- •1. Поняття організації виробництва.
- •2. Сутність і суспільне значення виробництва.
- •3. Місце виробничого підприємства в економічній системі суспільства.
- •4. Підприємство у сучасній системі господарювання.
- •5. Напрями діяльності виробничого підприємства
- •6. Класифікація і структура підприємств.
- •7. Значення організації виробничого підприємства
- •8. Сутність капіталу, його класифікація.
- •9. Класифікація та структура основних фондівпідприємства.
- •10. Знос, амортизація і відтворення основних виробничих фондів.
- •11. Характеристика основних виробничих фондів, їх склад і структура
- •12. Амортизація необоротних активів підприємства.
- •13. Склад, структура і кругообіг оборотного капіталу підприємства
- •14. Економічна сутність, склад і структура оборотних фондів підприємства.
- •15. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •16. Нормування оборотних коштів.
- •17. Виробництво як відкрита система.
- •18. Елементи та структура виробничої системи.
- •19. Організаційні основи виробничих систем.
- •20. Принципи та закони організації виробничих систем.
- •21. Класифікація зв’язків між елементами виробничої системи.
- •22. Закони розвитку виробничих систем.
- •23. Особливості і властивості виробничих систем
- •24. Технологія і виробничий процес
- •25. Характеристика елементів виробничого процесу
- •Елементи виробничого процесу
- •26. Класифікація технологічних процесів
- •27. Технологічний процес як система
- •28. Характеристика технологічної операції
- •29. Класифікація виробничих процесів.
- •30. Принципи раціональної організації виробничого процесу.
- •31. Взаємозв’язок виробничого, технологічного та трудового процесів.
- •32. Класифікація трудових процесів.
- •33. Виробнича операція як основний елемент трудового процесу
- •34. Характеристика загальних етапів процесу праці.
- •35. Сутність та мета організації праці.
- •36. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності.
- •37. Організація праці та її форми.
- •38. Організація робочого місця. Вимоги до організації робочих місць.
- •40. Оснащення та планування робочого місця.
- •41. Нормування праці як вид діяльності з організації та управління виробництвом
- •42. Система норм праці на підприємстві
- •43. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу щодо робітника
- •44. Класифікації структури нормованого і ненормованого робочого часу та використання устаткування протягом зміни
- •45. Визначення норм праці
- •46. Просторові зв’язки у виробничому процесі
- •47. Виробнича структура та її види
- •48. Просторове розташування підприємства
- •49. Критерії розташування виробничих об’єктів при проектування сучасних підприємств
- •50. Сутність і види виробничих циклів
- •51. Структура виробничого циклу
- •52. Шляхи скорочення виробничого циклу
- •53. Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу
- •54. Виробнича інфраструктура
- •55. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням
- •56. Ремонтне обслуговування устаткування
- •57. Організація непотокового виробництва
- •58. Особливості партіонного методу обробки
- •59. Організація потокового виробництва
- •60. Автоматизоване виробництво
1. Поняття організації виробництва.
Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію. Іншими словами, виробництво являє собою певну технологію, відповідно до якої здійснюється трансформація вкладених ресурсів у кінцевий результат – продукцію (послуги).
Виробництво є важливим компонентом функціонування будь-якої держави, тому що воно визначає її економічну безпеку, сталість фінансової системи і рівень життя людей.
Основна мета (місія) виробництва в ринкових умовах, згідно зі статутом підприємства, полягає в забезпеченні споживача необхідною йому продукцією (послугами) у певні строки, заданої якості та комплектації, з мінімальними витратами для виготовлювача (продуцента).
Економічний результат діяльності підприємства, його фінансовий стан і майбутній розвиток залежать від того, наскільки раціонально організовано виробництво, чи відповідає воно сучасним вимогам оптимальності, гнучкості, мобільності, високої культури, екологічності, конкурентоспроможності тощо.
Виробниче підприємство (фірма) для забезпечення своєї життєдіяльності перш за все орієнтується на ринковий попит з його вимогами до якості, споживчих властивостей та ціни товару (послуги). Тому завдання менеджерів вищого, середнього рівня та спеціалістів підприємства (фірми) полягає у визначенні стратегії і тактики організації виробництва, котрі спрямовані на забезпечення його конкурентоспроможності, скорочення витрат на виготовлення продукції.
Метою формування та реалізації виробничої політики є пристосування підприємства до вимог ринку з мінімальними витратами, але це потребує від керівників та спеціалістів обізнаності з широкого кола питань за межами сфери виробництва. Виробництво – це тільки частина процесу, що постійно оновлюється, і тому всі техніко-технологічні та організаційно-економічні рішення можна приймати тільки на підставі аналізу достатньо повної і точної інформації про вимоги ринку, що очікуються, можливості і загрози зовнішнього середовища, слабкі та сильні сторони власної діяльності.
Перехід на ринкові відносини суттєво змінює погляд на організацію виробництва, яка створює умови для найефективнішого використання техніки, предметів праці та людей у процесі виробництва і тим самим сприяє підвищенню його результативності.
Організація виробництва – це координація й оптимізація в часі та просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.
У сучасній економічної літературі термін «організація виробництва» трактується як «способи вибору, розподілу і кооперування елементів виробництва для досягнення поставлених цілей при мінімальних затратах ресурсів».
Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, які реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, усі елементи якої ретельно взаємоузгоджені між собою за всіма параметрами її функціонування.