9.5.1. Вимоги до побутових лічильників газу

Основні вимоги до лічильників газу, які використовуються для інженерного облад­нання житлових будиків, викладені в ДСТУ 3336-96. Побутовий лічильник призначе­ний для вимірювання в одиницях об'єму мережного природного газу низького тиску згід­но з вимогами по ГОСТу 5542-87.

Основними метрологічними характеристиками будь-якого засобу вимірювання ви­трати газу або кількості середовища, в т.ч. і побутового лічильника газу, є:

діапазон вимірювання витрат газу, м³/год.:

а) мінімальна витрата;

б) номінальна витрата;

в) максимальна витрата;

втрата тиску при максимальній витраті, Па;

діапазон допустимої відносної похибки виміру, %:

а) під час випуску з виробництва і після ремонту;

б) при експлуатації;

поріг чутливості, м³/год.

У практиці вимірювання витрати газу на Україні, що запозичена з країн Європейсь­кого Співтовариства (ЄС), прийнято двосимвольне позначення типорозміру лічиль­ника газу будь-якого типу:

перший символ - латинська літера (7, яка означає вид вимірюваного середовища - "§а§" ("газ");

другий символ - арабське число, яке означає номінальну витрату газу, що вимірю­ється, в м³/год.

Типорозмірний ряд лічильників охоплює весь можливий діапазон вимірювання ви­трат: від декількох сотих до тисяч м³/год.

Для обліку газу, що використовується у побуті (максимальна витрата газу побуто­вими приладами і опалювальним котлом тощо, які можуть бути встановлені в одному ін­дивідуальному будинку, не перевищує 10 м³/год.), можуть бути запропоновані для вста­новлення такі лічильники з типорозмірного ряду: G 1.6, G2.5, G4, G6, G10.

Значення об'ємних витрат газу і максимально-допустимих втрат тиску для ПЛГ в залежності від їх типорозміру наведені у табл.__

Позначення типорозміру лічильника	Номінальна витрата Упот, м3/год.	Максимальна витрата Утах, м3/год.	Мінімальна витрата Утт, м3/год.	Максимальна втрата тиску при Утах, Па	Максимальна втрата тиску при Утіп, Па
G1.6	1,6	2,5	0,016	200 (220)	60
G2.5	2,5	4,0	0,025	200 (220)	60
G4	4,0	6,0	0,040	200 (220)	60
G6	6,0	10,0	0,060	200 (220)	60
G10	10,0	16,0	0,100	300 (330)	60

Примітки: 1. Зазначені в дужках числові значення втрат тиску стосуються лічильників, що експлуатуються.

2. Значення втрат тиску наведені для вимірюваного середовища - повітря густи­ною 1,2 кг/м (при так званих нормальних умовах, яким відповідає значення температури 20 °С).

Допускається використання роторних і турбінних лічильників зі значенням об'єм­них витрат газу і максимально-допустимих втрат тиску, які наведені у табл.

Допустимі значення метрологічних характеристик

Позначення типорозміру лічильника	Мінімальна витрата Vтіп, м / год. при відношенні Vтіп/ Утаг				Номінальна витрата Уіют, м3/год.	Максимальна витрата Утш, м3/год.	Максимальна втрата тиску при Утах, Па
	1/100	1/50	1/30	1/20*
GІ.6	0,025	0,050	0,080	0,120	1,6	2,5	300(330)
G2.5	0,040	0,060	0,120	0,200	2,5	4,0	300 (330)
G4	0,060	0,120	0,200	0,300	4,0	6,0	300 (330)
G6	0,100	0,200	0,300	0,500	6,0	10,0	300 (330)
G10	0,150	0,300	0,500	0,800	10,0	16,0	300 (330)

Примітки: 1,зазначенні в дужках числові значення втрат тиску стосуються лічильників,

що експлуатуються.

Значення втрат тиску наведені для вимірюваного середовища - повітря густи­ною 1,2 кг/м³ (при температурі 20 °С).

Для лічильників, технічне завдання на розроблення яких затверджене до 1.07.1996 р.

У вимірювальній техніці розрізняють основну похибку засобу вимірювання, яка визначається за нормальних умов згідно з вимогами ГОСТу 8.050-73 (темпера­тура навколишнього середовища 20 °С, атмосферний тиск 101324,72 Па), і додаткову, яка пов'язана зі зміною умов виконання вимірів. Відповідно до умов використання побутових лічильників газу додаткова похибка вимірювання може виникати внаслідок різних значень температур навколишнього середовища, що відповідає різним порам року при встановлен­ні лічильника зовні приміщення. Ця похибка носить назву "температурної похибки".

Вимогами ДСТУ 3336-96 регламентуються значення тільки основної похибки вимі­рювання. Границі допустимої основної відносної похибки лічильників під час випуску з виробництва і після ремонту не повинні перевищувати:

в діапазоні витрат

в діапазоні витрат

Допускається встановлювати такі межі допустимої відносної похибки лічильників (необхідно відзначити, що більшість фірм - виробників побутових лічильників газу в паспортах вимірювальних приладів вказує цей діапазон):

в діапазоні витрат

в діапазоні витрат

Для лічильників, що експлуатуються, допустима основна відносна похибка виміру дещо збільшується, і її значення не повинно бути більшим за такі величини:

в діапазоні витрат

В діапазоні витрат

Поріг чутливості (початок роботи) всіх типів лічильників не повинен перевищувати значення 1/32_тіп, тобто лічильник повинен розпочати відлік газу при витраті, яка буде не більшою від третини мінімального значення. Похибка вимірювання в цьому діапазоні (1/3 Утіп~ ^тіп) може виходити за межі, які вказані вище.

