Сильні сторони
|
Слабкі сторони
|
Природно-рекреаційний
потенціал
|
Область
має значне природне розмаїття – тут
лісостепові ландшафти Східно-європейської
рівнини поєднуються з передгірськими
і гірськими ландшафтами Карпатської
гірсько-складчастої системи, причому
на гори припадає 18% території краю.
Клімат
в регіоні має яскраво виражені сезони
зі сприятливим умовами для літніх і
зимових видів відпочинку.
Лісистість
області складає майже 30%; на її теренах
налічується 330 об’єктів різних
категорій природно-заповідного
фонду, які займають більше 10,5%
території, зокрема Національні
природні парки «Вижницький»,
«Черемоський» та «Хотинський».
Територією
області протікає річка Дністер, яка
нижче по течії перетворюється на
водосховище. Дністер тут утворює
мальовничий каньйон, включений до
семи чудес природи України.
На
території області відомо чимало
підземних порожнин у т.ч. одна з
найбільших карстових печер світу
«Попелюшка», що знаходиться біля
села Подвірне.
|
Рівнинні
території області у більшості своїй
розорані, а гірська частина краю
важкодоступна, насамперед середньогір’я
Буковинських Карпат.
На
річках області можливі повені,
особливо руйнівними вони бувають на
гірських річках; Дністровське
водосховище значною мірою має замулені
береги або великі глибини від самого
берега.
Літній
сезон, особливо у горах, є дощовим –
максимальна кількість опадів за рік
випадає у червні, а взимку на рівнинних
територіях області можливі відлиги
із повним таненням снігового покриву.
Існує
проблема збереження та забруднення
навколишнього середовища – популярні
місця відпочинку забруднені побутовим
сміттям від самодіяльної рекреації,
а у горах здійснюється промислова
та стихійна рубка лісу.
Усі
підземні порожнини області не
обладнані для відвідування, а печера
«Попелюшка» взагалі не має входу з
території України.
|
Культурно-історична
спадщина
|
Область
має багато пам’яток археології доби
мезоліту – печери з наскальними
малюнками та місця стоянок первісних
людей.
В
області нараховується 112 об’єктів
архітектури, які внесені до переліку
загальнонаціональної спадщини.
Найбільше їх знаходиться в Чернівцях,
де центральна частина старого міста
має статус історико-архітектурного
заповідника. Тут знаходиться 706
пам’яток архітектури, 20 з яких
загально-національного значення,
зокрема колишня Резиденція митрополитів
Буковини (включена до попереднього
списку спадщини ЮНЕСКО).
У
місті Хотин на березі Дністровського
водосховища розташована унікальна
пам’ятка військової фортифікації
ХІІІ–ХІV ст. Хотинська фортеця –
одне із семи чудес України.
На
території області знаходиться чимало
пам’яток сакральної архітектури:
дерев’яні храми Буковинських Карпат;
численні православні монастирі,
зокрема Галицький печерний монастир.
У
селі Біла Криниця знаходиться
всесвітній центр старовірів з
унікальним Успенським собором,
збудованим в 1908 р.
Край
має багату етнокультурну спадщину,
пов’язану з різними народами:
українцями, румунами, євреями,
поляками, німцями. У Буковинських
Карпатах проживають гуцули, які
зберегли свої традиції.
|
Чимало
пам’яток археології та архітектури
знаходяться у незадовільному стані,
а ті, що відреставровані, мають
неавтентичний вигляд; історичний
центр Чернівців відкритий для
автомобільного руху.
Хотинська
фортеця недостатньо обладнана для
огляду – найцікавіші місця (фортечні
мури та вежі) закриті для відвідування
через незадовільну безпеку огляду.
Пам’ятки
сакральної архітектури розпорошені
по території області, а дерев’яні
храми Буковинських Карпат знаходяться
у важкодоступних місцях.
Радянські
часи суттєво підірвали статус Білої
Криниці як світового центру старовірів,
а її населення зменшується та поступово
втрачає свою самобутність.
