Розділ 2. Аналіз різних типів туристичних ресурсів чернівецької області

2.1. Природно-рекреаційні ресурси

Ландшафтні ресурси Чернівецької області утворюються з особливостей гірського рельєфу і займають 600 тис. га. Площа, придатна для організації відпочинку і лікування, досягає 299 тис. га, проте на даний момент використовується менше ніж 1/5 її частина.

Геологічні утворення Північної Буковини мають велике пізнавальне та естетичне значення. Серед них виділяються: урочище "Протяте Каміння", печера Довбуша, скелі "Кам'яна Багачка" та "Чорний Діл", дністровські стінки біля сіл Василів та Звенячин. Гірські масиви Буковинських Карпат створюють сприятливі можливості для розвитку альпінізму, гірськолижного, пішохідного і спортивного кваліфікаційного туризму. Унікальні гіпсові печери "Буковинка-1" та "Буковинка-2" можуть використовуватись для спелеотуризму. Поблизу села Подвірне Новоселицького району знаходиться карстова печера "Попелюшка", яка є третьою за величиною у Європі і добре відома фахівцям та спелеоспортсменам[12, с. 110].

Водні ресурси. Серед природних рекреаційних угідь Чернівецької області чільне місце посідають водні ресурси. В області - 76 річок довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю та Дністра, що тече вздовж північної межі області на відрізку в 272 км. Разом з Прутом, Сіретом і Черемошем, Дністер є основою річкової системи краю. Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, нестійкий водний режим, наявність бистрин і перекатів придають особливу своєрідність річкам Буковини, і хоча, в основному, вони малосприятливі для масового відпочинку, існують широкі невикористані можливості для організації індивідуальних туристичних маршрутів та нетрадиційного екстремального туризму.

Фауністичні ресурси. Цей тип ресурсів представлений надзвичайно цікавим у рекреаційному відношенні тваринним світом, що налічує 303 види, які включають 50 видів риб, 17 видів земноводних та 12 видів плазунів.

Мисливське угіддя "Буковинське" одне з найбагатших на Україні. Середня щільність мисливських видів тварин тут у 3-5 разів перевищує відповідні показники сусідніх територій. Однією з перспективних форм рекреаційного використання цієї місцевості є організація спортивно-мисливського полювання, зокрема шляхом проведення турів для вітчизняних та іноземних мисливців-спортсменів. Враховуючи обмеженість сервісних можливостей парку, слід орієнтуватись на такі національні типи полювання, які ще не набули значного поширення в Західній Європі і які рекомендують вітчизняні дослідники, - полювання з гончими на зайця, полювання з борзими на зайця і лисицю, комбінування двох перших видів полювання, полювання на копитних. В обмеженій кількості (3-4 полювання на сезон) можуть проводитись облавні полювання на копитних і хижих звірів. Організація мисливського туризму для іноземців повинна враховувати історичні особливості національного полювання, що, як свідчить зарубіжний досвід, приносить більше морального задоволення і створює ефективну рекламу[12, с. 111].

Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. З геологічною будовою (особливо в Північній Буковині) пов'язані практично невичерпні запаси лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого хімічного складу, що використовуються для лікування багатьох захворювань. На сьогодні відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо досліджені і слабо використовуються. Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод - "Буковинська", "Брусницька", "Кельменсцька", "Валя-Кузьминська", "Новоселицька", "Зеленчанська" та ін. Особливо цінною вважається вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти, які визначають її лікувальні властивості та профіль курорту. Затверджені запаси цього родовища дозволяють організувати курортний комплекс до 10 тис. місць.

Перспективними для рекреаційного використання є запаси лікувальних грязей, які характеризуються високими лікувальними властивостями: поблизу сіл Черешенька (Вижницький р-н), Костинці (Сторожинецький р-н), Брусниця (Кіцманський р-н), Щербинці (Новоселицький р-н) та Селятин (Путильський р-н).

Одним із найважливіших природних рекреаційних ресурсів Буковини є багата і різноманітна рослинність, яку представляють ліси (38,9 тис. га), де переважають цінні деревостої з дуба, бука, липи. У передгір'ї розповсюджені широколистяні та змішані породи.

