3. Збір за спеціальне використання надр при видобуванні корисних
копалин.
Плату за цей збір введено на підставі ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» і ЗУ «Про підприємництво», що передбачає наявність ліцензії.
Відповідно до Кодексу України про надра – вони надаються тільки в користування, бо вони є виключно власністю держави.
Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють видобування корисних копалин.
Об’єктом справляння є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів, який включає в себе як обсяг видобутку так і залишені не видобутими з надр корисних копалин.
Структурна схема розрахунку плати:
Плата стягується виходячи із нормативу 1%. Для підприємства вугільної промисловості норматив понижений – 0,5%.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобутку корисних копалин від 13 червня 2000р. Установлені нормативи плати за використання надр для видобутку, що визначені для кожного виду корисних копалин.
Платежі за користування надрами направляються у співвідношенні:
За видобуток корисних копалин загальнодержавного значення:
до Держбюджету – 40%;
до місцевого бюджету – 60%.
За видобуток корисних копалин місцевого значення й за користування надрами з метою , не пов’язаною з видобутком – 100% до місцевих бюджетів;
За пошук і розвідку родовищ корисних копалин:
до Держбюджету – 80%;
до місцевих – 20%.
За користування надрами континентального шельфу й у межах виключної економічної зони – до Держбюджету – 100%.
Плата за користування надрами справляється у вигляді:
Платежів за користування надрами;
Відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету;
Збору за видачу Спеціальних дозволів (ліцензій);
Акцизного збору.
Суб’єкти підприємницької діяльності – користувачі надр зобов’язані вносити плату до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку за місцезнаходженням корисних копалин. Плата справляється з фактичного обсягу добутих корисних копалин.
Плата може справлятися як у грошовій так і в натуральній формі, крім матеріалів , продуктів і послуг, перелік яких визначає КМУ.
4. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
Справляння плати за спеціальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до ст.89 – 91 Лісового кодексу України 21.01.1994р. №3852-ХІІ і Постанови КМУ «Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду», затвердженого Постановою КМУ від 6.07.98р. №1012 й інших нормативних актів.
До лісових ресурсів державного значення належать: деревина від рубок і живиця.
Платниками збору є юридичні і фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду. Загальне використання лісових ресурсів є безкоштовним.
Об’єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.
Види плати за спеціальне використання лісових ресурсів:
За встановленими таксами;
У вигляді орендної плати;
У вигляді доходу, отриманого від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.
Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.
Такси збору встановлюються КМУ і диференціюються за:
лісотаксовими поясами;
видами основних порід лісу;
якістю деревини;
лісозаготівельними розрядами.
Збори за лісові ресурси державного значення перераховуються платниками в розмірі – 80% - до державного бюджету, 20% - до місцевого бюджету.
Відповідальність за правильністю обчислення та своєчасність і повноту надходження лісового доходу до бюджету покладено на лісгоспи.
Розрахунок збору подають платники протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.