
- •1 Коротка технологічна характеристика приймачів електроенергії та вимоги до надійності електропостачання
- •2.2 Розрахунок електричних навантажень силової мережі
- •3 Вибір кількості та потужності трансформаторів
- •5 Вибір напруг зовнішнього та
- •6 Вибір кількості та потужності
- •7 Вибір схеми зовнішнього електропостачання
- •8 Розрахунок струмів нормального, аварійного і післяаварійного режимів. Вибір електричних апаратів і проводників.
- •9 Вибір електричних апаратів та струмоведучих елементів згідно схеми обраного варіанту
- •10 Вибір параметрів мережі до 1 кВ насосної станції
- •10.2 Розрахунок тролейних ліній для насосної станції
- •10.3 Перевірка електроустаткування на стійкість до струмів короткого замикання
- •11 Вибір схеми власних потреб, роду та джерел оперативного струму підстанції
- •Релейний захист та автоматика
- •Релейний захист блоку кл – трансформатор
- •12.2 Автоматичне ввімкнення резервного живлення
- •13 Вибір конструктивного виконання розподільчих пристроїв пс та компоновка основного обладнання
- •14 Організаційно-економічній розділ
- •Розрахунок параметрів сіткового графіка
- •3 Розрахунок вартості розробки проекту
- •3.1 Розрахунок основної заробітної плати
- •3.3 Розрахунок експлуатаційних та накладних витрат
- •4 Економічна ефективність розробки
- •15. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
5 Вибір напруг зовнішнього та
ВНУТРІШНЬОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Для отримання найбільш економічного варіанту електропостачання підприємства в цілому напругу кожної ланки системи електропостачання повинно вибиратися перш за все з урахуванням напруг суміжних ланок. Вибір напруг засновується на порівнянні техніко-економічних показників різних варіантів, з урахуванням необхідності пов’язувати мережу заводської електростанції з мережами енергосистеми.
Електропостачання заводу по виробництву щебня відбувається від підстанцій Лєжино 150/35/10 та ЖБК 150/35/10 відходять високовольтні лінії, по яким і відбувається постачання електроенергії до головної знижувальної підстанції щебневого заводу. Для вибору напруги зовнішнього електропостачання попередньо визначаємо раціональну нестандартну напругу за формулою Стілла, кВ
(5.1)
де Рл=Ррд/2 – потужність, що передається по одній лінії;
l – довжина лінії, l=7,4 км.;
Ррд – сумарне навантаження підприємства (на напрузі 0,4кВ та 10кВ) з урахуванням коефіцієнта різночасності максимумів, крм=0,9.
кВ
Приймаємо напругу живлення Unom=35 кВ з електропостачанням по ПЛ‑35 кВ. Режим роботи нейтралі – ізольована (ПЛ-АС-50, Ідоп=175А).
Напругу для внутрішньозаводського розподілення енергії вибираємо 10 кВ, оскільки на підприємстві знаходяться потужні двигуни (2x630 кВт), які підключаються до мережі 10 кВ. Отже нижня сторона трансформаторів головної знижувальної підстанції заводу – 10 кВ. Режим роботи нейтралі на напругі 10кВ ізольована.
Для електропостачання приймачів електроенергії < 1000 В приймаємо напругу 0,4 кВ. Отже на території заводу чи у окремому цеху розміщені трансформаторні підстанції, які знижують напругу для малопотужних приймачів електроенергії, що розміщені в цехах, з 10 кВ до 0,4 кВ. Тобто, для електропостачання приймачів < 1000 В приймають 3-х фазні (режим роботи нейтралі глухозаземленная ) 4-х проводні мережі з системою U 380/220 В. Це дозволяє одночасно постачати електроенергію до силового (на лінійну напругу) та освітлювального (на фазну напругу) електрообладнання при глухому заземленні нейтралі трансформаторів.
Система 380/220 В має переваги над системою 220/127 В: економія кольорового металу приблизно на 40 %, збільшення пропускної спроможності мережі та зменшення втрат енергії.
6 Вибір кількості та потужності
ТРАНСФОРМАТОРІВ ГЗП
Всі електроприймачі заводу поділяються на електроприймачі 1-ї категорії, електроприймачі 2-ї категорії та електроприймачі 3-ї категорії. Виходячи з цього на головній знижувальній підстанції необхідно встановлення 2-х трансформаторів. Отже ГЗП групи цехів кар'єрної розробки – двохтрансформаторна.
При 2-х трансформаторній підстанції потужність кожного трансформатора вибирається з таким розрахунком, щоб при знеструмленні одного трансформатора другий, що залишається у роботі, міг нести усе навантаження приймачів 1-ї, 2-ї категорій (з урахуванням допустимих нормальних та аварійних навантажень). Для цього номінальна потужність трансформаторів двохтрансформаторної підстанції приймається рівною 70 % від загального розрахункового навантаження цеху. Тоді при знеструмленні одного з трансформаторів другий на час ліквідації аварії опиняється завантаженим не більш як на 140 %, що допустимо в аварійних умовах.
Розрахункова потужність ГЗП визначається за формулою:
Sрозр=
(6.1)
де ко – коефіцієнт одночасності збігання максимумів, ко=0,9;
Pрозр 0,4, Pрозр. АД – сумарна розрахункова активна потужність усіх
приймачів заводу на 0,4 кВ та асинхронних двигунів на 10 кВ;
Qе – економічно обосноване значення реактивної потужності.
Sрозр=
=5113,5
кВА
Розрахункова потужність трансформатора ГЗП визначається за формулою:
Sрозр.тр.=
(6.2)
де nт – кількість трансформаторів ГЗП;
kз –коефіцієнт завантаження трансформаторів ГЗП.
Sрозр.тр.=
=3656,05
кВА
Вибираємо найближче стандартне значення ТМН – 4000/35.
Таблиця 6.1 – Технічні данні трансформатора ТМН – 4000/35.
Тип |
Номінальна потужність , кВА |
Номінальна напруга, кВ |
, % |
Втрати, кВт |
, % |
||
ВН |
НН |
|
|
||||
ТМН – 4000/35 |
4000 |
35 |
11 |
8,0 |
6,7 |
33,5 |
1 |
Перевірка трансформаторів по коефіцієнту завантаження в НУР, який обчислюється по формулі:
kз=
; (6.3)
kз=
=0,69
<0,7. .
Схематично вибір кількості та потужності трансформаторів ГЗП відображено на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 – Кількість та потужність трансформаторів цехових ТП, ГЗП та КП