- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Ключові терміни: оцінювання, внутрішня оцінка, зовнішня оцінка, механізм оцінки ефективності надання соціальних послуг, проект. Контрольні запитання та завдання
- •Теоретичні підходи до оцінювання соціальних послуг, програм, проектів Теоретичні аспекти оцінювання соціальних послуг
- •6. Оцінювання у процесі надання соціальної допомоги клієнтам.
- •Технології оцінювання ефективності соціальних послуг, програм, проектів
- •Методи збору інформації щодо оцінювання надання послуг клієнтам
- •Оцінка ефективності надання соціальних послуг конкретним категоріям клієнтів Механізми оцінки ефективності надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів
- •Оцінювання на підготовчому етапі надання соціальних послуг клієнтам
- •Оцінювання на етапі безпосереднього надання послуг клієнтам
- •Оцінювання на етапі завершення надання соціальних послуг клієнтам
- •Оцінка ситуації як база для розгортання соціальної допомоги певним категоріям клієнтів
- •Технологія оцінки ефективності надання соціальних послуг
- •Теоретичні підходи до оцінювання соціальних послуг, програм, проектів
- •Оцінка ефективності надання соціальних послуг конкретним категоріям клієнтів Теоретичні підходи до оцінювання соціальних послуг, програм, проектів
- •Оцінка ефективності надання соціальних послуг конкретним категоріям клієнтів
Методи збору інформації щодо оцінювання надання послуг клієнтам
Існує багато методів збирання інформації для оцінювання конкретних соціальних програм. Ці різноманітні методи збирання даних реалізуються за допомогою відповідного інструментарію або методів. Американський соціолог Джордж Гоуменс зазначив ще у 1949 р., що «не існує хороших чи поганих методів, є лише методи, що з більшою чи меншою ефективністю дозволяють за даних конкретних умов досягти певних проміжних цілей на шляху до далекої мети».
Із якісних методів найбільш активно використовувались такі:
фокус-групи;
гнучкі та глибинні інтерв’ю;
щоденники спеціалістів, які ведуть індивідуальний прийом клієнтів.
Із кількісних методів:
стандартизовані опитування: поштові, телефонні, «віч-на-віч»;
статистичний аналіз стандартизованих форм реєстрації процесу;
безпосередні вимірювання змін показників здоров’я або поведінки (наприклад зріст, вага, зловживання алкоголем, паління тощо);
діагностування хвороб (рівні захворюваності).
Таблиця 1
Види якісних та кількісних методів оцінювання
Якісні методи |
Кількісні методи |
Фокусні групи |
Стандартизовані опитування: поштові, телефонні, «віч-на-віч» |
Поглиблені інтерв'ю |
Форми реєстрації процесу |
вільні запитання при опитуванні |
Аналіз облогової бази даних |
Щоденники |
Безпосередні вимірювання показників здоров’я/поведінки (наприклад, кров'яний тиск) |
|
Безпосередні вимірювання недугу (рівні захворюваності чи смертності) |
Ці методи отримання інформації описані у соціологічній та спеціальній літературі, тому інформацію про них автори вирішили надати схематично.
У таблицях 2 і 3 наведені опис, застосування, переваги та вади різноманітних якісних та кількісних методів. Головні чинники при виборі типу оцінювання наведені в таблиці 4.
