7. Екологічна криза та шляхи виходу із неї. Поняття екологічної небезпеки.

Із розгляду стану системи ЧЕБС слідує тільки один висновок, що людство само дестабілізувало всю систему, викликавши так звану глобальну екологічну кризу.І тим самим, людство само викликало на себе “ефект бумерангу” і створило навколо себе небезпечне для життя середовище.

7. 1 Поняття екологічної небезпеки. Критерії екологічної небезпеки.

Під небезпекою розуміють вплив об’єктів НС, в результаті яких можуть відбутися його зміни і внаслідок цього зміняться умови існування людини і суспільства в цілому.

Але зараз природні джерела небезпеки відносно малі в порівнянні з антропогенною небезпекою (тим паче люди навчились прогнозувати іпопереджувати цю небезпеку)

Тому зараз часто під екологічною безпекою мають на увазі усю сукупність як природніх,так і техногенних факторів.

Саме поняття “безпека” можна сформулювати як “стан захищеності від небезпеки”

Основні напрямки людської діяльності на шляху до екологічної безпеки:

1 ) Зниження впливу Е Б – самий головний шлях виходу із екологічної кризи, тобто скорочення техносфери (і за площею впливу , і за ступенем втручання)та її впливу на біосферний обмін речовин та енергії.

2 ) Зниження впливу Е Б - за рахунок зменшення потоку техногенного забруднення НС. Саме в цей напрямок зараз вкладається основна доля затрат в області прикладної екології , тобто більшість природоохоронних заходів засновані на технічному і технологічному рішеннях.

3) Ізоляція людини від негативних впливів НС (житло, внутрішніймікроклімат, штучний тепловий і світовий режим , кондиціонери і повітреочисники, очищення води і термообробка їжі, засоби індивідуального захисту (распіратори, спецкостюми)). Але цей напрям не перспективний, так як не ізолює усю масу людей.

4) Адаптація людини до шкідливого впливу НС, які природнім шляхом вироблене по відношенню до природніх факторів, але дуже обмежена до техногенних впливів і забреднення середовища.

В цьому випадку адаптація реалізується в основному не на фізіологічному рівні, а на психологічному (звикання і терпіння до погіршення самопочуття, погіршеному здоров’ю).

5) Зменшення чисельності людей – один із основних факторів стабілізації системи ЧЕБС (тим самим скорочуються масштаби економіки) з одночасним акцентом держав на соціально-культурний розвиток населення (поки в глобальному масштабі ми це не реалізуємо: тому що повинен спрацьовувати закон про якісну направленість революційних систем).

6) Зниження об’єму виробництва на душу населення, що також важко реалізуємо в умовах сучасної економіки.

Основні критерії екологічної безпеки для всієї екосфери та її частин слугує рівень напруженості екологічної ситуації Ке, який визначається відношенням загального техногенного навантаження Нт на визначену територію до її екологічної техноємності Те, тобто визначається її допустимою стійкістю по відношенню до пошкоджуючих техногенним впливом.

Нт

К е=

Те

1) При Ке ≤ 0,3 – обстановка сприятлива

2) При К ≈ 1 та 1<Ке<2 – обстановка критична

3) При Ке ≥ 10 – вкрай небезпечна обстановка

Для окремих екологічних систем головним критерієм безпеки є цілісність, збереженість їх видового складу біорізновиду і структури внутрішніх взаємозв’язків.

Для людини головним критерієм безпеки є збереження здоров’я і нормальної життєдіяльності.