Питання для самостійного вивчення:

1. Чергування поколінь та ядерних фаз у вищих спорових рослин.

2. Будова гаметофітів у голо- і покритонасінних.

3. Щеплення. Типи Щеплення.

4. Теорії походження квітки. Роботи Гете по вивченню будови квітки.

5. Філогенез квітки.

6. Роздільностатевість квіток та дводомність. Тридомні рослини.

7. Особливості запилення та запліднення культурних рослин та бур′янів.

Запитання для самоаналізу та самоперевірки:

1. Типи статевого розмноження.

2. Чому мохів вважають сліпою гілкою еволюції рослинного світу.

3. У якої групи рослин відмічають максимальну редукцію гаметофіту?

4. Чому запліднення квіткових рослин називають подвійним?

5. Біологічна суть одно- і дводольності рослин.

6. назвіть представників квітконасінних із актиноморфними, зигоморфними, та асиметричними квітками.

7. У чому відмінність між голими та стерильними квітками.

8. Запишіть формули квіток із родин: Бобові, Пасльонові, Розові, Хрестоцвіті.

9. Біологічне значення суцвіть.

10. До якого типу належать суцвіття: Подорожника, Груші, Вишні, Пшениці, Соняшника, Косариків?

Розмноження – це утворення потомства, що спричинює збільшення кількості особин виду, яка підтримує його існування і розселення. Основними в цьому визначенні моментами є „ідтримуння його існування і розселення”,ому що утворення нових особин не завжди забезпечує існування і розселення.

Приклад - наніела солоноводна. У неї два організми, виступаючи у ролі гамет, зливаються на певному етапі життя. Відповідно кількість особин виду зменшується. Але відбувається відтворення, що супроводжується не збільшенням, а навіть, зменшенням кількості особин виду.

Рослини розмножуються: вегетативно, нестатевим шляхом, статевим шляхом. Для них характерно в більшій мірі вегетативне і безстатеве розмноження, що відрізняє рослинний світ від тваринного.

2. Вегетативне розмноження.

Під вегетативним розмноженням розуміють розвиток нової рослини із різних вегетативних органів або їхніх видозмін: стебел, коренів, листків – (це у вищих рослин); у нижчих – часточками тіла (талом, слань) виводковими бруньками.

Природне вегетативне розмноження властиве всім групам рослин. Найпростіша форма – поділ клітини навпіл, тобто, амітотично. Характерне воно нижчим рослинам, як поодиноким, так і колоніальним формам. Наприклад, одноклітинні водорості із відділу зелених, синьо-зелених водоростей, колонії вольвоксів.

У багатоклітинних, але нижчих при вегетативному розмноженні іде поділ слані на окремі частини. Це характерне лишайникам, грибам, водоростям.

У лишайників є спеціальні вирости – ізидії, або накопичення всередині тіла – соредії. Ізидії і соредії – це початок нового організму.

У вищих рослин практично природно вже неможливе розмноження кусочком тіла, або її клітиною, тому що відбувся поділ на тканини, органи, які виконують конкретну фізіологічну функцію. Тому вегетативне розмноження відбувається за допомогою спеціальних утворень: відводками, бруньками, кореневищем, бульбою, цибулиною.

Розмноження виводковими бруньками характерне для мохів, папоротей, для рослин, що мешкають у вологих місцях. Дуже характерне таке розмноження для мохів печіночників. Брунечки утворюються у спеціальних кошикоподібних утвореннях, які розвиваються на верхньому боці слані. Вони (брунечки) випадають з кошиків і при наявності вологи проростають.

Завдяки перетворенню цибулинок у бруньки, що розвивають у основі листків у деяких видів цибулі формуються, дво- , три-, чотириярусні рослини. Виводкові бруньки є у очитку, бріофіліуму.

Розмноження кореневими паростками характерне для вишні, троянди, малини, тополі, хрону.

У жоржини, спіреї утворюються кореневі бульби.

Вегетативне розмноження відбувається і за допомогою надземних та підземних видозмінених пагонів.

У повзучих пагонів нормально розвинуте листя (жовтець повзучий, конюшина). Вуса розвиваються за допомогою вкороченого стебла. У суниці кожна рослина утворює до 200 пагонів.

Кореневище – органи вегетативного розмноження трав’янистих багаторічників.

Бульби після відмирання надземної частини, залишаючись у ґрунті, дають нову рослину.

Завдяки розмноженню цибулиною групу рослин об’єднують у цибулинні: цибуля, тюльпан, лілія...

3. Безстатеве розмноження - це розмноження спорами. Вони утворюються на тілі рослини із материнської клітини шляхом поділу протопласта клітини на частини.

Формуються спори у середині спеціальних утворень – спорангіях.

У нижчих рослин спорангії одноклітинні, у вищих – багатоклітинні