Тема 3. Структура розподілу лісових ресурсів.

Структура лісового комплексу.

Площа планетарних лісів сягає 2,478 млрд.га. поверхні суходолу. Промислові запаси деревини на цій площі становлять близько 133,671 млрд.м³., з них хвойної 82,29 млрд.м³. Світові річні потреби в круглих лісоматеріалах становлять 1,7 млрд.м³, а в балансовій деревині – 1,8 млрд.м³. Ліси є основним продуцентом атмосферного кисню. Деревина використовується у багатьох сферах матеріального виробництва.

Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Північній Америці, найменше в Австралії та Європі. Щороку площа лісів скорочується на 25 млн. га що негативно впливає на екологічну та соціально-економічну ситуацію.

Площа земель лісового фонду України – 10,8 млн.га , з них 9,5 млн.га вкриті лісовою рослинністю. Лісистість території становить 15,7 %. Хвойні займають 42 % від загальної площі, зокрема сосна звичайна – 33 %.

Широколистяні насадження становлять 43%, зокрема дуб звичайний і бук лісовий 32% загальний запас деревини в лісах України 1736,0 млн.м³. Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель - 185 м³, запас на 1 га стиглих і перестійних деревостанів – 237 м³, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель – 4 м³.

На території України лісові масиви поширені нерівномірно. Найбільше їх сконцентровано на Поліссі та в Українських Карпатах. На одного мешканця країни припадає 0,18га лісу і 33 м³ загального запасу деревини. Україна належить до лісо дефіцитних держав. Загальний стан лісів не відповідає екологічним вимогам. Лісосировинна база виснажена. Про це свідчать дані останнього державного кадастру, згідно з яким:

• молодняки становлять – 31,5%,

• середньовікові – 44,6%,

• пристигаючі – 12,7%,

• стиглі і перестійні – 11,2%.

У господарському комплексі України виділяють такі основні галузі:

• промисловість;

• енергетика;

• геологія і розвідка надр;

• зв'язок ;

• лісове господарство;

• сільське господарство;

• транспорт;

• будівництво ;

• паливна, харчова та легка промисловість;

• торгівля та інші.

Роль окремих галузей у господарському комплексі держави наведена в табл.. 1.

Питома вага окремих галузей ( в %) у загальному обсязі продукції.

Табл.1.

Галузь/ роки	1985	1990	1995	2000	2003
Машинобудування та металообробка	29,4	3,07	16,1	11,3	13,1
Хімічна і нафтохімічна промисловість	6,2	6,0	7,4	6,7	6,8
Електроенергетика	3,4	3,2	11,0	15,2	11,3
Металургія та обробка металу	13,8	11,0	21,8	23,0	21,8
Легка промисловість	11,7	10,8	2,8	1,7	1,3
Паливна промисловість	5,9	5,7	13,2	8,0	5,8
Харчова промисловість	18,4	18,6	15,1	17,7	18,5

Зазначені галузі об’єднуються у сферу матеріального виробництва. До невиробничої сфери належать такі галузі, як освіта, медицина, культура, наука тощо.

Під галуззю взагалі розуміють сукупність розрізнених підприємств чи установ, що займають певне місце в обміні товарів, і які відрізняються від інших виробництв предметом праці, технологією виробництва, вироблюваним продуктом та засобами праці.

Лісове господарство повністю відповідає цим вимогам, і розглядається як самостійна галузь, основним завданням якої є:

• найбільш раціональне використання лісових земель з метою отримання максимальної кількості деревини та іншої лісо продукції з одиниці площі;

• покращення стану і якості лісів, розвиток рекреаційного їх використання;

• збереження й відновлення захисних функцій лісу.

З точки зору економіки лісового господарства характерними й специфічними рисами лісової галузі є такі:

• довготривалість виробництва;

• короткий і сезонний виробничий період;

• потреба в значних площах лісових земель;

• різнохарактерний і комплексний склад лісопродукції;

• зумовленість лісогосподарського виробництва географічним середовищем.

Охарактеризуємо ці риси детальніше.

1.Довгостроковість виробництва є найважливішою особливістю лісового господарства. Потрібні десятки років, поки виросте ліс. Основні продукти лісовирощування такі як деревина для розпилювання, будівельний матеріал можна отримати тільки з дерев, яким вже 50-100 років, а деякі матеріали у віці дерев 100-150 років. Така обставина, як довгот тривалість лісового виробництва, свідчить про потребу бережного, обдуманого підходу до проведення будь-яких господарських заходів у лісі, бо їх наслідки можуть проявитися через десятки років.

Наприклад, неправильний підбір порід для створення лісових культур. Тобто, біологічні помилки сьогодення можуть завдати економічних збитків у майбутньому.

2.Короткий робочий період і сезонність виробництва.

Наявність 4-х пір року (весна, літо, осінь, зима) зумовлює сезонність у рості лісу, бо взимку діяльність камбію у дерев припиняється і ліс не росте. Тому рубання стиглого лісу бажано проводити взимку, бо при наявності снігу молоде поновлення пошкоджується менше. Загалом же вирощування лісу поділяється на:

• робочий період, коли на ріст лісу впливає людина, то близько 1% часу вирощування лісу;

• період природних процесів у лісі, що відбуваються без участі людини , а то 99% часу вирощування лісу.

3.Потреба у значних площах землі.

