Теми самостійного вивчення з дисципліни

«Методика і технологія соціальної роботи»

Тема самостійного вивчення №36

Профілактика адиктивної поведінки

План

1. Характеристика основних видів адиктивної поведінки.

2. Загальні засади профілактики адиктивної поведінки

Література

Основна

1. Виничук В. Н. Психология аномального поведения. — Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. — 198 с. [с. 81-119]

2. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. — К., 2000. — 372 с. [с. 106-127]

Додаткова

1. Довбах Г. В., Салюк Т. О. Досвід профілактики куріння: заняття, конкурси, клуби. — Київ, 2003, 56 с. [с. 10-52]

2. Збірка методичних матеріалів (переможців конкурсу методичних матеріалів 1999 року) / За заг. ред. Толстоухової С. В., Пінчук І. М. — К.: УДЦССМ, 2000. — 100 с. [с. 30-31, 37, 46-56, 70-83]

3. Карпенко О. Г. Професійне становлення соціального працівника: Навчально-методичний посібник. — К.: ДЦССМ, 2004. — 164 с. [с. 109-124]

4. Практичний досвід роботи спеціалістів спеціалізованих служб та партнерських організацій Київського міського центру соціальних служб для молоді / Упорядник К. С. Шендеровський. — К.: ДЦССМ, 2003. — 384 с. [с. 134-165]

5. Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки серед вихованців притулків для неповнолітніх: Збірка інформаційних, методичних, ілюстративних матеріалів для спеціалістів / За заг. ред. Т. В. Журавель, Т. Л. Лях; Авт.-упор.: Безпалько О. В., Виноградова О. А., Журавель Т. В., Лозован О. М., Лютий В. П., Лях Т. Л. — К.: «Версо-04», 2004. — 120 с. [с. 10-11, 14]

6. Профілактика наркоманії у дитячому, підлітковому та молодіжному середовищі: Довідник для соціальних працівників, вчителів, шкільних психологів, батьків / Б. П. Лазоренко, О. Т. Баришполець, Н. Ю. Максимова / За ред. Б. П. Лазоренка. — К.: Держсоцслужба, 2005. — 300 с. [с. 75-138]

7. Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. проф. А. Й. Капської. — К.: ДЦССМ, 2004. — 364 с. [с. 252-258]

8. Трубицына Л. В. Предупреждение зависимостей у детей и подростков. — М.: Генезис, 2007. — 144 с. [с. 8-26, 32-42]

9. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика / О. О. Яременко (кер. авт. кол.), О. М. Балакірєва, О. О. Стойко та ін. — К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український ін-т соціальних досліджень, 2004. — Кн. 7. — 196 с. — (Сер. “Формування здорового способу життя молоді”. У 14 кн.) [с. 92-102]

Методичні рекомендації

Дати визначення поняття «адиктивна поведінка». Розкрити зміст основних видів нехімічної залежності: гемблінгу, залежності від Інтернету, сексуальних адикцій та інших. Дати характеристику розладів, викликаних вживанням психоактивних речовин. Охарактеризувати основні види порушень харчової поведінки.

Визначити фактори, що детермінують адиктивну поведінку. Проаналізувати завдання та заходи первинної, вторинної та третинної профілактики адиктивної поведінки.

Завдання для самостійної роботи:

1. Скласти конспект за запропонованим планом.

Ключові терміни: адиктивна поведінка, гемблінг, психоактивні речовини, абстиненція, алкоголь, опіати, стимулятори, галюциногени, анорексія, булімія, параноя здоров’я, фанатизм.

Контрольні запитання та завдання

1. Що розуміють під «адиктивною поведінкою»?

2. Які психологічні особливості осіб з адитивними формами поведінки?

3. Назвіть основні види адиктивної поведінки.

4. Що таке «гемблінг»?

5. Які ознаки характерні для азартних ігор як одного із видів адиктивної поведінки?

6. Які ознаки залежності від Інтернету?

7. Що таке «параноя здоров’я»?

8. Що таке «фанатизм»?

9. Що розуміють під психічною та фізичною залежністю від психоактивних речовин?

10. Які найбільш поширені мотиви вживання психоактивних речовин?

11. Назвіть види психоактивних речовин

12. Назвіть стадії алкоголізму.

13. Які Ви знаєте види порушень харчової поведінки?

14. Що таке «анорексія» та «булімія»?

15. Назвіть основні фактори, що детермінують адиктивну поведінку.

16. Які завдання первинної та вторинної та третинної профілактики адиктивної поведінки?

