2.3. Подієві ресурси

Подієві ресурси Чернівецької області представлено численними фестивалями.

Фестиваль «Петрівський ярмарок» починає свою історію у Чернівцях – ще з 1786 року. В другій половині 18 ст. міська територія простягалася на південь до місця, де тепер стоїть готель "Київ". Далі починався пустир. На цій території з 1786 р. почали влаштовувати ярмарки. Влітку кожного року протягом 14 днів (від 29 червня до 14 липня — якраз на Петрівку) тут йшла торгівля вівцями, кіньми, великою рогатою худобою. Ярмарок отримав назву Петрівського. На тимчасових дерев'яних помостах, прямо під відкритим небом, виступали мандрівні артисти і народні музики. Традиція велелюдного ярмарку на свято Петра і Павла було відроджена в 90-х роках минулого століття.

Петрівський ярмарок нині – це довгоочікуване свято для городян та гостей міста, зі святковими промовами, самобутніми майстрами народного мистецтва, веселими танцями, промо-акціями, виставками, цікавими зустрічами. Найдовша центральна алея парку відпочинку ім. Т. Шевченка завжди відводиться народним майстрам. До виставок-продажів виробів народних майстрів долучаються туристичні оператори, автосалони, численні виробники промислової та харчової продукції Буковини, сусідніх областей та країн.

Фестиваль «Маланка-Фест». Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим - день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята). Традиційний обряд із використанням масок та костюмів, які більшість ряджених роблять власноруч. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад. В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі. Традиції маланкування на Буковині мають давні витоки. Буковинці перевдягалися у святкові костюми "циганів", "дідів", "баб", "ведмедів" та інших і йшли маланкувати по селу. На Буковині Маланку називають "Переберія". Свято закінчується купанням у річці. Переберія повинна завітати у кожен будинок - якщо Маланка не прийшла у хату - це сором для господарів[14].

Фестиваль «Обнова – фест» - фольклорно-етнографічній фестиваль, відбувається переважно на Зелені свята в Чернівецькому обласному музеї архітектури та побуту з 2008 року. Буковинський молодіжний етнодуховний фестиваль «Обнова-фест» проводиться з 2008 року. За попередні чотири роки його відвідало майже 40 тисяч осіб і він увійшов до числа найулюбленіших і найпопулярніших фестивалів у Західній Україні. В «Обнова-фесті» беруть участь кращі фольклорні колективи краю, народні умільці, виставка-продаж виробів народних майстрів, історична реконструкція, майстер-класи, буковинська кухня, показ національних мультфільмів та кіно, концерт відомих українських гуртів та молодих виконавців[14].

Народний фестиваль «Полонинська ватра» - гуцульське свято виходу вівчарів на полонини. За традиційними віруваннями та обрядами Буковини, у травні кожного року, в останню неділю, святкується неповторне народне гуцульське свято виходу вівчарів на полонини. Після Пасхи настає час пастухам збирати свої отари та відправлятися на пасовиська далеко у гори, де вони й пробудуть аж до осені. Цю визначну подію у Карпатах називають "Вихід на полонину" і визначають як свято, а у сучасні дні перетворили на народний фестиваль "Полонинська ватра", який проводиться у Путилі [14].

Різнобарв'я національного одягу, святкові звуки трембіт, хороводи, запалювання святкового вогнища - ватри, фольклорні концерти - всі ці традиції дбайливо зберігаються і передаються з покоління в покоління. Гуцули грають на трембітах під час традиційного гуцульського свята виходу вівцеводів на гірську долину. Ватаг свята (головний вівчар) урочисто відкриває свято запаленням незмінного атрибуту свята – полонинської ватри (вогнища), що символізувало початок виходу гуцулів на полонину на літування (відгодівлю) вівців у горах.

Фестивалі, присвячені виходу на полонини, дають можливість поринути у світ гуцульської культури і насолодитися театралізованим гуцульським весіллям, незвичайно красивими обрядовими дійствами Путильщини, посмакувати традиційні страви, помилуватися чудовими краєвидами Карпат, подихати чистим та свіжим гірським повітрям.

У селищі Красноїльськ Сторожинецького району відзначають свято виходу на полонину «Красноїльська полонина». Споконвіку жителі Красноїльська займалися вирощуванням тваринницької продукції, надаючи перевагу вівчарству. У Красноїльську проводять вже вдруге (2012 р.) фестиваль, присвячений святу виходу на полонину. Фестиваль проводиться на мальовничій полонині селища Красноїльськ[14.

В 2012 році у Мигово відбулося фольклорно-етнографічне дійство «Вихід на Кичерські полонини».