3.3. Проблеми розвитку туризму

На думку П. В. Захарченко, незважаючи на великий потенціал Чернівецької області туристична сфера є не достатньо розвиненою і помітно відстає від Закарпатської, Львівської та Івано – Франківської областей, туристична діяльність більше імпортує послуг, ніж експортує, хоча протягом останніх років значно активізувалась робота з розвитку туризму, значно зросла кількість в’їздних туристів, які перетинаючи прикордонну область, виїздять з України або повертаються назад[6, с. 72].

Основними причинами є те, що недостатньою мірою розроблено раціональні методи та способи активізації розвитку цього перспективного виду діяльності та недостатнє з боку держави, не враховуються особливості функціонування курортно – туристського комплексу і специфіка цього виду послуг. Недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму, недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму, в тому числі сільського зеленого), недостатність якості та асортименту туристичних послуг, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування), недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об’єктів, недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область зумовлюють неефективне функціонування даної галузі. Дані проблеми надання туристичних послуг вказують на потребу швидкого впровадження інновацій. Прийнятною формою для цього є будь - які структури, які дозволяють сконцентрувати фінансові і матеріальні ресурси на інноваційному розвитку. На нашу думку, найперспективнішою формою є залучення вкладів приватних осіб, хоча важливу роль повинна відігравати держава.

3.4. Перспективи розвитку туризму

Формування ефективного механізму управління в індустрії туризму в сучасних умовах виявляється фактично неможливим без проведення виваженої регіональної політики, покликаної децентралізувати державні управлінські функції у цій сфері шляхом делегування широкого обсягу адміністративних, соціально – економічних та фінансових прав місцевим владним структурам.

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Чернівецькій області можна визначити створення конкурентоспроможного на ринку туристичного продукту в Україні , здатного максимально задовольнити потреби населення у розширенні внутрішнього та в’їзного туризму.

На думку професора В. Ф. Кифяка, найперспективнішим шляхом вирішення ряду проблем туризму на Буковині є створення туристично – рекреаційного кластера на Буковині. Дана сукупність взаємопов’язаних туристичних компаній та зв’язаних між ними організацій дасть змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину, привернути більшу увагу органів влади та значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний вплив регіону також вдосконалить роботу працівників асоціації «туристична Буковина»[11, с. 96]. Наслідком даного утворення стане підвищення ефективності управління туристично – рекреаційної системи, відбуватиметься вільний обмін інформацією та швидке поширення інновацій серед туристичних операторів, здійснюватиметься певна спеціалізація окремих фірм, об’єднання розрізнених фінансових, матеріальних, рекреаційних, трудових ресурсів сприятиме ефективному їх розподілу та залучення інвестицій у цю перспективну сферу.

На думку науковців, задля покращення використання туристичних ресурсів Чернівецької області потрібно розробити туристичний імідж як окремих регіонів, так і краю в цілому, а також здійснити їхній брендінг. Відповідно до наявних туристсько-рекреаційних ресурсів і матеріально-технічної бази, здатних забезпечити високі конкурентні позиції на туристському ринку, визначити туристичний імідж Чернівецької області в цілому і кожного туристичного регіону зокрема. Відповідно до імідж-особливостей туристичних регіонів Чернівецької області розробити окремі туристичні бренди, як от «Чернівці», «Хотинська фортеця», «Дністровський каньйон», «Буковинські Карпати». Зокрема для кожного з них визначити маркетингові позиції, виявити репрезентативні об’єкти та символи які б уособлювали туристичний імідж регіону та допомагали б правильно його позиціонувати – так звані «візитівки». Відповідно до цього розробити такі основні елементи бренду, як емблема, логотип, слоган. Отримати та проаналізувати думку зацікавлених сторін та мешканців області щодо сформованого туристичного бренду.

Синтезувати бренди окремих туристичних регіонів у єдиний бренд «Буковина» та розробити цілісну концепцію просування Чернівецької області як дестинації в’їзного внутрішнього та іноземного багато профільного пізнавального, рекреаційного та спортивно-оздоровчого туризму, що пропонує на національному та міжнародному ринках туристичний продукт, здатний максимально задовольнити потреби споживачів.

Потрібно також забезпечити фінансування туристичних інформаційних центрів із місцевих і обласного бюджетів і покласти на них коло таких обов’язків: ідентифікація та оцінка цільової аудиторії; розробка звернення, адресованого цільовій аудиторії; добирання засобів розповсюдження звернення та робота з ними; налагодження каналів зворотного зв'язку; аналіз інформації, одержаної каналами зворотного зв’язку та відповідне корегування комунікаційного процесу та ін. Туристичним інформаційним центрам виявити цільові ринки та проводити регулярні дослідження цільової аудиторії, що передбачають визначення фактичної та потенційної кількості відвідувачів Чернівецької області в розрізі туристичних регіонів. Кількісна оцінка має доповнюється дослідженням профілю туристів за такими характеристиками: країна чи регіон походження, віковий склад, мета відвідування, тривалість перебування та ін.

Для обраних цільових ринків Туристичним інформаційним центрам розробити комунікаційні канали, кожен з котрих охоплюватиме свою цільову аудиторію: а) фактичних туристів і одноденних відвідувачів, що перебувають у межах Чернівецької області; в) потенційних туристів і одноденних відвідувачів, які перебувають за межами Чернівецької області в межах України; с) потенційних туристів, які перебувають за межами України (іноземних туристів).

На кожну з цих аудиторій спрямувати окремий комунікаційний канал зі своїми завданнями[18]:

на цільову аудиторії (а) спрямувати звернення з інформаційно-навігаційним змістом. Оскільки ці туристи вже перебувають на Буковині, то немає потреби мотивувати їх до її відвідування, натомість їм слід допомогти зорієнтуватись на місцевості, надати інформацію про цікаві місця й туристичну інфраструктуру;

на цільові аудиторії (в) і (с) спрямувати звернення з інформаційно-мотиваційним змістом. Головними завданням у цьому випадку є надання інформації про Чернівецьку область, яка б вмотивовувала до її відвідування. Для того, щоб не розпорошувати зусилля, слід виявити регіони та країни, з яких до Буковини приїжджає найбільша кількість туристів, і саме з ними налагодити маркетингові комунікації.

Організувати канали зворотного зв'язку спрямовані насамперед на фактичних туристів і одноденних відвідувачів, що перебувають у Чернівецькій області. Для отримання потрібної інформації здійснювати вибіркове анкетування туристів у готелях при поселенні, на екскурсіях та в інших місцях. Зворотна інформація може також отримуватись від екскурсоводів, гідів, власників садиб та інших осіб, які контактують з туристами.

Створити та регулярно оновлювати електронний банк даних, який би містив текстові матеріали рекламно-інформаційного характеру про туристичні можливості обласного центру та регіонів Буковини, презентабельні фотографії основних принад і туристичних об’єктів Чернівецької області. Розробити туристичні карти Чернівецької області та Чернівців.

Створити туристичний WEB-портал Чернівецької області, який би об’єднував принаймні три WEB-сайти по окремих туристичних регіонах: Чернівцях, Буковинських Карпатах, Дністровському каньйону. Туристичному інформаційному центру Чернівців доручити WEB-дизайн порталу та сайтів, а відповідальними за інформаційне наповнення й адміністрування зробити ТІЦ відповідних регіонів. Забезпечити відповідну ідентифікацію та провідні позиції порталу у пошукових системах, а також його просування через розміщення банерної реклами на популярних туристичних сайтах.