Підліток знаходиться у ситуації постійного тиску з боку дорослих (вони курять навколо), прямої та непрямої реклами тютюну. Навіть вигуки батьків «Іще малий» є своєрідним стимулом до початку куріння. Порівняти силу впливу одноразової профілактичної інтервенції із щоденним впливом хоча б тільки щитів, які рекламують алкоголь чи сигарети, просто неможливо. І ці обмеження профілактичної діяльності слід мати на увазі з самого початку.

Більшість відомих профілактичних програм складається із декількох занять з класом чи групою. Як мінімум, з трьох-семи інтерактивних занять складаються програми, які розробили і проводять різноманітні європейські молодіжні організації. Наприклад, шведська програма, яка проводиться молодіжною організацією UNF, передбачає не просто 7 уроків, а 7 зустрічей по 1,5—2 години у групі до 15 осіб, причому вони мають проводитися після школи. Взагалі, для того, щоб домогтися хоча б якогось відчутного ефекту профілактики, має бути комплексний вплив на школу, який охоплює і агітаційну роботу, і, що більш важливо, припинення тютюнокуріння вчителями.

Наші школи висувають свої вимоги: швидко охопити усіх! Водночас бажано ще виявити неблагонадійних у кожному класі.

Іноді здається, що коли швидко і всіх, — то досить зібрати 400 осіб в кінотеатрі. А дипломований спеціаліст з ними що-небудь зробить. Нібито він гіпнотизер, маг, чарівник... Однак рецептів того, що можна було б викрикнути за 15—20 хвилин декільком сотням школярів, зібраним в актовому залі, поки що не знайдено, і навряд чи буде. Ми вважаємо таку форму передачі інформації марнотратною і гадаємо, що вона може завдати тим, хто зібрався, лише шкоди. Адже перебування у такій великій аудиторії підлітки можуть використати не стільки для того, щоб послухати лектора й дослухатися до його ідей, скільки для спілкування між собою на різноманітні теми, у тому числі з приводу куріння (оскільки вже зайшла мова). Там можуть знайтися чудові пропагандисти, здатні зацікавити в експериментуванні решту.

Якщо стоїть питання про необхідність профілактики куріння, найлегше запросити лікаря-спеціаліста. Але лікар, як правило, є носієм інформації суто медичного характеру. Атака інформація, хоча і без подробиць, відома багатьом підліткам. Окрім того, підлітки не дуже хочуть приміряти на себе перспективи захворіти на рак легенів чи подібні хвороби. Підлітки вірять у своє безсмертя. Це ж вони проживають період ризикованої поведінки та експериментаторства. Ми жодною мірою не зменшуємо позитивних якостей лікаря, який погодився провести таке заняття. Навпаки, лише привітаємо його і будемо раді допомогти йому краще підготуватися до такого заняття. Але важливо пам'ятати: лікар прийшов і пішов, а процес зміни ставлення, а тим більше поведінки, вимагає більшого часу.

Від короткочасної роботи несерйозно очікувати хоча б будь-якої ефективності. Проте, навіть за одне заняття, можна внести у картину світу підлітків деякі сумніви, дати інформацію для роздумів, яка може спростувати поширену думку.

Найважливіше — не намагатися сказати усе відоме Вам в одному занятті. Якщо Ви все ж намагатиметеся, тоді проведений урок Вас розчарує з декількох причин: Ви не встигли сказати все, що хотіли, не почули про ситуацію в класі, а сам клас був неуважним. А чи можуть діти адекватно реагувати, коли на їх голови виливаються тонни статистики, медичних термінів і специфічних класифікацій?

Виходячи зі світової практики, ми можемо виділити декілька вдалих повідомлень у сфері профілактики споживання тютюну.

А) Виробники тютюну маніпулюють тобою

Головне повідомлення цієї стратегії полягає у наступному: «Тютюнова індустрія використовує агресивні та нечесні методи для втягнення нових споживачів, продажу більшої кількості сигарет і отримання на цьому смертоносному продукті додаткових грошей» або іншими словами — «Тютюнова індустрія потребує твоїх грошей, і їй плювати на твоє здоров'я». Найчастіше, підлітки починають курити в знак протесту проти дорослих, і вірять, що це їх власне рішення. Під час своєї профілактичної зустрічі Ви можете, розповідаючи про способи маніпуляції, що їх використовує індустрія, показувати молоді, що у даному випадку вони не є незалежними, а скоріше навпаки. Якщо звернутися до результатів однієї кампанії, проведеної у штаті Флорида, то на молодь найбільший ефект справив образ тютюнової індустрії як надзвичайно жадібної до грошей корпоративної групи, котра намагається обдурити маленьких і безвільних дітлахів з метою зробити їх залежними на усе життя.

