Рекомендована література:

1. Астахова Л.Є. Ботаніка в таблицях і схемах: Посіб. для учн. загальноосвіт. навч. закл., абітур. та вчит. / Л.Є. Астахова, Д.А. Гарбар, Г.Є. Киричук / [за заг. ред. Киричук Г.Є.] – 2-ге вид., випр. та доп. – Житомир, 2012. – 272 с.: іл.

2. Біологічний словник / [за ред. К.М. Ситника, В.О. Топачевського.] – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1986. – 680 с.

3. Ботаніка. Водорості та гриби: навч. посібник. – К.: Арістей, 2007. – 476 сБрайон О.В. Анатомія рослин / О.В. Брайон, В.Г. Чикаленко – К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

4. Васильев А.Е. Ботаника: Морфология и анатомия растений: учебн. пособие / Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г. и др. – М.: Просвещение, 1988. – 480 с.

5. Горышина Т.К. Экология растений / Горышина Т.К. – М.: Высш. школа, 1979. – 368 с. (Учеб. пособие).

6. Киричук Г.Є. Ботаніка (морфологія рослин) в таблицях та схемах: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Г.Є. Киричук, Н.М. Корнійчук, Ю.С. Шелюк та ін. – Житомир, 2012. – 242 с.: іл.

7. Стеблянко М. І. / Ботаніка / Стеблянко М. І., Ковтун В.А., Морозюк С.С. – К.: Рад. школа, 1981. – 161 с.

8. Стеблянко М.І. / Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин: навч. посібник / Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. – К.: Вища шк., 1995. – 384 с.

9. Яковлев Г.П. Ботаника для учителя / Г.П. Яковлев, Л.В. Аверьянов. – М.: Просвещение: АО «Учеб. лит.», 1996. – 224 с. – (В 2 ч. Ч. 1).

10. Яковлев Г.П. Ботаника для учителя / Г.П. Яковлев, Л.В. Аверьянов – М.: Просвещение: Учеб. лит., 1997. – 336с. – (В 2ч. Ч.2.).

Тема № 9. Галуження та наростання.

Мета: З’ясувати основні типи галуження пагона та утворення пагонових систем, типи бруньок, врахувати формування різнорізних пагонів.

Професійна спрямованість: в шкільному курсі “Ботаніки” та “ Загальної біології” розглядаються значення видозмінених пагонів для рослини та людини та пристосувальний характер метаморфозів органів.

План:

1. Типи бруньок та формування різнорідних пагонів.

2. Формування систем пагонів.

3. Типи галуження стебла.

Обрані методи: лекція із використанням мультимедійної презентації.

Основні поняття теми: галуження, наростання, бруньки поновлення, бруньки збагачення, сидячі бруньки, подушки, акротонія, лизотонія, базитонія, ортотропні пагони .

Питання для самостійного вивчення:

1. Аномальна анатомічна будова стебел.

2. Формування систем пагонів у деяких екзотичних рослин.

Запитання для самоаналізу та самоперевірки:

1. Що таке спляча брунька?

2. Чи можна називати вегетативну бруньку листковою? Відповідь обгрунтуйте?

3. Значення базитонії, мезотонії, та акротонії.

4. Чим відрізняється дихотомічне і псевдодихотомічне галуження пагонів.

1. Прикріплений спосіб життя та особливості живлення рослин виробили у цих організмів певні пристосування. Вони полягають у постійному збільшенні площини стикання із джерелами життя (вода, СО_2, О_2, СОН, сонячне проміння). Це, в свою чергу досягається здатністю до необмеженого росту (наростання) та галуження.

Галуження – один із найважливіших способів збільшення розмірів тіла та площини. Наростання пагонів у довжину і утворення бічних пагонів відбувається за рахунок бруньок.

Бруньки є різних типів за своїм положенням та способом утворення. Так, є верхівкові (термінальні), бічні (пазушні), та додаткові (в пазусі листка закладається не одна, а декілька.), серіальні колатеральні (часник).

