2. Місцеві податки: податок з реклами, комунальний податок.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій,планово–дотаційних та сільгосппідприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, що обчислюється виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Структурно – логічна схема розрахунку:

Об’єкт справляння

Об’єктом оподаткування є розрахункова величина фонду оплати праці, яка визначається як добуток середньоспискової чисельності працівників і одного неоподаткованого мінімуму.

Комунальний податок нараховується та сплачується щомісячно в терміни, передбачені законодавством. Один раз в квартал в ДПІ подається розрахунок комунального податку. Податковий контроль здійснюється щомісячно в міру подання звітності і сплати комунального податку.

Обчислення комунального податку здійснюється за формолою:

Пком= Nср х Нмін. х 10%

де Пком – комунальний податок (грн);

Nср – середньоспискова чисельність постійних працівників;

Нмін – неоподаткований мінімум доходів одного працівника.

Податок нараховується щомісяця, сплачується не пізніше 15 числа місяця, що спливає за звітнім.

Податок з реклами є обов’язковим до справляння при наявності об’єкта оподаткування.

Платниками є фізичні і юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності – рекламодавці чи виробники і поширювачі реклами, якщо вони є рекламодавцями, рекламна діяльність яких проводиться на території органу місцевого самоврядування.

Об’єктом справляння податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Структурно – логічна схема розрахунку:

Об’єкт справляння

Ставка податку

Розмір податку з реклами

Вартість послуг за розміщення реклами

0,1% для разової реклами

0,5% для багаторазової

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою ЗМІ, преси, телебачення, радіо, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та інших місцях.

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг з установлення і розміщення реклами.

3. Ринковий збір.

В Указі Президента України «Про упорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28 червня 1999р. під ринковим збором розуміють плату за право заняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності.

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які реалізують відповідну продукцію.

Об’єкт оподаткування – торгове місце (на ринках. У павільйонах , на площадках, з автомашин тощо).

Граничний розмір ставок збору встановлений окремо для фізичних та юридичних осіб – 3 мінімальні заробітні плати.Розмір ставок може коливатися залежно від ринку, його територіального розташування і виду продукції. Облік веде адміністрація ринку.

Строк сплати – до початку реалізації продукції.

Джерелом сплати є собівартість продукції або особисті кошти.

Кошти, що надходять від ринкового збору, у повному обсязі (100%) зараховуються до місцевого бюджету. Відповідальність за нарахування ринкового збору і своєчасність його сплати в місцевий бюджет покладено на адміністрацію ринку.

Ставки ринкового збору диференціюються залежно від характеру торгівлі , кількості торгівельний місць, платника, місце торгівлі.