2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

• З 1 січня 2004 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам: - Форма 1 «Баланс» — звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату;

• Форма 2 «Звіт про фінансові результати», що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди;

• Форма 3 «Звіт про рух грошових коштів», що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства;

• Форма 4 «Звіт про власний капітал», що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої проявляється у можливості підприємства у будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити свої борги – заборгованості перед постачальниками, перед банком по поверненню кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами по сплаті податків та платежів, перед робітниками по виплаті заробітної плати та інше.

Для власників підприємств недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищувати початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неплатоспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв’язків з постачальниками. Баланс ліквідності представимо в таблиці 2.10.

Дані таблиці свідчать про те, що найліквідніші активи в 2010 р. менші найтерміновіших зобов’язань на 2563 тис. грн.. чи становлять лише 0,001% усіх зобов’язань. Повільно реалізовані активи більші довгострокових зобов`язань на 1130,5 тис. грн.

Таблиця 2.10

Баланс ліквідності стов «Можарівське», тис. Грн.

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. до 2011 р.,+/-
Активи
Найліквідніші активи (220+230+270)	3,5	5	7	3,5
Швидкореалізовані активи (270+160+…+210)	163	152	495	332
Повільно реалізовані активи (100+…+140)	1785,7	1794	2666	880,3
Важко реалізовані активи (080)	2079	2071	4526	2447
Разом	4031,2	4022	7694	3662,8
Пасиви
Найтерміновіші зобов'язання (620-500)	2726	1170	2726	0
Короткострокові пасиви (500+630)	-	57	-	-
Довгострокові зобов'язання (480)	655	655	655	0
Постійні пасиви (380+430)	4181	2099	4181	0
Разом	7562	3981	7562	0

Одним з найважливіших критеріїв оцінки фінансового стану суб'єкта господарювання є його платоспроможність. У практиці фінансового аналізу розрізняють поточну та довгострокову платоспроможність. Поточна платоспроможність або ліквідність – це здатність підприємства платити за своїми поточними зобов'язаннями за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки вимагає попереднього групування оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності. Для оцінки платоспроможності підприємства розрахуємо ряд аналітичних показників (табл. 2.11).

Перш за все, найважливішим показником платоспроможності (ліквідності) є коефіцієнт покриття. Він показує рівень покриття активами підприємства своїх зобов’язань. Визначається коефіцієнт покриття відношенням усіх поточних активів підприємства до його поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнта – більше 1. У цьому випадку підприємство може своєчасно погасити свої зобов'язання. При значенні коефіцієнта менше 1 - підприємство має неліквідний баланс.

Таблиця 2.11