Б) Захист прав тих, хто не курить

Ця стратегія має на меті переконати курців, що їх куріння спричинює шкоду іншим. Куріння визначається як ненормальна, небезпечна поведінка. Для підлітків-некурців у цьому випадку важливим буде дізнатися, як багато людей усупереч власній волі вимушені дихати отруйним димом і як можна захищати свої права на чисте повітря у цьому випадку. Відомо, що навіть ті школярі, які обізнані з приводу шкоди пасивного куріння, дуже рідко захищають свої права, рідко просять своїх однолітків чи дорослих не курити в їхній присутності. В зв'язку з цим дуже корисними для школярів будуть вправи, що допомагають відпрацювати навичку прохання не курити в їхній присутності. Для цього достатньо спробувати попрацювати у маленькій групі, де кожному буде запропоновано сформулювати прохання до того, хто бажає закурити, не робити цього у даний момент. До того ж, можна запропонувати різні обставини такої ситуації: в таксі, на зупинці громадського транспорту, в кафе тощо. Далі можна обговорити кожен запропонований варіант.

В) Курити — це некрасиво

Мета такого заняття — розвінчати привабливий образ курця, який нав'язується рекламою. Це можна зробити шляхом демонстрації негайного шкідливого впливу куріння на здоров'я, на свіжість подиху, запах одягу, на зовнішній вигляд. Обговорюються також реальні ситуації спілкування, в яких куріння швидше заважає познайомитися, добре провести час, ніж допомагає. Дуже важливими також можуть стати

заняття з відпрацювання варіантів, як відмовитися від запропонованої сигарети. Хвилююча тема для хлопців та дівчат у період статевого дозрівання — вплив споживання інтоксикантів на розвиток імпотенції та здатності до запліднення..

Г) Довіряй своїм відчуттям, а не байкам тих, хто продає наркотики

Перше відчуття від споживання будь-якого інтоксиканту — негативне, трапляються навіть отруєння. Але завжди поряд знайдеться той, хто переконає і покаже на власному прикладі, що має бути й інший вплив — розслаблення від сигарети чи від вина, «кайф», «приход» від маріхуани. Уроки, присвячені порівнянню нав'язаних міфів з реальним чуттєвим досвідом, можуть стати підставою для критичного ставлення до вмовлянь виробників.

Д) Варто кинути курити

Тут йдеться про труднощі припинення куріння, про залежність і її розвиток. Серед старших підлітків можуть зустрічатися курці з сильною фізіологічною залежністю від нікотину. Така розмова важлива для всього класу. Стає зрозуміло, що куріння — гачок, з котрого не так вже й легко зіскочити. А припинення куріння важливе на будь-якому етапі куріння.

У сфері профілактики виникає проблема не з браком інформації, а з її надлишком. Кожен підліток знає велику кількість фактів, історій, думок з приводу тютюну. А ще він знає, що ви прийдете й почнете стару пісню про вбитого коня та чуму XX сторіччя.

Є кілька повідомлень і тем, висвітлення яких не просто некорисне, а й веде до підвищення споживання тютюну школярами.

«Тютюн — дорослий вибір». Недаремно послання використано у рекламних кампаніях тютюнової корпорації «Філіп Моріс». Забороняючи, ми тим самим робимо заборонений плід більш привабливим для дітей. Позиція «Станеш дорослим, тоді обирай» вдвічі хиткіша. По-перше, ніхто не уточнює, що саме відбувається з організмом у 18 років, коли юридично можна вважати себе дорослим, а по-друге, при наявності реклами і куріння в сім'ї дуже важко назвати вибір на користь куріння вільним та свідомим.

«Це шкідливо для здоров'я». Підлітки — безтурботні люди, які вважають, що житимуть вічно. Вони ледь вірять, що їм коли-небудь буде двадцять. А сорок років — для них глибока старість. Різноманіття фактів, точна медична статистика про смерті й хвороби внаслідок споживання тютюну буде для них важити менше, ніж приклад сусіда: «Він курить і п'є, він старший за мене на два роки і все ще не вмер». Окрім того, інформація про шкоду для здоров'я просто банальна. Вона й на дорослих не дуже впливає.

Структура заняття

Аби донести до неуважних та стомлених школярів основний сенс Вашого заняття, важливо його добре структурувати. Якщо людина почує тему і проблему тричі — у вступі, основній частині й завершенні, і це буде сказано різними словами — можливо, вона візьме її до уваги.