9.5. Побутові лічильники газу

В Україні населення мешкає у 18,2 млн. квартир, в т.ч. 16,7 млн. - газифікованих, з них 9,5 млн. квартир забезпечуються через мережу природним газом, 2,8 млн. квартир ма­ють поквартирне газове опалення і споживають за рік до 75 % від об'єму /газу, фактично використаного населенням (відповідно 16 млрд.м³ з 21,4 млрд.м³). У порівнянні з 1990 р. частка населення в структурі споживання газу в цілому по країні збільшилася приблизно в 2 рази при одночасному зниженні сумарного газоспоживання майже на 30 % (див. рис.___). Таким чином, населення стає одним із значних споживачів природного газу, що постачається через мережу.

Існуюча система обліку природного газу в квартирах, яка полягає в розрахунку йо­го споживання за нормами, що встановлені для одного мешканця (приготування їжі та га­рячої води) на один квадратний метр опалювальної площі житла (потреби опалення) та на одну голову худоби у присадибному господарстві, не відображає фактичних витрат газу конкретним споживачем, які можуть бути значно меншими або значно більшими, ніж роз­рахункові за нормами. Споживання газу однією квартирою в залежності від її інженерного обладнання, опалюваної площі тощо коливається від 50 до 8000 м³/рік. Низь­кі теплозахисні якості зовнішніх огороджень будинків, масове введення в експлуатацію житла з поквартирним газовим опаленням, збільшення середньої площі цих квартир, нена­дійна робота систем централізованого теплопостачання, багаторазове підвищення норм оплати за опалення призвели до того, що, незважаючи на погіршення рівня життя біль­шості населення, середня фактична питома витрата газу за рік однією квартирою збільши­лась з 807 м³/рік у 1985 р. до 2253 м³/рік сьогодні, а для квартир з поквартирним газовим теплопостачанням - сягає 5500 м³/рік.

Впровадження обліку споживання газу, зменшення споживання газу населенням, що може бути досягнуте тільки за наявності лічильника і такої системи розрахунків за газ, яка стимулює його економію, є зараз об'єктивною необхідністю як для споживача, так і для держави.

Відповідно до вимог Багатогалузевої програми лічильниками газу необхідно обладнати житлові будинки як в сільській місцевості, так і в міських населених пунктах, а в першу чергу - усі новобудови, квартири з поквартирним теплопостачанням і гарячим во­допостачанням. Для вирішення цієї задачі створено всі необхідні умови.

Ця проблема не є новою для нашої держави. В період до 1948 р. в західних облас­тях України використовувались у незначній кількості золотникові лічильники. За період з 1948 по 1960 р. у квартирах житлових будинків було встановлено майже 500 тисяч об'єм­них клапанних лічильників газу типу ГК і ГКФ. Вказані прилади обліку виявилися нена­дійними: від 25 до 50 % порушень газопостачання у квартирах відбувалося через лічиль­ники. Через недосконалу конструкцію та недостатню якість природного газу прилади швидко втрачали точність вимірювання. Обслуговування лічильників вимагало багато ча­су та коштів. Окрім того, у зв'язку з відкриттям величезних родовищ природного газу на території колишнього СРСР, низькою внутрішньою (майже символічною) ціною палива експлуатувати лічильники стало економічно невигідно, і їх демонтували.

В країнах з розвинутою ринковою економікою побутові лічильники газу вже засто­совуються понад 50 років. Світовим лідером є французька компанія, яка випускає понад 2,7 млн. лічильників на рік. Переважна більшість всіх приладів - це об'ємні лічильники.

Сьогодні вимірювальна техніка розпочинає широко використовуватись при експлу­атації інженерного обладнання будинків і в Україні. В першу чергу це побутові лічильни­ки газу, а також теплові. Взагалі на інженерне обладнання сучасного будинку витрача­ється більше 40 % від кошторисної вартості будівництва, і ця частка неухильно збільшу­ється. Експлуатаційні витрати серед загальних річних складають 50-60 %. Під­вищення якості експлуатації інженерного обладнання при одночасному зниженні витрат на цю статтю видатків можливе тільки за рахунок підвищення надійності контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв, які застосовуються, а також автоматичного контролю і управління основними видами інженерного обладнання.

Використання побутових лічильників природного газу дозволяє упорядкувати об­лік витрати газу, а без цього неможлива економія енергетичних ресурсів.