Населення
У Франції проживає 60,1 мли осіб (2003 p.), більше 90 % — французи, утому числі до 3,5 млн. іноземців (алжирці, португальці, італійці, іспанці та ін.). Національні меншини населяють окраїни держави. Це бретанці, баски, фламандці, корсиканці, ельзасці. Природний приріст населення низький. Державна політика заохочування народжуваності населення дещо поліпшила показники приросту. 3/4 населення країни живе в містах. Для сільської місцевості типовими є хутори й невеликі села. Найбільшими містами, крім Парижа, є Ліон із передмістями (більше 1263 тис. жителів), Марсель (1231 тис), Лілль (1,2 млн.), Тулуза, Ніцца (у кожному більше 300 тис). Переважна більшість віруючих — католики, майже 2 млн.осіб — протестанти, близько 2 млн.— мусульмани (в основному вихідці з країн Північної та Центральної Африки, Середнього Сходу). Більшість населення становлять робітники і службовці, 15 % — дрібні буржуа, 5 % — підприємці. У промисловості зайнято близько 20 % економічно активного населення, в сільському господарстві — 10 %, у сфері послуг — понад 50 %.
При середній густоті 105 осіб на 1 км2, у горах (Піренеї, південна частина Альп і Центрального масиву) та інших малородючих місцевостях (Ланди, Солонь) густота не досягає і 20 осіб, а, з іншого боку, в районах Парижу, Півночі, Ліону з високою концентрацією промисловості і міст густота перевищує 300 осіб на 1 км2. Висока густота населення і в родючих сільських районах, особливо по долинах рік, а також на узбережжі Нормандії, Бретанії, Середземного моря, де сільське господарство поєднується з рибальством і зонами рекреації.
Господарство
Франція — високорозвинуга індустріально-аграрна країна, що посідає 4-те місце у світі за обсягом ВВП (після США, Японії та ФРН). Вона має широку мережу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестує значні капітали в економіку інших країн.
Промисловість. За рівнем промислового розвитку Франції належить 5-те місце (після США, Японії, ФРН і Великобританії). Промисловість створює основну частину ВВП (близько 25 %), забезпечує до 33 % робочих місць. 40 % інвестицій, 80 % експорту. Основні галузі індустрії: машинобудування (зайнято понад 570 тис. осіб; дає 2,6 % світового виробництва, майже 40 % продукції експортується), хімічна (276 тис. працівників, 4-те місце у світовому експорті), авіакосмічна (100 тис. осіб, 2-ге місце за експортом серед країн Заходу), автомобілебудування (3-тє місце у світі за випуском автомобілів — близько 3 млн. на рік, із яких майже 1,5 млн. експортуються), харчова (400 тис. працівників, за обсягом експорту поступається лише США), радіоелектронна, інформатика, суднобудування, електротехнічна, металургійна (одна з провідних країн світу за рівнем розвитку кольорової металургії; 3-тє місце в Західній Європі за виробництвом сталі); атомна енергетика (АЕС виробляють близько 75 % електроенергії); гірничодобувна. Уран імпортується з Африки (Нігерія, Південно-Африканська Республіка тощо), частково видобувається в Центральному масиві (Лодев, Ла-Круазьєр).
Потужні нафтопереробні й нафтохімічні комбінати знаходяться в портах. У Великому Парижі сконцентровано підприємства парфумерії, фармацевтики, тонкої хімії. Авіаційне машинобудування зосереджено в Парижі, Тулузі, Бордо, Бурже, Мариньяні. Найбільші судноверфі — в Нанті, Дюнкерку. Військові кораблі споруджують у Бресті, Тулоні, Шербурі. Розвинене й виробництво побутової техніки. Провідна галузь легкої промисловості — текстильна певною мірою втратила своє значення, але в Європі за виробництвом тканин Франція поступається тільки Італії та Німеччині. Вовняні тканини виробляють на півночі – Лілль, Армантьєр, Кабре; там же випускають бавовняні та лляні тканини. Ліон, відомий центр шовкопрядіння в минулому, нині виробляє синтетичні тканини. Трикотажну промисловість зосереджено в Парижі, Труа, Рубе. Промисловість розмішена нерівномірно: на 17 % території країни (Париж із приміською зоною, Ліонський та Північний райони) — майже половину промислових об'єктів. Північ і схід країни більш індустріалізовані, ніж захід, центр і південь.
Сільське господарство. За обсягом сільськогосподарської продукції Франція посідає 3-тє місце серед країн Заходу (після США і Канади) 1-ше в Західній Європі, повністю забезпечуючи себе основними видами сільськогосподарської продукції. Вона є найбільшим на континенті виробником зерна (понад 50 млн.т на рік за врожайності 60 ц/га), масла, яловичини, сиру, а також значним експортером продукції харчування. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво дає більш як 50 % всієї продукції. Основна продукція рослинництва — зерно, овочі, цукрові буряки, картопля, в окремих районах—хміль, льон, тютюн, ріпак; біля Ніцци — плантації квітів для парфумерної промисловості. Значну роль відіграє рибальство. Рибу виловлюють у північних районах Атлантики та в Північному морі. Головні рибні порти — Булонь, Лор'ян, Ла-Рошель. Харчова промисловість представлена молочною, м'ясною, консервною, виноробною галузями.
Транспорт. У Франції — найдовша серед європейських країн мережа залізниць (близько 40 тис. км, із них 35 % — електрифіковані). Протяжність шосейних шляхів із твердим покриттям — майже 400 тис. км (у тому числі автострад—більш як7тис. км). Автопарк налічує до 30 млн.машин, із них 25 млн.— легкові автомобілі. Загальний тоннаж морського торгового флоту — 4,3 млн.бр.-рег. т. Понад 90 % вантажообігу морських портів випадає на Марсель, Гавр, Дюнкерк, Нант, Бордо, Руан. Довжина повітряних ліній французьких авіакомпаній — близько 650 тис. км. Авіаційні перевезення здійснюються в основному трьома найбільшими авіакомпаніями: "Ер-Франс", "ЮТА", "Ер-Інтер".
У внутрішніх перевезеннях переважає автомобільний транспорт. Він перевозить40 % вантажів і 50 % пасажирів країни. Довжина трубопроводів становить 5,5 тис. км. Суходільна транспортна мережа має радіальну будову з центром у Парижі. Річкові шляхи разом з каналами забезпечують 6 % вантажоперевезень.
Зовнішньоторговельні перевезення здійснює переважно морський транспорт. Понад 2/3 імпорту становить нафта. Повітряний транспорт використовується здебільшого для зовнішніх пас
ажирських перевезень.