Ліс формує своє специфічне лісове середовище, яке на малих площах важко зберегти. На малих площах ліс росте погано. Є суто економічні підходи до визначення оптимальних площ лісу для ведення лісового господарства. Тому площа лісництв в нашій країні – близько 3-5 тис. га, а державних підприємств 18-30 тис. га.

4.Різноманітний і комплексний склад лісо продукції лісової галузі проявляється в тому, що ліс дає як деревину різних порід, так і продукти побічного користування ( мед, сік, ягоди, живицю і т.п.) дає продукти мисливського господарства, виконує захисті та оздоровчі функції.

5.Зумовленість лісогосподарського ви рибництва географічним середовищем проявляється в тому, що вирощування лісу пов’язане з біологічними процесами накопичення органічної маси, які визначаються родючістю ґрунтів, кількістю сонячної радіації, вологи і інше, що треба врахувати при перспективному плануванні лісогосподарського виробництва.

Лісова промисловість

Лісова промисловість в нашій державі займається заготівлею деревини. Матеріалами лісовпорядження, яке проводиться раз в 10–ть років, встановлюється розрахункова лісосіка (або кількість деревини яку вирубують кожного року). В Україні, по даних Лісової агенції , в рік вирубується 12206,6 млн.м³ в т.ч. хвойних порід 6733,9 млн.м³, твердолистяних порід 4360,9 млн.м³ і м’ягколистяних - 1111,8 млн.м³.

Структура заготівель деревини за деревними породами, слідуюча:

• сосна – 39,4% береза – 5,3 %

• ялина – 12,1 % липа – 1,2 %

• ялиця – 3,5% вільха – 4,4 %

• дуб – 15,0% осика – 3,0 %

• бук – 5,9 % тополя – 0,4 %

• ясень – 2,7 % інші – 1,2 %

• клен – 1,2 %

• граб – 4,7 %

В структурі лісової галузі України лісозаготівлі займають 29,7 % всього об’єму робіт .

Деревообробна промисловість.

Дещо з історії деревооброблення.

Перший набір деревообробного інструменту, зробленого з каменю (сокири, клини, пилки, свердла) був зроблений триста тисяч років тому.

Стрічкова пилка запатентована у 1808 році. 1833 рік – жовтий фосфор введений до складу головки сірників – розпочато промислове виробництво сірників.

1948 р.- уперше в США побудований завод з виробництва деревостружкових плит (ДСП). 1971р. перша установка лазерного різання деревини (США).

Приступаючи до вивчення технології дерево оброблення, на прикладі України розглянути роль деревини та основні напрямки її використання в народному господарстві.

Україна належить до найменш заліснених країн Європи. Перебуваючи в складі Радянського Союзу, який мав 25% світових запасів деревини, в Україні не відчувалось великого дефіциту в деревині, хоч її запаси становили лише ≈1% союзного значення.

Деревообробні виробництва залежно від виду перероблюваної сировини та продукції, яку вони виробляють, а також за видами оброблення деревини (різання, спилюванням, опорядженням) можна поділити на:

• лісопильні;

• клеєних матеріалів;

• перероблення відходів з деревини.

Інколи такі виробництва поділяють на дві групи:

• групу виробництв із первинного оброблення деревини, для яких сировиною є продукція лісозаготівельних підприємств, а продукцією – напівфабрикати ( пиломатеріали, заготовки, фанера, ДСП, ДВП та інші).

Сюди можна віднести:

• лісопиляння;

• виробництво клеєних матеріалів;

• виробництво з перероблення відходів.

Групу виробництв із вторинного перероблення деревини, для яких сировиною є напівфабрикати – продукція підприємств первинного перероблення, а продукцією – готові вироби.

Сюди входять:

• виробництва виробів з деревини;

• деякі виробництва з перероблення відходів:

Готові вироби, що випускають виробництва, часто відрізняються складною конструкцією та виготовлені з багатьох деталей (часто не лише дерев’яних). Такі виробництва об’єднуються в столярно-меблеві і характеризуються відповідною структурою технологічного процесу.

Целюлозно-паперова промисловість.

Паперова промисловість в Україні розвинута, вона забезпечує випуск паперу різних видів і назначень. Для целюлозно-паперового ви рибництва використовуються баланси соснових, ялинових, ялицевих порід, а також грабових порід для виробництва картону для тари.

Специфіка розвитку лісових ресурсів.

Лісова галузь має свої завдання і принципи господарювання та розвитку, зокрема:

• найбільш раціонального використання лісових земель, тобто дотримання відповідного природним умовам складу насаджень (на пісках – з перевагою сосни, на болотах з перевагою вільхи), та швидке заліснення лісосік;

• постійне підвищення продуктивності лісів, з метою максимального отримання деревини;

• Комплексного використання лісів, тобто отримання не лише деревини,а й проведення відпочинку, полювання, використання захисних функцій лісу;

• Диференційованого ведення лісового господарства залежно від економічних і природних умов. ( у Карпатах це одні підходи, на Поліссі – інакші.).

Контрольні питання.

1.Яка площа земель лісового фонду України.?

2.Яка лісистість території України?

3.Скільки припадає на одного мешканця лісу і загального запасу деревини?

4.Які основні галузі народного господарства Ви знаєте?

5.Перечисліть основні завдання лісового господарства.

6.Що собою представляє лісова промисловість в лісогосподарському комплексі.

7.Що собою представляє деревообробна промисловість?

8.Чим займається целюлозно-паперова промисловість?

9. Специфіка розвитку лісових ресурсів.