Реакції якісного визначення амінокислот.
Нінгідринова реакція є якісною на α-амінокислоти і відбувається при нагріванні з нінгідрином з утворенням продукту реакції синьо-фіолетового кольору:
Ксантопротеїнова реакція характерна для ароматичних амінокислот і полягає в нітруванні бензольного кільця за участю азотної кислоти. При цьому утворюються нітропохідні амінокислот, що мають жовте забарвлення.
Реакція Міллона є специфічною для тирозину. При нагріванні тирозину з сумішшю нітратів ртуті (I) і (II) утворюються продукти реакції цегляно-червоного кольору.
Реакція Сакагучі є якісною на виявлення аргініну. При взаємодії аргініну з α-нафтолом і гіпохлоритом натрію в лужному середовищі утворюються сполуки червоного кольору.
Реакція Фоля характерна для сірковмісних амінокислот. При кип'ятінні розчину білка чи амінокислот з лугом в присутності плюмбіту натрію утворюється осад чорно-бурого сульфіду свинцю.
6.3. Практичні роботи.
Завдання 1. Реакція гліцину з нінгідрином.
Принцип метода: Нінгідринова реакція характерна для аміногруп, які знаходяться в -положенні відносно карбоксильної групи. При нагріванні з нінгідрином -амінокислоти окиснюються і розпадаються на альдегід, вуглекислий газ та аміак. Аміак реагує з іншою молекулою нінгідрину та з продуктом його відновлення з утворенням сполуки, яка забарвлює розчин в інтенсивний фіолетово-синій колір.
Хід роботи: В пробірку вміщуємо 10 краплин розчину гліцину та 1-2 краплини розчину нінгідрину, перемішуємо та нагріваємо.
Завдання 2. Ксантопротеїнова реакція.
Принцип метода: Ксантопротеїнова реакція характерна для виявлення бензольного ядра циклічних амінокислот – фенілаланіну, тирозину, триптофану. Ароматичне бензольне кільце цих амінокислот нітрується з утворенням нітросполук, що забарвлюють розчин у жовтий колір.
Хід роботи: В пробірку вміщуємо 10 краплин розчину білка, додаємо 2 краплини концентрованої азотної кислоти. Нагріваємо та спостерігаємо за змінами забарвлення.
Література
Основна:
Ю. І. Губський, “Біоорганічна хімія”, Вінниця: “Нова книга”, 2004, С. 154-159, 283-320.
Додаткова:
2. Н. А. Тюкавкина, Ю. И. Бауков, “Биоорганическая химия”, М. : Медицина, 1991, С. 313-376