллуру є п’ять таких різновидів:
Ризики, які загрожують безпеці (характеризуються малою вірогідністю але важкими наслідками, наприклад несчасливі випадки на виробництві)
Ризики, які загрожують здоров’ю (велика вірогідність, але часто не мають важких наслідків)
Ризики, які загрожують середовищу існуванню (результат, ефект різних взаємодій між різними системами на різних рівнях при досить значних невизначеностях як в самих ефектах, так і їх причинах
Ризики, які загрожують суспільному благополуччю (обумовлені тим, як суспільство сприймає і оцінює діяльність даного об’єкту, як дана діяльність пов’язана з раціональним використанням природних ресурсів, відображається на стані НС, негативне сприйняття об’єкту проявляється швидко і оказується стійким )
Фінансові ризики (можливі втрати власності і доходів).
Розподілення ризиків є дещо умовним. Часто ризики для НС загрожують і здоров’ю людей.
Власта Молак виділяє 6 типів аналізу ризику, які мають наступні особливості.
Аналіз хімічного ризику охоплює ризики, які визиваються не канцерогенними хімічними речовинами. Характерна риса хімічних ризиків у тому, що вони проявляються лише коли доза токсиканту перевищить певну величину (порогову).
Аналіз канцерогенного ризику розглядається окремо через важливість і необхідність частого використання. Викликається канцерогенами або іонізуючим опроміненням ( є безпороговим).
Епідеміологічний аналіз ризику призваний встановити кореляції (статистичні залежності) і причинні зв’язки між властивостями джерел ризику і кількістю спричинених захворювань.
Вірогіднісний аналіз ризику – для забезпечення складних і потенційно небезпечних технологічних процесів. Базується на методі дерев.
Апостеріортний аналіз ризику – включає як всі природні катастрофи, так і діяльність людей, зв’язана з небезпекою. Базується на статистичній обробці у минулому.
Якісний аналіз ризику - коли кількісно оцінити не можливо (кислотні дощі..)
Всі перераховані види аналізу ризику мають безпосереднє відношення до екологічних ризиків, під якими слід розуміти сукупність ризиків, що загрожують життю і здоров’ю людей та ризиків загрози стану середовища існування.
Агентство по захисту НС в США виділило самі серйозні ризики для НС (екологічні ризики):
Глобальна зміна клімату;
збідніння озонового шару;
зміна компонентів середовища існування;
гибель популяцій і втрати в біологічному різновиду.
Найбільш серйозні ризик для здоров’я людей:
забруднення атмосферного повітря (газами, аерозолями)
накопичення радіоактивного газу радону у приміщеннях;
забруднення повітря у приміщеннях;
забруднення питної води;
присутність хімічних забруднювачів (токсикантів на робочих місцях);
забруднення грантів та вод пестицидами;
обідніння озонового шару в стратосфері.
Співставлення цих переліків показує, що розподілення екологічних ризиків і ризиків для здоров’я є неоднозначним і умовним. Незалежно від характеру дії джерела небезпеки, результатом її прояву є збиток, який наноситься і людям і НС, Це вимагає одночасного вивчення обох видів екологічного ризику. Але іноді необхідно для вивчення їх розділяти.
Використання в законодавстві параметрів ризику потребує точного кількісного визначення двох важливих понять – максимально допустимого ризику і малого (приємлимого) ризику. Ризик вважається малим, якщо його рівень не може бути надійно виявленим на фоні уже наявних ризиків. У більшості країн ЄС індивідуальний ризик, якому підлягає населення, є малим, його рівень не перевищує величину 10-6 за рік. (Нідерланди 10-8, США – 10-6 на все життя). Допустимий ризик – не менше 10-3 (максимально допустимий), для більшості канцерогенів 10-4-10-6.
У
правління
ризиком включає стадії:
В изначення параметрів ситуації (існуючої чи плануємої)
О
цінка
ризику
В
изначення
критеріїв прийнятих рішень
П орівняння результатів оцінки ризику з критеріями прийнятих рішень
П ошук варіантів зниження ризику
О цінка затрат і ефективності зниження ризику для кожного із варіантів
С півставлення варіантів
Вибір оптимального рішення
Процес управління ризиком базується на результатах кількісного оцінювання ризику, яке дозволяє:
співставити альтернативні проекти потенційно небезпечних об’єктів
виявити найбільш небезпечні фактори ризику, що діють на даному об’єкті,
визначити пріоритетні напрями інвестицій та створити бази даних.
Експертні оцінки – оцінки спеціалістів щодо майбутньої поведінки систем чи об’єктів, які характеризуються невизначеними параметрами.
1. Найбільш відомий метод експертних оцінок – метод Дельфі (в честь дельфійських оракулів – жреців храму Аполона). Приняття експертних рішень по ньому проводиться в етапи: Формування групи експертів (спеціалістів даної галузі) Заповнення анкет із запитаннями по даній проблемі (1 тур) Обробка анкет з запитаннями і викладення результатів Огласить результати експертам і дать їм ще раз заповнити (так може декілька турів до узгодженості) Наприклад розбивають шкалу щодо можливості аварії на: Р більше 10-2 – можливий, 10-4-10-2 – неправдоподібне, майже неможливий 10-4.
2. Моделювання з використанням метода дерев. Розкладаємо по дереву, і прогнозуємо експертно можливість ситуації і розраховуємо.