Гуцульське
населення Буковинських Карпат зазнає
впливу «цивілізації» та не зацікавлене
у збережені своїх етнокультурних
особливостей і традицій.
|
Туристичні
продукти та їх маркетинг
|
В
області виділяються три основні
туристичні регіони, які пропонують
відмінні турпродукти та можуть
позиціонуватися на ринку окремо
кожен під своїм брендом: туристичний
район «Чернівці», який спеціалізується
на екскурсійно-пізнавальному туризму
в місті Чернівці та прогулянково-споглядальній,
купально-пляжній та інших видах
рекреації у заміській рекреаційній
зоні міста; Туристичний район
«Буковинські Карпати», який
спеціалізується на спортивно-оздоровчому
туризмі з пішохідною, гірськолижною,
водноспортивною спеціалізацією, а
також сільському та екологічному
туризмі; Туристична зона «Дністровський
каньйон», яка спеціалізується на
купально-пляжній рекреації, рибальстві,
водних екскурсіях та прогулянках, у
т.ч. на катерах і яхтах, а також
екскурсійно-пізнавальному туризмі
в Хотині.
Кожен
з вищевказаних туристичних регіонів
має свої брендові «візитівки» з
досить високим рівнем популярності:
Резиденція буковинських митрополитів
у Чернівцях – увійшла до попереднього
списку спадщини ЮНЕСКО; Хотинська
фортеця та Дністровський каньйон –
включені до переліку семи чудес
України у т.ч. природних; Карпатські
гори – загальновизнаний туристичний
регіон в Україні та за її межами.
Наявність
у Чернівцях Туристично-інформаційного
центру міської ради, що забезпечує
маркетингову підтримку не лише по
місту, але й по області в цілому –
випуск рекламної друкованої продукції,
участь у туристичних ярмарках,
адміністрування сайту www.city-tour.cv.ua
та ін.
Здійснення
відділом з питань туризму обласної
державної адміністрації маркетингових
заходів, спрямованих на просування
області на ринку турпослуг – випуск
рекламної друкованої продукції,
участь у туристичних ярмарках,
адміністрування сайту www.buktour.cv.ua
та ін.
|
Деякі
туристичні продукти через брак
матеріально-технічного та
інфраструктурного забезпечення є
неконкурентоспроможними, зокрема
турпродукти Буковинських Карпат
значно поступаються на ринку перед
аналогічними турпродуктами інших
областей Карпатського регіону.
Відсутня
маркетингова концепція просування
Чернівецької області на ринку
туристичних послуг під єдиним брендом
«Буковина», що складається з суббрендів
«Чернівці», «Хотинська фортеця»,
«Дністровський каньйон», «Буковинські
Карпати».
Туристичні
бренди «Буковина», «Чернівці»,
«Хотинська фортеця», «Дністровський
каньйон», «Буковинські Карпати» мало
«розкручені» та потребують значних
маркетингових зусиль для подальшого
просування, проте не мають негативного
іміджу, який слід було б розвіювати.
Більшість
маркетингових заходів є малобюджетними
і мають локальний вплив, майже відсутні
рекламні компанії та промо-акції
національного масштабу.
Офіційні
WEB-ресурси зроблені з «підручних
матеріалів» і містять інформацію
низької якості: спеціально для цих
ресурсів не писалися тексти, не
робилися фотографії, карти та інші
матеріали.
Офіційні
органи влади, що уповноважені
представляти область в інформаційному
просторі, не користуються
всесвітньовідомими WEB-ресурсами,
як-от «Wikipedia» «Google-планета» та ін.
Відсутність
регіональних Туристично-інформаційних
центрів, зокрема в Хотині, Вижниці
та ін.
Відсутність
вказівників і стендів з туристичною
інформацією на дорогах, маркування
туристичних маршрутів тощо.
|
Туристична й
транспортна інфраструктура
|
В
області знаходиться багато закладів
розміщення – 102 готелі, туристичні
та рекреаційні комплекси; з них в м.
Чернівці – 4 «великих» готелі на 1171
ліжко-місць та 19 «малих» готелів на
584 ліжко-місць.
В
останні роки зростає кількість
закладів розміщення, зокрема у
Чернівцях загальна кількість місць
в готелях за останні 5 років зросла
у півтора рази, а кількість номерів
категорії «люкс» та «напівлюкс»
збільшилась у 2,8 рази.
В
області функціонує 11 санаторно-курортних
і оздоровчих закладів, зокрема
Брусницька водолікарня на базі
унікальних джерел мінеральних вод
типу «Мацеста», «Єсентуки» та
«Миргородська».
