2.2. Історико-культурні туристичні ресурси

Туристичний потенціал Чернівецької області формується за рахунок історичних та архітектурних пам’ятників, релігійних споруд, пам’яток культури і мистецтва, наявності традиційних народних промислів та ремесел. Найбільший інтерес викликає обласний центр, що має достатній потенціал для розвитку культурного туризму.

Взагалі на території Чернівецької області розташовано: 836 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 586 пам'яток історії (з них — 2 національного значення), 779 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 112 національного значення), 42 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. за № 878, включено 11 населених місць Чернівецької області: Вижниця, Герца, Глибока, Кельменці Кіцмань, Лужани, Новоселиця, Путила, Сторожинець, Хотин, Чернівці[18].

Наявність та динаміка закладів культури та мистецтва відповідно до даних Головного управління статистики у Чернівецької області[15] показано у Додатку В.

Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської заснований у 1940 р. на базі Харківського державного театру революції. Будівля театру є пам'яткою архітектури і побудована у 1905 р. для міського театру відомими віденськими архітекторами. Фельнером і Г.Гельменом, авторами театрів у Відні та Одесі. Будова виконана в стилі бароко з використанням у деталях стилю модерн, над куполом головного фасаду підноситься муза театрального мистецтва -Мельпомена[19].

Хотинська фортеця. Хотін, що залучає туристів зі всього світу, одне з найдавніших міст України, недавно відсвяткував своє 1000-ліття. На початку XI с. київський князь Володимир Великий створив систему пограничних фортець на заході і півдні своєї держави, у тому числі - Хотін. Спочатку це була невелика, побудована східними слов'янами на місці древнього поселення дерев'яна фортеця, що захищала їх від багаточисельних завойовників. Особливо великим населеним пунктом Хотін був в XI-XIII сс. коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш ніж 20 га. Історики обгрунтували тезу, що замок і місто Хотін беруть свій початок з самого початку XI в. Зараз це одне з семи чудес України[19].

Чернівецький Центральний Палац культури розташований у будинку будівлі 1908 р., що раніше належала єврейській громаді - так званий Єврейський дім. В архітектурному стилі Єврейський Народний Дім - еклектика, поєднання стилів. У 1954 р. тут розташувався Палац культури виробничого бавовняного об'єднання "Восход" при якому працювали численні гуртки художньої самодіяльності і гордість колективу - театр, або вірніше сказати-театральна студія. У 90-х роках минулого століття, зі становленням незалежної України, будівлю частково повернуто єврейській громаді. Верхні поверхи як і раніше займають гуртки і студії тепер уже Центрального міського Будинку культури - з деяких пір він перебуває у комунальній власності міста. На сьогоднішній день, стараннями колективу і мерії, збереглися всі самодіяльні колективи та гуртки Палацу.

Чернівецька філармонія розташована у будинку збудованому у 1876-1877р. на кошти любителів музики українського музичного товариства та меценатів Чернівецького герцогства Австрійської імперії. Будівельний план та кошторис виготовив цісарсько-королівський будівельний радник Алоїс Булірц - зараз будівля філармонії є пам'ятником архітектури XIX століття. За майже півторавікову історію свого існування у філармоніі виступали відомі світові співаки і музиканти: Е.Карузо, П.Морганс, С.Крушельницька, О.Руснак, Ж.Тюбо, М.Лисенко, Ф.Шаляпін, Е.Зауер, П.Робсон[19].

Міська ратуша - спорудження у центрі Чернівців, виконане у стилі пізнього класицизму з обігом до італійського Ренесансу, котре має високу вежу і внутрішнє подвір'я. Будівля була побудована у 40-х роках XIX століття за проектом архітектора Андреаса Микулича на колишній площі Ринок і спочатку будувалася як міська ратуша, закріплюючи таким чином статус площі бути центром міста. На 50-метровій двох'ярусній вежі розташовані годинник і оглядовий балкон. Будівля і зараз використовується за прямим призначенням - тут засідає міська рада, а площа зветься "Центральна". Будівля Чернівецької міської ратуші є пам'ятником архітектури і прикрасою площі поряд з іншими старовинними будинками що оточують її. Щоб підкреслити важливість будівлі та площі, які уособлюють центр міста, у 2004 р. введена традиція по якій щодня опівдні з балкону ратуші лунає мелодія з музичної візитки Буковини - пісні Марічка(слова -М.Ткач, музика - Степан Сабадаш), у виконанні сурмача у народному буковинському костюмі[19].

Митрополичний палац. Перша згадка про місто Чернівці відноситься до XIV століття. Місто розкинулося на берегах річки Прут в 40 км. на північ від Румунського кордону. Місто багате пам'ятниками архітектури різних епох. Унікальна пам'ятка, архітектурний ансамбль колишньої резиденції Буковинських митрополитів, сьогодні це - Чернівецький Національний Університет - внесений до списку спадщини ЮНЕСКО, що охороняється, і входить до числа семи чудес України.

