Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы налоговое право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

2.Податок з власників транспортних засобів, його правове регулювання. Платники, об’єкт оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в Україні справляється відповідно до ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991р. №1963-12 в редакції ЗУ від 18.02.97 р. зі змінами та доповненнями.

Цей податок є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування і проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (транспортного податку) є юридичні особи (резиденти та нерезиденти), а також фізичні (громадяни України, іноземці, та особи без громадянства), які мають зареєстровані на Україні транспортні засоби.

До платників податку належать також власники моторних човнів, мотосаней тощо.

Сплачується: фізичними особами перед реєстрацією, перереєстрацією, а також перед технічним оглядом щорічно або 1 раз на 2 роки. Представлення квитанції про сплату в ДПІ.

3. Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів.

Ставки податку з власників диференційовані за видами транспортних засобів (об’єктами оподаткування) та об’ємом двигуна. Ставки встановлені на рік зі 100 см³ об’єму циліндрів двигуна, за 1 кВт потужності двигуна (для автомобілів з електродвигуном); або за 100 см. довжини (для яхт, суден, човнів, катерів). Законом не передбачено прогресивне оподаткування, так як об’єкт обкладання незмінний і до нього застосовуються тверді ставки .

Структурно логічна схема розрахунку:

Об’єкт справляння

Розмір податку з власників транспортних засобів

Об’єм циліндра двигуна, потужність двигуна, сантиметри довжини

Цей податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку провадиться за період до наступного технічного огляду.

Суми, що надходять за рахунок цього податку розподіляються у співвідношенні:

85% - фінансування доріг загального користування;

15% - місцевий бюджет на утримання доріг на вулицях територіальної громади.

Підприємства сплачують податок щоквартально рівними частинами, а громадяни 1-2 роки – 1 раз.

Організацією контролю за правильністю стягнення податку відповідно до ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» покладена на ДПО й органи, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію й техогляд транспортних засобів.

4. Земельний податок. Об’єкти та суб’єкти оподаткування земельним податком.

Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння , користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни , юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об’єктами земельних відносин є землі в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Справляння податку на землю регулює Земельний кодекс України (18 грудня 1990 р. № 561-ХІІ), ЗУ «Про плату за землю» від 19 вересня 1996р. № 378/ 96-ВР. Кодекс набувши чинності 1 січня 2002 р., установив приватну власність на землю та 5- річний мораторій на операції з купівлі та продажу наділів, з цього приводу є низка постанов КМУ.

Згідно з даним ЗУ №378/ 96–ВР використання землі в Україні є платним, а формами плати за землю є земельний податок та орендна плата, розмір яких не залежить від господарської діяльності власників та користувачів землі або орендарів і визначається залежно від грошової оцінки земельних ділянок.

Земельний податок платять власники земельних ділянок, земельний часток (паїв) і землекористувачі, крім орендарів і інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції. Земельний податок при класифікації за принципом виду платника відноситься до категорії змішаних податків (як податок із власників транспортних засобів). Користування землею може бути постійним, або тимчасовим. Тимчасове може бути короткостроковим – до 3 років і довгостроковим – від 3 до 25 років.

Облік платників (товаровиробників с/г і громадян) і нарахування земельного податку здійснюється щорічно за станом на 1 травня, інших платників – за станом на 1 лютого.