2. Система податкових органів в Україні.

Згідно ЗУ «Про державну податкову службу в Україні » від 04.12.90р. № 509- ХІІ із змінами та доповненнями в ст.1 сказано, що до системи органів ДПС належать :

• ДПА України;

• ДПА в АРК, областях, м. Києві та Севастополі ;

• ДПІ в районах , містах (крім м. Києва і Севастополя), районах у містах.

У складі органів ДПС знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

ДПА залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Підпорядкованість, функції, статус, фінансування і т.д. в вищенаведеному законі.

Система податкових органів України

ДПА України

ДПА в м. Києві ДПА в АРК та областях ДПА в м. Севастополі

ДПІ в районах Міжрайонні та об’єднані ДПІ в районах містах

містах

ДПІ міст ДПІ з обслуговуванням

обласного найбільших платників

підпорядкування, податків

ДПІ районів

ДПА є центральним органом виконавчої влади , займає рівень міністерства в ієрархії державної влади. ЇЇ очолює голова ДПА, якого призначає Президент України за поданням прем’єр – міністра.

В структурі ДПС – є податкова міліція. Вона складається із спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями і здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, виконує оперативно – пошукову , кримінально – процесуальну та охоронну функції.

Створення податкової міліції стало необхідною умовою управляння податковою системою. Вона забезпечує економічну безпеку України.

Податкова міліція – це воєнізований, контролюючий, оперативно –розшуковий і водночас правоохоронний орна.

Правове положення податкової міліції визначається комплексом норм , які передбачають мету, завдання, принципи діяльності та функції підрозділів податкової міліції, її структуру, питання лінійної та функціональної підготовки.

У системі органів, що здійснюють мобілізацію коштів до централізованих фондів держави , податкові органи посідають головне місце, оскільки контролюють своєчасне і повне надходження основної частини податків і зборів , що сплачуються на території України. Важливою їх ознакою є їх представницький характер.

ДПС – це єдина централізована система органів, що входить до системи центральних органів державного управління і здійснює контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків та платежів та не залежать у своїй діяльності від інших державних органів.

3. Поняття та зміст податкового контролю

Податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально – економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Податковий контроль – це особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб’єктами (органи ДПС, та інші контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб’єктами , що забезпечують реалізацію податкового обов’язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

В його структурі діють:

а) об’єкт контролю;

б) форми і методи контролю;

в) документи контролю;

г) заходи податкового контролю та порядок їх здійснення.

Контроль є обов’язковим елементом будь якої галузі державного управління. Забезпечення режиму суворого додержання приписів норм податкового законодавства. Зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин є головною метою податкового контролю. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником. Соціально – економічної стабільності держави її фінансової безпеки.

Зміст податкового контролю полягає в :

• забезпечення додержання податкового законодавства суб’єктами , що реалізують податковий обов’язок або забезпечують його реалізацію;

• попередження правопорушень у податковій сфері;

• виявлення порушень податкового законодавства та застосування до винних осіб відповідних заходів юридичної відповідальності.

Чинне податкове законодавство визначає статус суб’єктів податкового контролю з урахуванням принципу розмежування їх компетенції. Згідно з п.2.1 ст.2 ЗУ « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами » перелік контролюючих органів включає органи , які наділені відповідною предметною компетенцією:

1. митні органи;

2. органи Пенсійного фонду;

3. органи фондів загальнообов’язкового державного страхування;

4. податкові органи.

Об’єктом податкового контролю слід вважати діяльність платників податків, податкових агентів, інших суб’єктів у процесі реалізації ними податкового обов’язку, а саме: правильність обчислення , повноти і своєчасності сплати податків і зборів, надання податкової звітності.

Податковий контроль здійснюється у конкретних формах, які мають обов’язкове законодавче закріплення:

Такими формами є :

• податкові перевірки;

• облік платників податків;

• оперативно – бухгалтерський облік податкових надходжень;

• Контроль за відповідальністю витрат фізичних осіб їх доходами.

Класифікація:

а) Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати :

- попередній (передує здійсненню фінансово – господарської діяльності платників. Взяття на облік , державний реєстр);

- поточний (в процесі фінансово – господарської діяльності використовуються різні методи….);

- наступний ( здійснюється за підсумками звітного податкового періоду).

б) Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти:

- документальний ;

- фактичний .

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути:

а) камеральний (за місцем знаходження податкового органу);

б) виїзним (за місцезнаходженням платника податків або приміщень чи територій, відповідних об’єктів оподаткування).

Поряд з вказаними, фахівці виділяють й такі види податкового контролю:

а) комплексний і тематичний;

б) плановий і позаплановий;

в) обов’язковий та ініціативний.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 ЗУ «Про ДПС України» органи ДПС мають право обстежувати будь – які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо використовуються як юридична адреса суб’єктів підприємницької діяльності, а також для отримання доходу.