В
області нараховується 56 приватних
садиб сільського зеленого туризму,
більше половини з яких розташовані
у Буковинських Карпатах.
В
області налічується 111 ліцензіатів
туристичної діяльності: з них
туроператорів – 32 та турагентів –
79.
Пріоритетним
напрямком в області є внутрішній
туризм. В цілому на нього припадає
54% туристів.
Область
має вигідне транспортно-географічне
положення та досить щільну транспортну
мережу: загальна довжина залізниць
складає 460 км, майже всі автошляхи –
близько 3 тис. км – з твердим покриттям.
У Чернівцях функціонує міжнародний
аеропорт.
|
Загальна
місткість закладів розміщення та
пропускна здатність туристичної
інфраструктури набагато менша за
рекреаційну ємність основних
туристичних регіонів області; особливо
відчувається брак туристичних
підприємств у Подністров’ї.
Більшість
закладів розміщення області
зорієнтовані на українського туриста,
зокрема працівники рецепції, обслуга,
власники агросадиб майже не володіють
англійською та іншими мовами основних
цільових сегментів; у готелях неможливо
розрахуватися кредитними картками.
В
закладах розміщення області
зустрічається низький рівень
обслуговування, невишколеність
персоналу, непередбачуваність якості
послуг та їхня невідповідність
європейським стандартам. При цьому
ціни на послуги завищенні.
Більшість
закладів розміщення не сертифіковано
щодо рівня комфорту та обслуговування,
лише три готелі Чернівців позиціонують
себе як тризіркові.
Санаторно-курортні
заклади області у більшості своїй
капітально не реконструювалися від
«радянських часів» й пропонують
відповідний сервіс.
Ліцензіати
туристичної діяльності здебільшого
зорієнтовані на виїзний туризм і
рідко роблять інвестиції у створення
власної акомодації на теренах
Чернівецької області.
Чернівецький
аеропорт є застарілим і не спроможний
приймати літаки коду 4D.
Автошляхи
області знаходяться у незадовільному
стані, в Буковинських Карпатах дорожня
мережа малорозвинена й часто потерпає
від повеней на гірських річках. Через
це найбільш привабливі для туристів
території є важкодоступними.
|
Інституції та
фахова підготовка в галузі туризму
|
Бачення
місцевою владою туризму як одного
із пріоритетних напрямків розвитку
економіки, що зафіксовано у затвердженій
програмі розвитку туризму в Чернівецькій
області на 2011–2012 рр.
Наявність
в органах обласної та міської влади
підрозділів, які відповідають за
розвиток туризму: Відділ з питань
туризму обласної державної
адміністрації, Туристично-інформаційний
центр міської ради.
Наявність
неурядових організацій, які займаються
розвитком туризму в Чернівецькій
області: Асоціація «Туристична
Буковина», Федерація спортивного
туризму, Спілка сприяння розвитку
сільського зеленого туризму, Туристична
громадська організація «Палітра
Буковини» та ін.
Наявність
вищих навчальних закладів, які готують
фахівців у галузі туризму: Чернівецький
національний університет (спеціальності
«міжнародний туризм» і «туристичний
менеджмент»), Торговельно-економічний
інститут (спеціальності «внутрішній
туризм» і «готельний менеджмент»);
Чернівецький промислово-економічний
технікум, який готує молодших
спеціалістів у сфері організації
обслуговування в готелях і туристичних
комплексах та ін.
|
Програма
розвитку туризму має здебільшого
декларативний характер і є
«малобюджетною», тобто не передбачає
реалізацію скільки-небудь значимих
заходів, здатних реально стимулювати
розвиток туризму.
Підрозділи,
які відповідають за розвиток туризму,
в органах обласної та міської влади
мають невиправдано низький статус
і надзвичайно малий бюджет. Як
наслідок, відсутнє стабільне державне
фінансування туристичної галузі в
значних обсягах.
Діяльність
неурядових туристичних організацій
є нескоординованою і справляє
незначний вплив на розвиток туристичного
господарства в регіоні.
Підготовка
фахівців в галузі туризму має
здебільшого теоретичний характер.
Як наслідок, випускники навчальних
закладів, які закінчили туристичні
спеціальності, не мають достатньої
практичної підготовки.
Відсутність
курсів підвищення кваліфікації для
працівників туристичної галузі та
власників агросадиб.
|
