
- •1. Поняття організації виробництва.
- •2. Сутність і суспільне значення виробництва.
- •3. Місце виробничого підприємства в економічній системі суспільства.
- •4. Підприємство у сучасній системі господарювання.
- •5. Напрями діяльності виробничого підприємства
- •6. Класифікація і структура підприємств.
- •7. Значення організації виробничого підприємства
- •8. Сутність капіталу, його класифікація.
- •9. Класифікація та структура основних фондівпідприємства.
- •10. Знос, амортизація і відтворення основних виробничих фондів.
- •11. Характеристика основних виробничих фондів, їх склад і структура
- •12. Амортизація необоротних активів підприємства.
- •13. Склад, структура і кругообіг оборотного капіталу підприємства
- •14. Економічна сутність, склад і структура оборотних фондів підприємства.
- •15. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •16. Нормування оборотних коштів.
- •17. Виробництво як відкрита система.
- •18. Елементи та структура виробничої системи.
- •19. Організаційні основи виробничих систем.
- •20. Принципи та закони організації виробничих систем.
- •21. Класифікація зв’язків між елементами виробничої системи.
- •22. Закони розвитку виробничих систем.
- •23. Особливості і властивості виробничих систем
- •24. Технологія і виробничий процес
- •25. Характеристика елементів виробничого процесу
- •Елементи виробничого процесу
- •26. Класифікація технологічних процесів
- •27. Технологічний процес як система
- •28. Характеристика технологічної операції
- •29. Класифікація виробничих процесів.
- •30. Принципи раціональної організації виробничого процесу.
- •31. Взаємозв’язок виробничого, технологічного та трудового процесів.
- •32. Класифікація трудових процесів.
- •33. Виробнича операція як основний елемент трудового процесу
- •34. Характеристика загальних етапів процесу праці.
- •35. Сутність та мета організації праці.
- •36. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності.
- •37. Організація праці та її форми.
- •38. Організація робочого місця. Вимоги до організації робочих місць.
- •40. Оснащення та планування робочого місця.
- •41. Нормування праці як вид діяльності з організації та управління виробництвом
- •42. Система норм праці на підприємстві
- •43. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу щодо робітника
- •44. Класифікації структури нормованого і ненормованого робочого часу та використання устаткування протягом зміни
- •45. Визначення норм праці
- •46. Просторові зв’язки у виробничому процесі
- •47. Виробнича структура та її види
- •48. Просторове розташування підприємства
- •49. Критерії розташування виробничих об’єктів при проектування сучасних підприємств
- •50. Сутність і види виробничих циклів
- •51. Структура виробничого циклу
- •52. Шляхи скорочення виробничого циклу
- •53. Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу
- •54. Виробнича інфраструктура
- •55. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням
- •56. Ремонтне обслуговування устаткування
- •57. Організація непотокового виробництва
- •58. Особливості партіонного методу обробки
- •59. Організація потокового виробництва
- •60. Автоматизоване виробництво
7. Значення організації виробничого підприємства
8. Сутність капіталу, його класифікація.
Слово "капітал" має німецьке походження і означає "вартість, яка внаслідок використання найманої робочої сили дає додану вартість".
Капітал – це самозростання вартості або вартість, яка приносить дохід і може бути втілена в грошових, матеріальних і нематеріальних активах.
Капітал належить конкретному власнику або групі власників, які мають на меті, придбавши на ринку за належний їм фінансовий капітал робочу силу і засоби виробництва, поєднати їх у процесі праці й отримати більшу вартість, ніж була авансована. Надалі створена таким чином більша вартість, яка називається доданою вартістю, може бути використана на розширення виробництва та утворення капіталу у вигляді акцій, облігацій, заставних листів іпотечних банків. Тобто капітал може збільшуватися у процесі так званої капіталізації, що є характерною ознакою ринкового господарювання.
Авансуючи капітал у вигляді грошей або товарів у виробництво, власник переслідує за головну мету отримання прибутку.
Власний капітал створюється на підприємстві, головним чином, за рахунок нерозподіленого прибутку, тобто валового прибутку за вирахуванням сплачених податків, відсотків за кредити і дивідендів.
Власний капітал підприємства містить статутний і резервний капітали.
Статутний капітал – зафіксована у вартісному вираженні сума матеріальних і нематеріальних цінностей, які передаються підприємству в постійне користування власником цих цінностей. Кожне підприємство під час державної реєстрації як юридична особа зобов'язане мати статутний капітал.
Статутний капітал формують і затверджують разом зі статутом підприємства. Підприємство самостійно вирішує питання щодо структури і розмірів статутного капіталу та його змін. Мінімальний рівень статутного капіталу підприємства встановлюється чинним законодавством. Зміни статутного капіталу щорічно відображають у пасивах балансу підприємства. Роль статутного капіталу полягає в тому, що він надає фінансову стійкість підприємству і створює йому своєрідний фінансовий імідж, тобто він є головним засобом, який гарантує повернення боргів і оплату послуг згідно з договірними, фінансовими і комерційними зобов'язаннями підприємства.
На діючих підприємствах статутний капітал зосереджено в: основних фондах підприємства; оборотних фондах підприємства.
Резервний капітал – це частина капіталу підприємства, що утворюється за рахунок відрахувань від отриманого підприємством прибутку. Цей капітал використовують для покриття витрат у операційній діяльності підприємства, відновлення основного капіталу та виплат дивідендів (для акціонерних товариств) у разі, коли поточного прибутку для цього недостатньо. Мінімальний і максимальний розміри резервного капіталу підприємства встановлено чинним законодавством України.
Залучений капітал створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту.
Реальний капітал – це промисловий капітал у всіх його формах (грошовий, продуктивний, товарний), тобто капітал, який опосередковує процес виробництва й реалізації вартості й додаткової вартості.
Фіктивний (від лат. fictio – вигадка) капітал – це капітал, який існує у вигляді цінних паперів.
Постійний капітал – це капітал, втілений у засоби праці. Його вартість не змінюється у процесі виробництва, а лише передається готовому продукту.
Змінний капітал – це капітал, втілений в робочу силу. Робітник здатний створити вартість більшу, ніж вартість його власної робочої сили. Цей надлишок називається додатковою вартістю.
Продуктивний капітал – це засоби виробництва, що належать підприємцям або іншим власникам і використовуються в процесі створення товарів і послуг. Процес виготовлення й нагромадження цих засобів виробництва називається інвестуванням. Інвестиційні товари, на відміну від споживчих, які задовольняють потреби безпосередньо, роблять це опосередковано, забезпечуючи виробництво споживчих товарів.