Термінальна, бічні – екзогенного походження. Бічні – це меристематичні горбики. Пазушне положення бруньок має певне біологічне значення у зв’язку із наявністю криючого листка.

Додаткові формуються внаслідок довготривалої діяльності пазушної меристеми. Якщо бруньки сидять у пазусі криючого листка одне над другою вертикально – серіальні (ожина, волоський горіх). Якщо бруньки поряд – колатеральні.

Ці бруньки закладаються екзогенно у вигляді меристематичних горбиків в пазухах листкових зачатків. Є ще придаткові, або адвентивні бруньки, які формуються ендогенно: з перициклу, камбію, паренхіми серцевинних променів, епідерми і мезофіла листка. Отже вони виникають не із меристеми. Вони утворюються на стеблах, коренях, листках.

Будова самих бруньок типова. Вони мають важливе біологічне значення, тому що забезпечують вегетативне розмноження. Приклад: коренева порость малини, осика, кульбаба. Листкові адвентивні бруньки бріофіліума – виводкові бруньки.

Перетворення бруньки у пагін починається із розгортання листкових зачатків і росту міжвузля. Зовнішні луски підсихають і відпадають і від них залишається рубчик – брунькове кільце. Його добре видно у деяких рослин. За ними можна на гілці підрахувати вік дерева (куща) (на межі річних приростків), та листкорозміщення.

Міжвузля наростають інтеркалярно. У злакових листочки поступово висуваються із трубок піхви конусовидними ковпачками – “ телескопічний ріст”. Якщо міжвузля ростуть інтенсивно, то формується видовжений пагін, якщо ріст міжвузля гальмується – вкорочений пагін. Вкорочені пагони трав називаються розетковими. Називати їх безстебельними невірно, але термін вкоренився і є навіть назва виду рослин - перстач безстебельний.

Річні та елементарні пагони.

В нашій зоні із змінами пори року розгортання бруньок ритмічне. Раз у рік навесні у багаторічників розгортаються бруньки і іде формування пагона. Він формується протягом вегетаційного періоду. Такий пагін називається річним приростом. Заздалегідь на пагоні утворюються нові бруньки – зимуючі, які дадуть приріст наступний вегетаційний період.

В нашій зоні у дерев добре помітно, що листям покриті річні пагони цього року, на пагонах минулих років їх немає. У вічнозелених рослин листя можуть зберігатися на 3-5 річних пагонах. Навіть в незмінних умовах клімату (тропіки, субтропіки) у житті рослин все ж спостерігається періодичність в утворенні та розгортанні бруньок. Протягом року на певний час бруньки завмирають, стають бруньками спокою – (а не зимуючі) і знову через певний період розгортаються. Чому? Це пов’язано із конкуренцією за пластичний матеріал та енергію між листками, міжвузлями і меристемами сусідніх пагонів.

Іноді таку періодичність можна спостерігати у деяких рослин (чай, цитрусові) без особливих причин. Так у рік утворюється 3-4 прирости розділені нетривалим періодом спокою – разом цикл росту. Їх річним не назвеш, називають їх елементарними. Отже в даному випадку річний пагін складається із декількох елементарних. У нашій зоні у дерев 1 річний співпадає із 1 елементарним. Але, у дуба можна розрізнити весняний і літній приріст “іванові пагони”. У трав’янистих не розрізнити.

За функцією бруньки, які впадають у спокій, а потім дають початок річним та елементарним пагонам, називаються бруньками поновлення і зимуючими ( або спокою, де немає зими). За походженням можуть бути екзо- і ендогенними.

Розрізняють і так звані бруньки збагачення. Це бічні бруньки, що не мають стану спокою, вони дають пагони збагачення, які збільшують загальну поверхню рослини. Такі бічні пагони утворюють одного віку систему із материнським пагоном в той же сезон. Це притаманне багатьом трав’янистим рослинам (квасоля, мокрець, волошка синя, вероніка).