4. Ставки податку на прибуток підприємств. Порядок нарахування та сплати податку.

З 1.01.2004р. прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25 % до об’єкта оподаткування.

- 15% від суми прибутку від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах.

- платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, зобов’язаний утримувати та вносити до бюджету 30% суми таких виграшів.

- страхова діяльність (крім страхування життя) оподатковується за ставкою 3% від суми валового доходу, і не підлягає оподаткуванню за базовою ставкою.

- 6% від суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплат вартості фрахту транспортних засобів.

- 3% від суми валового доходу , отриманого від страхової діяльності (крім доходів від операцій, здійснених за договорами довгострокового страхування життя, які оподатковуються за ставкою 0%).

Облік отриманих одходів і здійснюваних видатків ведеться платником податків самостійно за допомогою податкового обліку винятково з метою оподаткування. Платник вправі обрати й використати один із двох методів: метод нарахувань (рахунків) або касовий метод ведення податкового обліку. Про це інформується податковий орган.

Метод нарахувань проводиться із часу придбання платником правана ці доходи або визнання за ним цих видатків, незалежно від часу фактичного одержання доходів або здійснення платежів.

Касовий метод припускає облік платником податків доходів і видатків, починаючи із часу вступу платника у права власника цих доходів або визнання за ним цих видатків.

Відповідно до п.п.16.4. ЗУ від 1 липня 1997р. податок за звітній період сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені закономдля квартального податкового періоду.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Щодо податку з прибутку використовують такі податкові періоди:

- Календарний квартал - Календарне півріччя

- Календарні ІІІ квартали - Календарний рік

За звітні квартал, півріччя та ІІІ квартали платники подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну. Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від господарської діяльності, щоквартально за наростаючим підсумком звітного податкового року.

Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності на загальних підставах.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

5. Поняття безнадійної заборгованості та порядок її врегулювання.

Під терміном безнадійної заборгованості слід розуміти:

а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені через недостатність активів банкрута;

б) податковий борг фізичної особи яка :

- визнана в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення відповідно до законодавства;

- понад 720 днів перебуває у розшуку;

в) податковий борг юридичних і фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс – мажорних обставин);

г) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону. Якщо фізичну особу, яку визнано в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, розшукано, або фізичну особу, що перебувала в розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню і стягненню в загальному порядку, без дотримання строків позовної давності. Обов’язок здійснювати щоквартальне списання безнадійного податкового боргу покладається на податкові органи.

Списання і розстрочення податкового боргу регулюється ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 – ІІІ. Цей закон закріпив особливості погашення податкового боргу і сум податку в цілому (ст. 11- 13, 18 ), а також визначив поняття податкового боргу.

Тема 2.2. Непрямі податки.

1. Сутність непрямого оподаткування та його правове регулювання.

2. Податок на додану вартість, його характеристика.

3. Платники ПДВ, їх реєстрація в органах ДПС.

4. Операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ. Порядок обчислення та сплати ПДВ.

5. Ставки ПДВ. Порядок застосування «0» ставки.

6. Акцизний збір.

1. Сутність непрямого оподаткування та його правове регулювання.

Непрямі податки закладаються в ціні реалізованого товару або наданої послуги. Розмір непрямого податку не залежить від матеріального стану платника, тому державі зручно його справляти. Введення непрямих податків дозволяє носію податка перекладати податковий тягар на плечі споживачів товару, послуг, робіт, якими можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

На сучасному етапі ПДВ є однією з найважливіших складових податкової системи, так в 2002р. його питома вага в доходах державного бюджету України становила 30,6% - це найвищий показник серед податкових надходжень.

На сьогодні ставка ПДВ = 20%, а була 28%. На підставі ЗУ « Про податок на додану вартість » від 03.04.1997р., який вступив в дію з 1.10.1997р. Окрім 20% є ще 0 ставка.

При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою і споживачем товару (робіт, послуг). Споживач товару (робіт, послуг) є платником реальним. Саме критерій збігу юридичного та фактичного платника є одним з основних при розмежуванні податків на прямі та непрямі.

При прямому оподаткуванні – юридичний і фактичний платники збігаються, при непрямому – ні.

ПДВ було введено в Україні ЗУ «Про податок на добавлену вартість» 20.12.1991р. № 2007- ХІІ, пізніше декретом КМУ № 14-92. Зараз чинним є ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., який вступив в дію з 1.10.1997р Базовим поняттям податку є поставка товарів (послуг).