3. Принципи податкового права.

Структура інституту податкового права визначається багатьма деталями, однак вона підпорядкована низці загальних принципів, серед яких:

1) Наявність комплексу рівних приписів. До інститут податкового права входить комплекс одно порядкових нормативних положень, які регулюють однорідні відносини. Ця система норм, які визначають оподаткування юридичних та відносини щодо оподаткування фізичних осіб.

2) Різнобічний вплив податкових норм на врегульовані відносини, що забезпечують єдиний підхід , який і зв’язує їх у складний інститут.

3) Об’єднання всіх норм інституту податкового права за допомогою стійких закономірних зв’язків , відображених у загальних приписах.

Такими зв’язками виступають принципи податкового права, принципи оподаткування, що мають законодавче закріплення.

Для вищенаведених принципів, аналіз окремого податкового механізму здійснюється у такій послідовності:

Платник – об’єкт оподаткування – ставка податку – пільги при оподаткуванні.

Принципи податкового права охоплюють керівні положення права. Вихідні напрями, основні начала, що визначають суть всієї системи, галузі або інститу права.

Податковому праву як складовій частині правової системи властиві загальногалузеві принципи, що знаходять своє відображення у всіх галузях: верховенство закону, єдність, доцільність і реальність, законність, тощо. Що стосується спеціальних (галузевих) принципів, то одні з нихзнаходіть своє пряме закріплення в конкретних нормах податкового закону (принципи-норми), інші набувають свого вираження в системі норм, що регулюють сплату конкретного податку (принципи, які випливають із норм).

Принципи податкового права включають в себе:

1) Матеріальні, які визначають сутність категорій, норм, використовуваних податковим правом, ставлячи їх у певну ієрархічну систему.

2) Процесуальні – регулюють сфери компетенції суб’єктів податкових правовідносин, механізм установлення, зміни і скасування податкових платежів.

3) Розрахункові- регулюють функціонування конкретного податкового механізму, визначення основних його елементів і перерахування коштів відповідно до бюджетів.

4. Джерела податкового права. Проблеми кодифікації податкового законодавства.

Джерелами податкового права є форма вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми податкового права.

Джерело податкового права має встановлювати правило поведінки суб’єкта, має бути виданим компетентним органом, мати чітку відповідальність матеріальної і процесуальної сторони функціонування податкового механізму.

Джерела податкового права можна поділити за кількома принципами:

І. За владно – територіальною ознакою:

- загальнодержавні нормативні акти;

- республіканські (АРК);

- місцеві.

ІІ. За характером правових норм:

• нормативні – містять правові норми загального характеру, прийняті компетентними органами у встановленому порядку.

• не нормативні – не містять правових норм загального характеру (інституції).

ІІІ. За особливостями правового регулювання і характером встановлення:

• звичай;

• прецедент;

• міжнародні договори (конвенції, угоди);

• правова доктрина;

• нормативний правовий акт – найважливіше, а й іноді єдине джерело податкового права.

Податкове законодавство, як форма реалізації податкового права, містить досить широке коло нормативних актів, які регулюють оподаткування. Основу податкового законодавства повинні становити тільки закони і найважливіші підзаконні акти.

Термін «законодавство» охоплює закони України; чинні міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких дала ВРУ; постанови ВРУ; укази Президента України; декрети і постанови КМУ, прийняті в рамках їх повноважень і відповідно до Конституції України та законів України.

«Загальні податкові закони» - законодавчі акти, які містять положення , що регулюють податкову систему в цілому, її основи, головні характеристики податкових важелів. В них не деталізується конкретні види податків.

«Спеціальні податкові закони» - законодавчі акти, що регулюють окремі групи чи види податків. До них належать закони, що містять характеристику окремого виду податку, детальний механізм його обчислення та сплати.

На новому етапі податкових реформувань – етапі розробки Податкового кодексу аксіомою є визначення мети податкових трансформацій. Податковий кодекс (ПК) повинен не просто об’єднати діючі закони та нормативні акти, але і ліквідувати проблеми, що накопичились. Без визначення довгострокової орієнтації податкової політики стає зрозумілою і безперспективність подальшої стратегії податкових реформувань з метою реалізації виключно фіскальної політики уряду України.

Сьогодні в Україні альтернативи суттєвому зниженню податкового тягаря немає.

Проблеми:

• наявність значного державного боргу, що включає зовнішній, внутрішній та рівень кредиторської заборгованості бюджетних установ;

• дефіцит бюджету, який сьогодні набув латентного характеру;

• великі обсяги загальнодержавного споживання, здійснити значні обмеження якого у короткостроковий період не вдається.

Тому першочерговим слід вважати максимізацію функцій соціально добробуту шляхом створення таких умов фінансово – господарської діяльності, які б стали каталізатором довгострокового зростання національного виробництва з одночасним збереженням помірних темпів інфляції та поступового покращення стану платіжного балансу.