Лічильники для обліку скрапленого або природного газу повинні функціонувати за температури та відносної вологості навколишнього і вимірюваного середовищ, значення яких відрізняються від нормальних відповідно до вимог ГОСТу 8.050-73. Нормативним документом регламентуються ці значення (див. табл.__).

Кліматичні границі використання побутових лічильників газу

Виконання лічильника	Температура навколишнього і вимірюваного середовищ, °С		Верхнє значення відно­сної вологості навколи­шнього повітря, %
	нижнє значення	верхнє значення
1	+5	+50	98 при 25 °С
2	-25	+50	98 при 25 °С
3	-40	+50	98 при 25 °С

Аналізуючи дані, які наведені у табл.__, можна зробити висновок, що так як в хо­лодний період року мінімальні значення температур зовнішнього повітря не нижчі від -25 °С на всій території України, то лічильники з третім рівнем кліматичних умов не знай­дуть застосування.

Крім того відомо, що густина газу значно залежить від його температури. В об'­ємних лічильниках (а побутові лічильники сьогодні - це майже 100-відсотково прилади цього типу) температурна похибка виміру досягає значень 15-20 %, тобто значно переви­щує межі основної похибки вимірювання (± 3,0 %). Отже, лічильник втрачає свою цін­ність. Можливі два випадки вирішення цієї проблеми:

встановлення лічильників всередині приміщень;

додаткове оснащення побутових лічильників газу температурними коректорами, які враховуватимуть зміни температур навколишнього і вимірюваного середовищ (у цьому випадку об'ємний лічильник перетворюється в масовий і його шкала може бути відградуйована в "кг").

Закордонний досвід, в першу чергу - країн Європейського Співтовариства і США, свідчить, що сьогодні температурні коректори встановлювати доцільно навіть для об'єм­них лічильників типорозміру СІ.6, хоча необхідно відзначити, що 10 років то­му встановлення коректорів вимагалось лише у приладах, починаючи з моделі СЮ. Це, таким чином, збільшує вартість вимірювального приладу. В Україні внаслідок останньої причини для обліку газу в побуті доцільним залишається використання об'ємних лічиль­ників із встановленням їх у приміщеннях.

Для перспективних моделей засобів виміру газу (ультразвукові, електронні прила­ди тощо), які обладнані вмонтованими коректорами, нормативним документом вста­новлені межі температурної похибки. Границі допустимих значень додаткової похибки лі­чильників з елементами температурної компенсації, викликаної зміною температури вимі­рюваного середовища від нормальної (20 ±5) °С на кожні 10 °С, не повинні перевищувати ±0,5 %.

Лічильники всіх типів повинні витримувати максимальний робочий тиск вимірюва­ного середовища не менше, ніж 25 кПа. Якщо згадати, що в побуті нормативними доку­ментами дозволено використовувати газ тільки низького тиску, то запас міцності конструкційних елементів становить не менше 5.

Лічильники повинні мати відліковий пристрій, що забезпечує індикацію вимірюва­ного об'єму газу в кубічних метрах. Кількість декад відлікового пристрою повинна забез­печити неможливість повертання лічильника до початкових показників після 2000 годин роботи за максимальної витрати. На4*ей же період - 2000 годин за максимальної витрати - повинна бути розрахована безвідмовність приладів, а середній термін служби лічильників повинен становити не менше ніж 20 років.

Для забезпечення правдивості показників лічильники повинні бути обладнані при­строями, які запобігають зворотному ходу відлікового пристрою при протіканні газу в на­прямку, протилежному до зазначеного на корпусі лічильника, а також їх конструкція по­винна забезпечити можливість пломбування, що виключає сторонній доступ до вимірю­вального механізму і відлікового пристрою без пошкодження пломб.

Лічильники виготовляють з матеріалів, стійких до корозії та старіння, хімічних впливів вимірюваного середовища і його конденсатів. Ці матеріали під час експлуатації не повинні виділяти шкідливі для здоров'я людини речовини.

Побутові лічильники газу є однофункціональними виробами (призначені тільки для обліку газу в системах газопостачання низького тиску житлових будинків), які підля­гають ремонту і періодично (відповідно до вимог нормативних документів - один раз на п'ять років) перевіряються в регіональних органах Держстандарту України. Режим роботи лічильників - тривалий і безперервний протягом гарантованого (не менше 20 років) терміну експлуатації.

Для характеристики вимірювального приладу на лічильнику обов'язково повинні бути зазначені:

знак Держреєстру;

назва або товарний знак підприємства-виробника;

двозначне маркування типорозміру лічильника;

порядковий номер лічильника за системою нумерації підприємства-виробника;

рік випуску приладу;

метрологічні характеристики:

а) максимальний робочий тиск;

б) максимальна витрата;

в) мінімальна витрата;

т) циклічний об'єм (тільки для мембранних лічильників).

Серед умов, дотримання яких гарантує безпеку при експлуатації вимірювальних приладів, слід відзначити:

лічильники повинні бути герметичними при надлишковому тиску не менше, ніж 1,25 максимального робочого тиску, тобто - 6,25 кПа;

лічильники повинні бути стійкими до дії надлишкового тиску не менше, ніж 1,5 максимального робочого тиску, тобто - 7,5 кПа;

лічильники повинні зберігати герметичність за температури навколишнього середовища (повітря) 120 °С і робочого тиску (максимальне значення надлишкового тиску в системах газопостачання низького тиску - 5,0 кПа) протягом 1 години;

витік газу з лічильника, нагрітого до температури 650 °С під тиском не менше, ніж 10,0 кПа, протягом 30 хвилин не повинен перевищувати 150 дм³/год.

Якщо порівняти наведені вище вимоги, які прийняті в Україні, з існуючими в країнах Європейського Співтовариства, то можна відзначити їх практично повну ідентичність.