2. Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами на народження та поховання.

Цей вид збору справляється на підставі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з втратою працездатності та витратами . обумовленими народженням чи похованням » від 18 січня 2001р.

Статтею 21 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» регулюється визначення розміру страхових внесків. Він встановлюється щорічно за поданням КМУ Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:

1) для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

2) для найманих працівників – до сум оплати праці, які включаютьв себе основну та додаткову плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

3) для зареєстрованих осіб – до сум оподаткованого доходу (прибутку).

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески , до них застосовуються фінансові санкції.

3. Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по безробіттю.

Цей вид збору справляється відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » від 2 березня 2000р. № 1533-ІІІ.

Законодавець визначив порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків.

Стахові внески нараховуються:

а) для роботодавців – у відсоиках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб (1,9%);

б) для найманих працівників – у відсотках до сум оплати праці, а також заохочувальні і компенсаційні виплати (0,5%);

в) для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - у відсотках до сум оподаткованого доходу (2,4%).

Внески сплачуються один раз на місяць – у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

4. Внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійні захворювання.

Цей вид соціального збору справляється відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999р.

Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Відносини з обов’язкової сплати внеску виникають з моменту укладання трудового договору з працівником. З цього моменту будь-яка особа має право стосовно цієї виплати.

Платниками є лише роботодавці. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно до порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що затверджує КМУ.