Чернівецький художній музей розташований на центральній площі міста, поруч з ратушею, у дивно красивому будинку споруди 1901р.. Будівля побудована австрійським архітектором Губертом Гесснером (1871-1943) для Буковинського ощадного банку. За минуле сторіччя будівля аніскільки не постраждала і сьогоднішній художній музей радий представити відвідувачам і гостям міста не лише свої виставкові зали але і перлину архітектурного творіння Чернівців. Безпосередньо зібрання музею складаються з більш ніж 9000 художніх експонатів періоду XVII-XX століть[19].

Чернівецький Краєзнавчий музей створений у 1863 р. і розпочав свою діяльність зі збору предметів в області археології, нумізматики, фалеристики та природних наук. У 1893 р. музей, після невеликої перерви в діяльності, подав свою колекцію в приміщеннях Буковинського музею ремесел по вул. Міцкевича. У наступні півстоліття музей пережив всі негаразди революцій і воєн, придбавши сталість лише після Другої Світової Війни, осівши у будинку колишнього Православного релігійного фонду де він розташований і зараз, подаючи колекцію з більш ніж 90 тис. експонатів у 20 залах.

Атракціями для релігійного туризму є наступні об’єкти:

Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир (Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Хрещатик) розташований на правому високому березі Дністра і за переказами був заснований у XVII столітті збіглими ченцями, що пішли від гонінь уніатів з Манявського скиту на Галичині. У 1786 р. монастир був закритий наказом імператора Йосифа II, як такий що не сприяє справі народної освіти. Друге відкриття монастирю відбулося у 1931 р. Румунською православною церквою[19].

Свято-Вознесенський Банченський чоловічий монастир (Чернівецька обл., Герцаївський р-н, с. Банчени) розташований на околиці лісу між селами Молниця і Банчени в 20 км від Чернівців. Монастир заснований з 1994р. і освячений у 1996 р.. Зараз на подвір'ї монастирю вже сім храмів, трапезна, братські корпуси, два готелі для богомольців, Свято-Преображенський скит з церквою Преображення Господнього, господарські приміщення. У 2011 р. освячено Свято-Троїцький собор, один з найбільших православних храмів в Україні. Дзвіниця собору має висоту 60 м і головний дзвін вагою понад 10 т. Сьогодні монастир став місцем паломництва віруючих і туристів зі всього світу. Місцева мова - суміш української та румунської, богослужіння проводяться здебільшого румунською мовою.

Скельний Галицький Свято-Миколаївський чоловічий монастир (Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с.Галиця ) розташований у природних печерах вапняних скель Галицького яру, по правому, крутому схилу Дністровського каньйону. Виникнення першого православного скиту на місці монастирю відносять до XIII століття - місця ці зовсім не вивчені археологами та істориками, а ієрогліфи на стінах скель підтверджують здогади, що першими мешканцями тут були язичники - задовго до появи православних ченців. За минулі століття більшість приміщень зроблені вручну, прибудовані зовнішні стіни, сходи і тераси з переходами та арками. З висоти 120 м над рівнем Дністра відкриваються панорамні види каньйону- місця вилучені від цивілізації і розвиненого туристичного бізнесу.

Вірменська церква (м. Чернівці, вул. Українська, 30) побудована у Чернівцях на кошти вірмен що надходили з усього світу, причому одним з меценатів був австро-угорський монарх Франс Йосиф I. Проект був виконаний чеським архітектором, автором Митрополичного палацу -Йозефом Главкою. Після закінчення будівництва у 1875 р. церква була освячена в ім'я Святих Апостолів Петра і Павла. Приміщення церкви володіє відмінною акустикою-тут знаходиться (з 1992 р.) орган чеської фірми "Rieger-Kloss", що поряд з красою споруди є безсумнівною гордістю мешканців Чернівців і користується заслуженою популярністю у туристів.

Старообрядницький Успенський собор (Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Біла Криниця ) - споруда незвичайної краси, шедевр культової архітектури всієї Буковини - розташований у старовинному старообрядницькому селі Біла Криниця. Село було засноване втікачами - старообрядцями з територій Росії та сучасної України у 1780 р., переслідуваними з релігійних переконань царським урядом Росії. Собор було побудовано 1900-1908 р. на кошти дуже багатих московських старообрядців Овсянникових, за проектом московського архітектора А. Кузнецьова і являє собою п'ятибанну споруду, орієнтовану по сторонах світу і нагадує зовнішнім виглядом собор Василя Блаженого у Москві[19]. Собор користується величезним попитом серед туристів і мандрівників.

Кафедральний собор Святого Духа (м. Чернівці, вул. Головна, 85) є головним православним храмом Чернівців і побудований у 1844-1864 р. за проектом віденського архітектора Фердинанда Роелля. Оздоблювальні роботи - розписи на стінах - велися до кінця XIX століття. Собор побудований в стилі італійського ренесансу з монументальним куполом заввишки 46 м і двома куполами поменше, по краях головного фасаду розташовані дві вежі-дзвіниці.