9. Покажіть спільні та відмінні риси моделей освіти зарубіжних країн і України.

У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної системи виховання і навчання. Нею опікуються місцеві органи влади, промислові та сільськогосподарські підприємства, релігійні та громадські організації, приватні особи. Як правило, у більшості країн функціонують стаціонарні та сезонні ясла, садки з різною тривалістю роботи, дошкільні відділення при початкових класах, материнські школи, майданчики. Виховна робота, метою якої є гармонійний розвиток дітей, формування навичок життя в суспільстві, здійснюється відповідно до програм виховання та навчання. У всіх країнах існують системи підготовки педагогічних працівників (курси, середні спеціальні, вищі навчальні заклади). Кожна національна система дошкільної освіти має свої особливості та власний передовий досвід.

10. Накресліть перспективи використання зарубіжного досвіду організації виховання дітей дошкільного віку у сучасних днз України.

На початку XX ст. у всіх розвинутих країнах сформувалася система освіти, обов'язковою складовою якої була початкова ланка. Відповідно постало питання про підготовку дитини до школи. Одночасно з рухом за оновлення шкільного навчання розгорнувся рух за суспільну дошкільну освіту.

Очевидно, небезпідставно XX ст. символічно названо «століттям дитини». Саме так називалася книга відомої шведської письменниці Елен Кей (1849-1926), у якій обґрунтовано ідею вільного виховання. Виступаючи за пріоритетність домашнього виховання, Е. Кей критикувала заорганізованість, надмірну регламентацію діяльності дітей у дитячих садках, наполягала на наданні дитині можливостей гратися за власним вибором, без чого неможливий розвиток інтересів і самостійності.

Розвинувся новий напрям психолого-педагогічної науки - експериментальна педагогіка, представники якої В.-А. Лай, Е. Мейман (Німеччина), А. Біне, С. Френч (Франція), Ж.-О. Декролі (Бельгія), Е. Клапаред (Швейцарія), Е.-Л. Торндайк (США) намагалися завдяки психологічним дослідженням якнайточніше визначити особливості педагогічного впливу. Експериментальна педагогіка намагається поєднати психологію, фізіологію та педагогіку, синтезуючи їх можливості, розробити індивідуальну програму виховання і навчання кожної дитини. Значну увагу було приділено пізнавальному розвитку дитини, діагностиці обдарованості, вихованню творчих здібностей. На підставі лабораторних досліджень прихильники експериментальної педагогіки провідним вважали принцип саморозвитку особистості дитини.

11. Схарактеризуйте зарубіжні інноваційні технології виховання і навчання дітей дошкільного віку.

"Школа успіху і радості". Технологія французького педагога Селеста Френе (1896-1966) "Школа успіху і радості" заснована на ідеях гуманізму і самовідданої любові до особистості дитини. Вона включає оригінальне розв’язання проблеми організації життя дітей, різноманітні експерименти щодо активізації їх пізнавальної діяльності, форми і методи виховної роботи. Це забезпечило їй високу популярність серед педагогів країн Європи, Америки, Африки. Багато прихильників здобула ця технологія в Україні, оскільки основоположні тези Френе загалом співзвучні ідеям вітчизняних педагогів-новаторів, які прагнуть до створення гуманістичної педагогіки.

"Школа для життя, через життя." Бельгійській лікар, педагог і психолог

Жан-Овід Декролі (1871-1932) є найпомітнішим представником медико антропологіної течії реформаторської педагогіки, яка матеріалізувала конкретній педагогічній технології ідею гуманізації навчання і виховання.

Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму, який наприкінці ХІХ та на початку ХХ ст.. сприяв новому осмисленню поняття "виховання". Відповідно до нього виховання розглядалось як процес розвитку дитини, що враховує її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Декролі проголосив дитину центром своєї системи навчання і виховання: "Я маю на меті створити зв'язок між всіма науками, примусити їх зійтися в одному центрі. Цей центр -дитина, до якої все сходиться, від якоївсе розходиться".