Основні природно - рекреаційні ресурси Чернівецької області показано у табл.. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні природно - рекреаційні ресурси Чернівецької області [12, с. 112]

№ з/п	Види ресурсів	Одиниця виміру	Кількість	Ємність, тис. люд-доз.
1	Мінеральні води	джерел	64	220,2
2	Лікувальні грязі	родовищ	7	1700,0
3	Річкові пляжі	км	127	7012,5
4	Рекреаційні ліси	тис. га.	28	2164,4

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.

Курортними зонами у Чернівецькій області є Вижницький і Путильський райони, де наявні значні лісові масиви і джерела мінеральних вод: гідрокарбонатні (Путильський, Сторожинецький, Глибоцький райони), хлоридні (Путильський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький, Сокирянський райони), сульфатні (Новоселицький, Заставнівський райони), залізисті (Вижницький, Хотинський, Сокирянський райони), сірководневі (с. Щербинці Новоселицького району, Брусниця Кіцмансь-кого, Путильський район).

Родовища лікувальних грязей відомі у Глибоцькому, Сторожинецькому, Вижницькому районах.

Ландшафтний заповідник Буковинські водоспади розташований в Українських Карпатах, Чернівецька обл., Путильський р-н, с. Розтоки, в межах с. Розтоки на гірській річці Смугарів, що впадає в Черемош. Всього на річці відзначено сім значущих водоспадів висотою від 3.5 до 18 м: Ковьер, Сич, Нижній Гук, Ворота, Середній Гук, Великий Гук (найвищий з усього каскаду), Вищий Гук. Буковинські водоспади тягнуться впродовж 2 км в гірській ущелині заповідника із загальною площею 38, 5 га і були представлені в десятці кращих номінацій на конкурсі 7 чудес України. З усіх водоспадів Карпат, Буковинські-найкрасивіші, що створюють чудову симфонію гірської річки[12, с. 112].

Чернівецький ботанічний сад (м. Чернівці, вул. Федьковича, 11 ) заснований у 1877 р. на підставі указу міністерства освіти Австрії з ініціативи професора Едуарда Тангля (1848-1905), завідувача кафедри ботаніки Чернівецького університету. Йому ж була довірена і інспекція плану ботанічного саду, розробленого інженером Павловським і львівським університетським садівником К. Бауером. Майже всі види рослин були завезені з Австрії з Мускауерського розсадника і розміщувались за родовими комплексами на площі 3,5 га[19].

Вижницький національний природний парк, що розташовано у Чернівецької обл., Вижницький р-н, смт. Берегомет, вул. Центральна, створений на підставі указу президента України у 1995 р. з метою збереження, відтворення і раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами, розташованими в басейнах річок Черемош та Сірет. Парк займає площу 2087,2 га на кордоні Українських Зовнішніх Карпат і Прикарпаття та є найменшим національним парком у Карпатах. Рослинність низько гірського національного парку представлена переважно теплолюбними породами бука, ялини та ялиці, які обіймають 80% території парку. Рельєф відрізняється згладженими вершинами хребтів і тільки хребет Смидоватий у південній частині парку має висоту до 1000 м. Багато видів флори і фауни національного парку Вижницький занесені до Червоної книги України[19].

Печера Папелюшка (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Подвірне) розташована на території двох держав-України та Молдови. Вхід у гіпсову печеру Попелюшка з українського боку розкопаний і починається біля села Подвірне, Чернівецької обл. . Головний вхід до печери був виявлений у 1959 р. в гіпсовому кар’єрі біля села Крива в Молдові і відкрився в наслідок відкачування води з кар’єру. Печера мало обстежена, але за попередніми даними має протяжність більше 90 км, частково заповнена водою, має кілька ярусів, підземні озера та криниці. Попелюшка входить до десятки найбільших печер світу і займає третє місце в Україні за площею [19].

Перевал у Зовнішніх (Скібовскіх) Карпатах –Шурдин (Чернівецька обл., Путильський р-н ) -найвищий високогірний перевал в Українських Карпатах-1173 м. Крізь перевал проходить гірський, грейдерно-щебневий шлях довжиною 22 км - між селами Долинний Шепіт і Руська. Найскладніша ділянка дороги знаходиться північніше перевалу Шурдин на схилах хребта Німчич - дуже звивисті, круті завороти. З усіх висот відкриваються незвичайні за красою краєвиди Буковинських Карпат.

Таким чином, Чернівецька область має достатньо високий природно-рекреаційний потенціал, необхідний для створення високоефективних рекреаційно-туристичних зон.