55

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 5

1.1. Географічна характеристика області 5

1.2. Природні умови області 7

1.3. Аналіз соціального розвитку області 7

1.4. Аналіз економічного розвитку області 9

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РІЗНИХ ТИПІВ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 11

2.1. Природно-рекреаційні ресурси 11

2.2. Історико-культурні туристичні ресурси 16

2.3. Подієві ресурси 21

2.4. Інфраструктурні туристичні ресурси Чернівецької області 24

РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 28

3.1. Загальна оцінка стану розвитку туризму 28

3.2. Види туризму в області 30

3.3. Проблеми розвитку туризму 36

3.4. Перспективи розвитку туризму 37

ВИСНОВКИ 41

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 43

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Ґ

ВСТУП

Феноменальний успіх туризму полягає ще і в тому, що в його основі лежить задоволення постійних людських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу. Це пізнання через туризм стало можливим завдяки підвищенню в багатьох країнах життєвого рівня населення, розвитку транспорту, інформаційних та інших технологій і в цілому завдяки глобалізації.

Актуальність теми курсової роботи пояснюється тім, що Чернівецька область — це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

Метою курсової роботи є дослідження туристичних ресурсів Чернівецької області.

Відповідно до мети завданнями роботи є:

надати стислу географічну характеристику Чернівецької області;

описати в загальних рисах природні умови області;

проаналізувати соціальний та економічний розвиток області;

розглянути природно-рекреаційні ресурси Чернівецької області;

надати опис основних історико-культурних туристичних ресурсів Чернівецької області;

розглянути подієві ресурси Чернівецької області;

вивчити інфраструктурні туристичні ресурси Чернівецької області;

надати загальну оцінку стану розвитку туризму у Чернівецької області;

описати види туризму в області;

окреслити проблеми та перспективи розвитку туризму у Чернівецької області.

Об’єкт дослідження: система туристичних ресурсів Чернівецької області.

Предмет дослідження: особливості та напрямки розвитку туристичних ресурсів Чернівецької області.

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися загально-і приватно-наукові, а також спеціальні методи пізнання. Спільними виявилися методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, прогнозування, спостереження та порівняння. Як приватно-науковий метод виступив конкретно-соціологічний. До спеціальних методів, що використовувалися в роботі, слід віднести метод прогнозування соціальних явищ. Дані методи дозволили найбільш послідовно і повно розглянути різні аспекти використання туристичних ресурсів Чернівецької області для подальшого розвитку туристичної галузі цього регіону.

Джерельною базою дослідження сталі наукові праці В. Ф. Кифяка, що розглянув можливості створення та функціонування рекреаційно – туристичного кластера на Буковині[11; 12], С. В. Дутчак, що досліджувала туристичні ресурси Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я[2; 3; 4], А. М. Коренчук та В. Д. Солодкого, якими вивчено заповідні об'єкти Буковини[5], В. О. Івануніка, що надав оцінку природної рекреаційно-туристичної місткості та її використання в Чернівецькій області[7; 8; 9] та ін.; інформаційні ресурси Всесвітньої мережі “Internet” щодо статистики соціально-економічних показників, туристичних об’єктів та інфраструктури туризму у Чернівецької області.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів з дванадцятьма підрозділами, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Розділ 1. Передумови формування туристичних ресурсів чернівецької області

1.1. Географічна характеристика області

Чернівецька область охоплює історичну територію Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Вона розташована в межах Передкарпаття і східної частини Карпат. На півдні область межує з Румунією, її площа - 8,1 тис. кв. км (1,3% території країни). Площа 8100 км²; 922800 мешканців (373500 міських і 549300 сільських). Адміністративний центр області — місто Чернівці. Адміністративний поділ Чернівецької області показано у додатку А[18].

За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359–1774 рр.) вона перебувала у складі Молдавського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) — Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918–1940 та 1941–1944 рр.) — Румунії. Майже 48 років (1940–1941 та 1944–1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР. З 1991 року Чернівецька область — складова незалежної України[12, с. 103].

За особливостями рельєфу область поділяється на три частини: рівнинну, передгірську та гірську. Північна рівнинна частина займає Прут-Дністровське межиріччя і лежить у межах Подільської та Хотинської височин. Поверхня прорізана мальовничими каньйоноподібними долинами річок, ярами та балками. В середній смузі, на півдні від Пруту, виділяється Чернівецька височина Цсцино (537 м). Гірська частина - Покутсько-Буковинські Карпати, які займають близько 25 % території.

З метою дослідження туристичних ресурсів Чернівецької області С.В. Дутчак відокремлює на території області наступні регіони: Пру- Дністерська підвищена лісостепова рівнина, Прут-Сіретська лісо-лучна передгірська височина та Буковинськи Карпати[2, с. 107].

Фоновими видами місцевостей Прут-Дністерської підвищеної лісостепової рівнини є структурно-ерозійні рівнини на різнорівневих тектоблоках, надвисокі та високі тераси р. Дністер, борти-схили Дністерського каньйону, Дністерське водосховище, широкі високі тераси р. Прут, середні та низькі тераси, а також заплави Пруту.

На території Прут-Сіретської лісо-лучної передгірної височини відчувається активна взаємодія двох фізико-географічних країн. Ландшафтам цієї території притаманні риси рівнинних та гірських видів місцевостей. Фоновими видами місцевостей тут є: грядогір’я і височини на виположених куполоподібних розбитих розломами складках; спадисті схили вододілів, інтенсивно розчленовані, зсувні; височини поперечного Буковинського підняття; терасовані схили долини р. Черемошу та Прута, тераси та заплави р. Сірет та р. Малий Сірет; місцевості плоско-хвилястої Багненської рівнини[3, с. 59].

Власне Буковинські Карпати займають близько 18% території області[3, с. 60]. Саме різноманіття ландшафтів в цій частині території дослідження є своєрідним і основним туристсько-рекреаційним ресурсом.

Зручне та вигідне географічно-транспортне положення, оскільки для України Буковина є воротами до країн Південно-Східної Європи - через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного значення[3, с. 60].

Невелика площа території Чернівецької області дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 діб із врахуванням виїзду в сусідні області, які, до речі, багаті на місця культового паломництва та пам'ятки природи.