Технологія раннього навчання Ґлена Домана. Американський дитячий лікар і

психолог Ґлен Доман досліджує психологію розумового розвитку дітей. За

переконанням Ґ. Домана, основи інтелекту, чесності людини, життєві перспективи загалом закладаються в перші дитячі роки. Цей період є вирішальним для подальшого життя дитини, і вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до 5 років. На думку Ґ. Домана, ранній розвиток дитини охоплює два аспекти: 1) загальний розвиток; 2) навчання читання, математики, основ природничо-математичних наук, літератури, мистецтва. метою раннього розвитку і виховання дитини не може бути "вирощування" геніїв: "Наша мета - аж ніяк не зробити дитину Нобелівським лауреатом, чи всесвітньо відомим скрипалем, чи олімпійською «зіркою»". Головне - допомогти їй визначитися в житті, з різноманітних можливостей зосередитися на найважливіших для неї. Отже, ранній розвиток має дати дитині таку освіту, яка забезпечить їй глибокий розум і здорове тіло, зробить її кмітливою і доброю. Під керівництвом Ґ. Домана спеціалісти в галузі розвитку раннього навчання розробили оригінальні технології навчання дітей читання, математики, а також технологію, завдяки якій дитина може оволодіти енциклопедичними знаннями.

Технологія саморозвитку Марії Монтессорі «Будинок вільної дитини».

«Настане час, коли школи Монтессорі вкриють мережею всю Європу...Немає більш інтернаціонального методу виховання дітей, аніж метод Монтессорі. Найрізніші діти найрізніших країн у виявах свого інтелектуального розвитку є дітьми однієї нації – дітьми мислячого людства». Педагогічна система М.Монтессорі репрезентує теорію вільного виховання й сенсуалізму (напрям у теорії пізнання, що визнає відчуття єдиним джерелом знань) у педагогіці. Світове визнання технологія М. Монтессорі здобула завдяки гуманістичному підходу до виховання і навчання дітей, вірі в безмежні можливості розвитку дитини, опорі на її самостійність та індивідуальність. Виховна мета цієї технології полягає в розкритті духовного та інтелектуального потенціалу дитини. Засобами її досягнення є не зовнішні впливи на особистість, а спеціально сформоване середовище, своєрідна "духовна екологія".

“Український дитячий садок”. Спадщина Софії Русової. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

Спадщина Василя Сухомлинського. Спадщина Василя Сухомлинського

надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім - дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності. Проектування людини він вважає найголовнішим у педагогічній роботі. Методика такого проектування передбачає системи розвивального навчання, самостійність і самобутність життя дитини, її право на щастя, яке може дати родина, школа, найближче оточення. Учіння має бути радістю, а не тягарем. Виховання дитини Василь Сухомлинський розглядав у контексті різноманітних видів діяльності (інтелектуальної, трудової, моральної, естетичної, фізичної), спрямованої на всебічний розвиток особистості. Основу виховання мають становити народна педагогіка та загальнолюдські цінності - добро, совість, честь, обов'язок, гідність.

Особливості роботи за технологією М. Єфименка. Педагог, який вирішив працювати за технологією Єфименка, має насамперед продумати ігрову тему, на основі якої відбуватиметься його ігрова взаємодія з дітьми.

Технологія "Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей" розрахована на

проведення всіх чи кількох занять як однієї великої тематичної гри (ВТГ), тобто макрогри. Схематично завдання будь-якої гри міститься у формулюванні її теми, що педагогові потрібно обов'язково враховувати.

Технологія психолого-педагогічного проектування (п3 технологія).

Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною (Технологія П3) з позиції визначення соціальної технології освіти розглядає спосіб здійснення освітньої діяльності на основі раціонального розчленування на процедури та операції з їхньою подальшою координацією і синхронізацією вибору оптимальних засобів та методів виконання. З цього погляду технологія освітньої діяльності є багатовимірним процесом організованої взаємодії Педагога і Вихованця у відповідних психолого-педагогічних умовах. Це керований процес із проектованим результатом. Розглядаючи технологію освітньо-виховної роботи з дітьми як багатоскладовий процес, ми підкреслюємо взаємозалежність усіх її складових, де кожна з них працює на результат.

Технологія розвитку творчої особистості (трвз). ТРВЗ

- теорія розв'язання винахідницьких завдань, яка ефективно сприяє розвиткові технічної творчості загалом і творчої особистості зокрема. Створив її у 1946 р. російський учений-дослідник, письменник-фантаст Генріх Альтшуллер. Суть цієї технології полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Використання її має не лише розвинути фантазію дітей, а й навчити їх мислити системно, творчо, розуміти єдність та протиріччя навколишнього світу, бачити і розв'язувати проблеми. На це може бути здатною тільки творча особистість.