- •1. Поняття організації виробництва.
- •2. Сутність і суспільне значення виробництва.
- •3. Місце виробничого підприємства в економічній системі суспільства.
- •4. Підприємство у сучасній системі господарювання.
- •5. Напрями діяльності виробничого підприємства
- •6. Класифікація і структура підприємств.
- •7. Значення організації виробничого підприємства
- •8. Сутність капіталу, його класифікація.
- •9. Класифікація та структура основних фондівпідприємства.
- •10. Знос, амортизація і відтворення основних виробничих фондів.
- •11. Характеристика основних виробничих фондів, їх склад і структура
- •12. Амортизація необоротних активів підприємства.
- •13. Склад, структура і кругообіг оборотного капіталу підприємства
- •14. Економічна сутність, склад і структура оборотних фондів підприємства.
- •15. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •16. Нормування оборотних коштів.
- •17. Виробництво як відкрита система.
- •18. Елементи та структура виробничої системи.
- •19. Організаційні основи виробничих систем.
- •20. Принципи та закони організації виробничих систем.
- •21. Класифікація зв’язків між елементами виробничої системи.
- •22. Закони розвитку виробничих систем.
- •23. Особливості і властивості виробничих систем
- •24. Технологія і виробничий процес
- •25. Характеристика елементів виробничого процесу
- •Елементи виробничого процесу
- •26. Класифікація технологічних процесів
- •27. Технологічний процес як система
- •28. Характеристика технологічної операції
- •29. Класифікація виробничих процесів.
- •30. Принципи раціональної організації виробничого процесу.
- •31. Взаємозв’язок виробничого, технологічного та трудового процесів.
- •32. Класифікація трудових процесів.
- •33. Виробнича операція як основний елемент трудового процесу
- •34. Характеристика загальних етапів процесу праці.
- •35. Сутність та мета організації праці.
- •36. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності.
- •37. Організація праці та її форми.
- •38. Організація робочого місця. Вимоги до організації робочих місць.
- •40. Оснащення та планування робочого місця.
- •41. Нормування праці як вид діяльності з організації та управління виробництвом
- •42. Система норм праці на підприємстві
- •43. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу щодо робітника
- •44. Класифікації структури нормованого і ненормованого робочого часу та використання устаткування протягом зміни
- •45. Визначення норм праці
- •46. Просторові зв’язки у виробничому процесі
- •47. Виробнича структура та її види
- •48. Просторове розташування підприємства
- •49. Критерії розташування виробничих об’єктів при проектування сучасних підприємств
- •50. Сутність і види виробничих циклів
- •51. Структура виробничого циклу
- •52. Шляхи скорочення виробничого циклу
- •53. Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу
- •54. Виробнича інфраструктура
- •55. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням
- •56. Ремонтне обслуговування устаткування
- •57. Організація непотокового виробництва
- •58. Особливості партіонного методу обробки
- •59. Організація потокового виробництва
- •60. Автоматизоване виробництво
54. Виробнича інфраструктура
Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під structura – побудова, розміщення) – це сукупність складових будь-якого об’єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови нормальної роботи об’єкта в цілому.
Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств і служб, головне завдання яких зводиться до забезпечення нормального функціонування (без перерв і зупинень) основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємства.
Склад і масштаби виробничої інфраструктури підприємства залежать від типу виробництва, номенклатури й обсягу випуску продукції, рівня спеціалізації і кооперування, організації виробничих процесів, розмірів підприємства та його виробничих зв’язків.
На більшості підприємств виробничу інфраструктуру утворюють допоміжні (інструментальне, ремонтне, енергетичне) та обслуговуючі (транспортне, складське і тарне) господарства.
Застосування на підприємстві широкої номенклатури й асортименту інструментів і технологічного оснащення зумовлює необхідність організації інструментального господарства для виконання завдань з виробництва, постачання, проектування, планування, виготовлення, зберігання, обліку і ремонту необхідного інструменту з доставкою його до робочих місць.
Ремонтне господарство підприємства призначене підтримувати в технічно справному стані різноманітний і складний парк технологічного устаткування основних цехів шляхом його обслуговування, ремонту і модернiзації.
Сучасні виробництва споживають у великих кількостях паливо, електроенергію, пару, газ, воду, стисле повітря та інші енергоносії, тому значне місце у виробничій інфраструктурі підприємства посідає енергетичне господарство. Воно забезпечує різноманітними видами енергії основні, допоміжні цехи, усі підрозділи і служби підприємства.
Виготовлення продукції на підприємстві супроводжується величезним обсягом транспортно-складських, вантажно-розвантажувальних робіт з обслуговування внутрішнього і зовнішнього вантажообігу, що викликає потребу у створенні транспортного господарства та близьких до нього складського і тарного господарств. Від раціональної організації цих господарств багато в чому залежать ритмічність роботи основних цехів, тривалість виробничих циклів і рівень витрат на виробництво продукції.
У сфері технічного обслуговування виробництва на промислових підприємствах зайнято приблизно 45–50% загальної кількості персоналу. Із загального обсягу допоміжних робіт на інструментальне обслуговування припадає – 27 %; ремонт і технічне обслуговування технологічного устаткування – 30 %; на енергетичне обслуговування – 8 %; транспортно-складське обслуговування – 23 %; на інші роботи (служби інфраструктури) – 12 %. Це зумовлено не тільки великим обсягом робіт з обслуговування основного виробництва, а й різноманітністю і складністю ручних робіт, які дуже важко механізувати й автоматизувати.
Раціональна організація системи технічного обслуговування (виробничої інфраструктури) є важливою умовою стабілізації і гнучкості основного виробництва, забезпечення обсягів, якості та оновлення продукції, що випускається, підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.