Таблиця 2. Якісні методи оцінювання
|
Опис |
Застосування |
Переваги |
Вади |
Фокус-групи |
Напівструктурована дискусія за участю 8-12 учасників. Проводиться фасилітатором, який керується планом і керує роботою групи. Добитися аудіо- чи відеозапису усього, що відбувається. |
Для збору поглибленої їй-формації з невеликої кількості учасників. Для збору попередніх матеріалів про цільову групу клієнтів. Для кращого розуміння ставлення, поглядів, мови учасників. Часто застосовується для підготовки анкети для проведення опитування. |
Забезпечує поглиблену інформацію. Здійснення та аналіз потребують мінімуму спеціальних навичок. Недорогий метод збору. |
Учасники можуть впливати один на одного. Значимий суб'єктивний фактор фасилітатора. Результати часом складні для аналізу. Результати не піддаються кількісному аналізу. |
Поглиблені або гнучкі інтерв'ю |
Телефонні або особисті («віч-на-віч») інтерв'ю. Інтерв'юер додержується певного сценарію, але бесіда проводиться гнучко. Зазвичай опитується від 10 до 40 осіб певної категорії респондентів. |
Для розгляду актуальних проблем з невеликою кількістю учасників. Для кращого розуміння ставлення, поглядів, мови учасників. |
Сприяє конфіденційності. Виключає вплив учасників один на одного. Нагода для інтерв'юера розглянути несподівані гострі проблеми. Більш детальна інформація, ніж у фокус-групах. |
Дорожчий для здійснення, ніж фокус-групи. Часом складний для аналізу. Результати не піддаються кількісному виразові. |
Розширені опитування |
Вільні запитання при опитуванні по телефону або поштою, що дозволяє респондентові давати повні відповіді своїми словами. |
Для поглиблення результатів опитування. Для подальшого вивчення причин відповідей на запитання. Для дослідницьких запитань. |
Може забезпечити поглибленість з переходом у кількісні показники. Поглиблює кількісні дані. |
Опитування забирає багато часу. Не гнучкий. |
Щоденники |
Докладний звіт про аспекти програми. Поточна документація, що ведеться одним або кількома учасниками. |
Застосовується насамперед для оцінювального процесу. |
Ставить інші результати оцінювання в контекст. Одержує несподівану інформацію. Дуже недорогий. |
Спостереження є суб'єктивним. |
Таблиця 3. Кількісні методи оцінювання
|
Опис |
Застосування |
Переваги |
Вади |
Опитування |
Заповнення структурованої анкети багатьма учасниками у відносно короткий проміжок часу. Може бути телефонним, поштовим або особистим. |
Для одержання зворотного зв'язку, що піддається кількісному аналізу та узагальненню щодо всього населення або його певної групи. |
Результати узагальнюються на весь об'єкт. Стандартизовані, структуровані анкети мінімізують упередженість інтерв'юера. Величезний обсяг інформації збирається за короткий проміжок часу. |
Рідко забезпечує всебічне розуміння поглядів респондентів. Може бути дуже дорогим. Потребує статистичних знань та інших спеціальних навичок для опрацювання та тлумачення результатів. |
Форми реєстрації процесу |
Збирання даних щодо процесу у стандартний спосіб. Зазвичай включається до переліку документів проекту/програми. |
Для документування перебігу проекту/програми. Для визначення шляхів поліпшення. |
Може бути запроваджений у звичайний перелік документів. Чітко спрямований на планування і застосування. Може забезпечити дуже точний, докладний інформативний процес. |
Може видаватись надмірним тягарем для штату. Ризик того, що дані не будуть збиратись регулярно й ретельно. |
Наявні бази даних |
Доступ до існуючих джерел дослідних даних для отримання інформації про зацікавлену частку населення. |
Для розгляду програми/ проекту в широкому контексті соціальних програм. Для виявлення тенденцій серед об'єкта проекту. |
Може бути недорогим або безкоштовним. Забезпечує точну, легкодоступну інформацію. Може сприяти поширенню інформації. |
Мінімальна користь для оцінювання програми/проекту. Слабко пов'язаний з програмою/проектом. |
Таблиця 4. Головні чинники при виборі типу оцінювання
Тривалість програми |
Етап розвитку програми |
Вид вже проведеного оцінювання |
Ресурси |
Інтереси учасників |
Планування |
Розвиток |
Формуючий Визначення потреб Аналіз проблеми Аналіз структури об'єкта |
Мінімальні |
Пошук інформації. Розвиток програми |
До року |
Здійснення |
Оцінювання впровадження |
Скромні |
Виявлення правильності соціальних технологій |
1 -2 роки |
Здійснення |
Процесуальне оцінювання |
Значні |
Розширення програми |
3-5 років |
Близький до завершення |
Процесуальне оцінювання |
Значні |
Підтвердження ефективності проекту |
Понад 5 років |
Завершення |
Короткострокові результати базова оцінка до/після здійснення оцінка контрольної групи |
|
підтвердження ефективності |
|
Повторення |
Довгострокові результати базова оцінка до/після здійснення оцінка контрольної групи |
|
|
