Сидячі бруньки

За походженням типові. Але можуть знаходитися у такому стані тривалий час, іноді все життя і відмерти разом з рослиною. Стимулює їх пробудження є, наприклад, поранення на старих пеньках. Отже їх біологічне значення – поновлення.

У деяких ролсни сидячі бруньки дають на стовбурі – пагони-квітконоси. Це властиво деяким тропічним (какао). Це явище носить назву кауліфлорії (лат. – „caulis” – стебло; „flores” – квітка).

Формування системи пагонів.

В результаті діяльності – розгортання і подальшого наростання різнорідних бруньок і ритмічності цієї діяльності, формуються різні за структурою пагони: видовжені та вкорочені, вегетативні та генеративні. В залежності від якісного та кількісного складу цих пагонів утворюється система пагонів рослини, або як називають габітус – лат. зовнішній вид.

І Рослини, що не галузяться, слабо галузяться, сильно розгалужені.

Бічні бруньки звісно закладаються у всіх рослин, але у деяких не на всіх вузлах або залишаються недорозвинені. Тому бічні гілки не утворюються і так званий скелет дерева складається із одного стовбура. Приклад деревоподібні папороті, довгі голонасінні – саговникові. Із квіткових – пальми, алое, юка, драцена, агава, кактуси (колоновидні цереуси), тропічне динне дерево, дерево „монашка”. Але фотосинтетична поверхня у них достатня, так як листя велике, зібране у віяло.

Ті, що мало галузяться. Серед них багато трав, які існують в умов густих посівів, збіднілих ґрунтах: жито, пшениця, льон, соняшник.

Рослини, що сильно галузяться. У них наростання пагонів обмежене, але утворюється їх вкрай багато. Це життєві форми – подушки. Вони виглядають ніби підголені кущики Azorella на антарктичних островах. Перекоти поле – кулеподібні рослини.

Акротонія, лизотонія, базитонія.

При галуженні габітус рослини може бути різним. Це залежить від того як і де будуть розміщуватися найбільші сильні та довгі бічні гілки на материнській осі – осі І порядку.

Є три типи: акротонія (гр. „акрос” – верхівка – „тонос” – сила) зустрічається у ялини, сосни, дуба, клена. Як правило, найбільш розвинені, пазушні бруньки у верхніх вузлах і саме вони формують сильні пагони у цій частині. Середні та нижні вузли мають лише розвинені бруньки і вони утворюють вкорочені пагони.

Це має біологічне значення, адже найбільшу фотосинтетичну поверхню вони виносять на саму верхівку на більший простір для сонця.

Акротонія типова і для трав’янистих – ромашка лікарська, перестріч – мар’яники.

Базитонія – найбільш масивні гілки, займають нижню частину материнської осі. На цьому основане кущіння злакових – утворення скупчення бічних пагонів біля основи осі І порядку – кущіння як приватний випадок базитонії („базис” - основа). Вузол кущіння – місце материнського пагона, від якого відходять бічні. Але більш правильно говорити не вузол, а зона кущіння.

Біологічне значення – більший захист бруньок знизу, ніж зверху при сезонних коливаннях.

Мезо – середній...

Направлення росту пагонів

Ортотропні пагони – збереження від’ємного геотропізму:

Плагіотронний – горизонтальне розміщення. Коли змінює направлення в процесі росту – анізотропний.

Від того, який кут за значенням між бічними гілками та материнською віссю залежить форма крони дерева:

• пірамідальна,

• плакуча,

• форма сланця (ялівець),

• шпалерна(кущики )

Типи галуження стебла

При вивченні наростання пагонів і утворення їх систем шляхом галуження важливо врахувати і момент інтенсивності наростання головної та бічних гілок. Це залежить від характеру поведінки їх апікальних меристем.

Є так званий бічний і верхівковий типи галуження. Бічний тип притаманний вищим насінним рослинам. В свою чергу він має два варіанти: моноподіальний симподіальний.

Перехід від верхівкового (характерного для більш нижчих в еволюційному відношенні) до бічного є проявом загальної закономірності еволюції – диференціації. При бічному головна вісь і бічні нерівноцінні за будовою та функціями. Отже, при бічному виділяють два типи систем вісей: моно (єдиний , „подос” – нога, вісь); „сим” – разом.

При моноподіальному – стовбур – головна вісь, яка ще сформувалася у проростка вона і наростає все життя – вісь єдина. Наприклад у 3 річного деревця – головна вісь І порядку є 3 річним приростком. Підсилення приросту починається через декілька років.

Бічне галуження за рахунок пазушних бруньок у ялини починається з 3-4 років.

Кожна гілка ІІ порядку росте за рахунок верхівкової меристеми, але інтенсивність її росту менша за інтенсивність росту головної вісі – вони „підпорядковані”.

Різниця такої моноподіпальної системи у трав’янистих полягає у швидкості її формування – за один вегетаційний період.

Симподіальні системи. Дерева листяних порід (береза). На певному етапі життя (4 -5 рік) головна меристема відмирає і іде в ріст меристема бічної і іде формування вертикального стовбура, але вже за рахунок бічної бруньки.

У дерев та кущів із супротивним листкорозміщенням (бруньками) після відмирання верхівки річного пагона виростає не один пагін заміщення, а два супротивних (бузок, клен). Вони утворюють розвилку, подібну до дихотомічних. Але це лише приватний випадок симподіальної, справжньої дихотомії там немає, називається псевдодтихотомічним.

Справжній дихотомічний тип – верхівкове галуження. Верхівкові меристеми роздвоюються на дві рівноцінні гілки П порядку, які , в свою чергу теж згодом роздвоюються.