Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы налоговое право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

4. Ставка податку та методи оподаткування.

Чинне законодавство України не містить поняття ставки податку (оподаткування). Але у ст.1006 Законопроекту Податкового кодексу України (№ 3266 – 1 прийнятому у першому читанні 13.07.2000р.):

Податкова ставка (норматив) – це величина податкових відрахувань на одиницю , виміру бази оподаткування.

Вона виражається у відсотках або ж у твердій сумі. Ст.7 Закону України

«Про систему оподаткування» визначено: ставка встановлюється ВРУ і органами місцевого самоврядування і не змінюється протягом року, якщо інше не передбачено законодавством. Разом з тим ст.15 Закону України «Про систему оподаткування » місцеві податки і збори , механізм стягнення і порядок сплати встановлюють сільські, селищні, міські ради відповідно до переліку та у межах граничних розмірів ставок , встановлених Законами України, крім збору за проїзд територією прикордонних областей, що встановлюють обласні ради.

Види ставок:

1) Залежно від рівня податкового тиску (тягаря) на платника податків:

а) єдина ставка

б) диференційована ставка

- базова

- знижена

- підвищена

2) Залежно від методу встановлення:

а) абсолютна

б) відносна

в) змішана

3) Залежно від формування інтересу в платника:

а) стимулююча (позитивна)

б) негативна

в) обмежуюча

4) Залежно від економічних наслідків оподаткування:

а) фактична

б) економічна

Розміри ставок податку можуть змінюватися відповідно до обраного методу оподаткування. Під методом оподаткування розуміють механізм зміни ставок оподаткування залежно від збільшення податкової бази.

Основні методи оподаткування:

  1. Рівне оподаткування (цільові податки).

  2. Пропорційне оподаткування (стабільна ставка, незалежно від збільшення об’єкта оподаткування).

  3. Прогресивне оподаткування–із зростанням бази оподаткування збільшується ставка податку.

  4. Змішане оподаткування-поєднання окремих елементів зазначених вище методів.

Існує три методи встановлення ставок:

  1. Інтуїтивний – бажання волі законотворців.

  2. Емпіричний – на основі аналізу за попередній період і у відповідності з потребами.

  3. Метод математичного моделювання.

5. Податкові пільги та їх класифікація.

Податковою пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплати ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України.

Звільнення від сплати податку можливо в повному чи частковому обсязі.

При звільненні в повному обсязі платник цілком звільняється від нарахування і сплати. При звільненні в частковому – платник податку звільняється від сплати податку тільки у певній частині його податкового обов’язку.

Підставами для надання податкових пільг є особливості , що характеризують певну групу платників, вид їхньої діяльності й об’єкт оподаткування. Правове регулювання податкових пільг здійснюється на двох рівнях. Перший – податкові закони, що закріплюють принципові винятки для певних категорій платників чи галузей. Другий – підзаконні акти , що здійснюють тактичні цілі стосовно конкретних суб’єктів.

Види податкових пільг (класифікація):

  1. Відрахування (вилучення). Цей вид пільг проектується на об’єкт оподаткування, що безпосередньо зменшується.

  2. Знижена – вид пільги в галузі оподаткування, що зменшує суму податку на певні величини.

Форми податкових пільг:

  1. Неоподаткований мінімум об’єкта податку (Мін. заробітна плата).

  2. Вилучення з обкладання певних елементів об’єкта оподаткування (природоохоронні заходи, нові технології).

  3. Звільнення від сплати податку окремих осіб чи категорій платників (ветерани війни, учасники ЧАЕС).

  4. Зниження податкових ставок.

  5. Цільові податкові пільги (податковий кредит).

  6. Інші податкові пільги (податкові канікули).