2.3. Сучасний стан управління ресурсним забезпеченням підприємства

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва СТОВ «Можарівське» є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та ін., з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції (робіт, послуг).

Управління матеріальними ресурсами СТОВ «Можарівське» представляє складний комплекс заходів, в якому завдання фінансового менеджменту тісно переплітаються з завданнями виробничого менеджменту і маркетингу. Усі ці завдання підпорядковані єдиній меті - забезпеченню безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат з обслуговування запасів. Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого та всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, визволити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, та реінвестувати їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності досягається за рахунок розробки й реалізації спеціальної політики управління запасами.

Відмінною особливістю виробничих запасів є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому, контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональне їх використання в процесі виробництва має важливе значення. Політика управління запасами в СТОВ «Можарівське» собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації загального розміру й структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат з їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. Очевидно, що корисне і для споживача, і для СТОВ «Можарівське» вирішення цієї дилеми вимагатиме пошуку джерел компенсації зростаючих складових витрат, пов’язаних із забезпечення кращого обслуговування споживачів, зменшенням інших складових сумарних витрат. Одним з таких джерел можна розглядати інформацію, тому що вона може бути як повноцінним субститутом матеріальних, фінансових і часових витрат: завдяки ефективному інформаційному забезпеченню управління, можна не тільки ліквідувати зайві витрати коштів і часу, але й раціоналізувати їх рівень та структуру.

В ході економічної характеристики об'єкта, неможливо обминути і не проаналізувати рівень забезпеченості і ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, тобто земельних, трудових І матеріальних ресурсів. На підприємстві можна дослідити ефективність використання ресурсного потенціалу. Основні виробничі фонди (основний капітал) – це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму.

Таблиця 2.15

Забезпеченість та ефективність використання виробничих фондів в стов «Можарівське»

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. до 2011 р., +/-
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	2073,2	3298,5	4087	2013,8
Фондозабезпеченість (на 100 га с.-г. угідь), тис. грн.	131,1	281,7	1151,3	1020,2
Фондоозброєність (на 1 середньорічного працівника), тис. грн.	19,6	38,8	55,2	35,7
Фондовіддача, грн.	640,1	811,5	714,1	74,0
Фондоємкість, грн.	3,2	4,1	5,7	2,5
Ступінь зносу основних виробничих фондів, %	1,11	1,11	3,5	2,4 п.п.
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	1977	2473	3439	1462,0
Коефіцієнт обороту оборотних засобів	243,1	436,2	254,6	11,5
Тривалість 1 обороту оборотних засобів, днів	1,5	0,8	1,4	-0,1
Припадає оборотних засобів на 1 грн. основних фондів, грн.	1,0	0,7	0,8	-0,1
Норма прибутку, %	-0,4	-0,26	-0,17	-0,2 п.п.

Аналізуючи дану таблицю, варто відзначити, що фондозабезпеченість у 2010 році в господарстві порівняно з 2011 р. збільшилась на 1020,2 тис. грн. Фондоозброєність зросла на 35,7тис. грн. Середньорічна вартість оборотних засобів збільшилась на 1462 тис. грн. і в 2013 році становила 3439 тис. грн.

Для зростання продуктивності праці велике значення має забезпечення підприємств квалiфiкованими кадрами, здатними ефективно використовувати засоби виробництва, удосконалювати технології, впроваджувати прогресивні форми органiзацiї виробництва на основі широкого використання iнновацiй у господарській практиці.

Оплата праці (заробітна плата) — грошовий вираз вартості робочої сили, який виступає у формі заробітку, виплаченого власником підприємства працiвниковi за виконану роботу. Заробітна плата всіх працівників підприємства від директора до робітника представляє собою частку працівника у фонді оплати праці підприємства. В цих умовах заробіток кожного працівника залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі та фактично відпрацьованого часу.

Продуктивність праці – ефективність трудових витрат, тобто здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Дослідимо продуктивність праці даного підприємства (табл. 2.9).

Таблиця 2.16