
- •Матеріали для підготовки до модульної контрольної роботи № 2 для студентів 1 курсу факультету менеджменту
- •1. Проблема соціалізації в соціології
- •3. Чинники соціалізації:
- •4. Функціональний аналіз соціальної системи в працях р.Мертона
- •5. Теорія соціального статусу
- •6. Соціальна роль особистості
- •7. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності п.Сорокіна
Доброго вечора, мої дорогі! Надсилаю Вам матеріали для підготовки до модульної контрольної роботи № 2 (14.04.2014). Повторіть також тему: «Суспільство як соціокультурна система», а саме: 1) підходи до визначення поняття «суспільство»; 2) типологія суспільств. Повторіть понятійно-категоріальний апарат курсу. Зверніть увагу на прикріплені скановані матеріали по сутності та основним характеристикам культури – підготуйте їх. Самостійно розгляньте питання: сутність девіації. Візьміть із собою зошити із лекціями та семінарськими. Добрати бали можна на консультаціях (графік консультацій додається). Для того, щоб добрати бали необхідно знати матеріал лекційний і семінарських занять. Також для добору балів можна написати есе на тему: «Молодіжні субкультури» (у світовому масштабі, всеукраїнському, регіональному – на Ваш вибір) – рукописно. 14.05.2014 – останній термін здачі індивідуального завдання. Гарного настрою! З повагою, І.В.
Матеріали для підготовки до модульної контрольної роботи № 2 для студентів 1 курсу факультету менеджменту
1. Проблема соціалізації в соціології
Людське дитя з’являється на світ найменш пристосованим порівняно з представниками тваринного світу. Але на думку німецького соціолога Арнольда Гелена «біологічна недостатність» людини саме і є передумовою могутності людства. Адже цю біологічну недостатність необхідно було компенсувати іншими якостями (людина будує будинки, шиє одежу, бо мерзне, використовує знаряддя праці, адже не має особливих біологічних задатків).
Становлення людини включає два відносно автономні, але нерозривно пов’язані процеси (Макєєв с. 289):
1. Натуральний (процес фізичного дозрівання індивіда) – становлення системи природно детермінованих якостей.
2. Соціальний (становлення особистості)- процес залучення індивіда до людської культури, оволодіння суспільно необхідними знаннями, нормами та цінностями і включення його у суспільну діяльність
Розглядаючи питання соціалізації необхідно також уточнити такі поняття, як
Розвиток особистості – послідовність та поступальність змін, що відбуваються у свідомості та поведінці особистості.
Виховання – цілеспрямований вплив соціальних інститутів (сімї, вихователів, вчителів, викладачів) на індивіда з використанням педагогічних прийомів та методичних рекомендацій з метою його пристосування до умов сучасного соціуму.
Формування особистості – єдність об’єктивних умов та суб’єктивних факторів, що цілеспрямовано впливають на процес становлення людини.
2. Підходи до розуміння соціалізації.
Головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між особистістю та суспільством є процес соціалізації:
Соціалізація – способи формування умінь і соціальних установок індивідів, які відповідають їхнім соціальним ролям. (Черниш с.188)
Соціалізація – це умова соціального розвитку людини. Соціалізація є свідоцтвом наявності соціуму, та індивідів, що здійснюють соціалізацію та соціалізуються в ньому.
Соціалізація - це результат впливу агентів та інститутів, що проявляється у спроможності індивіда вдало функціонувати у суспільстві.
Соціалізація – це процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм та цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості. (Городяненко «С» с.194)
Соціалізація – тривалий та багатоактний процес, адже суспільство постійно розвивається, змінюється його структура, мета і завдання, цінності й норми. Водночас протягом життя багаторазово змінюється людина, її вік, погляди, уподобання, звички, статуси і ролі.
Вирізняють два основні підходи до визначення сутності соціалізації:
1. Людина – пасивний об’єкт впливу суспільства.
Відповідна соціалізація – одномірний, односпрямований процес дії соціальних факторів на конкретну людину, де індивіду відводиться пасивна роль об’єкта впливу (біхевіоризм, психоаналіз).
2. Людина – активний суб’єкт суспільства.
Парадигма взаємодії, що передбачає активність суспільства та окремої людини, оскільки до впливу соціального середовища людина ставиться вибірково на основі сформованої у її свідомості системи цінностей.