Приклад1. Найпростішого html-документа
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Добрий день</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P>Мій перший сайт</P>
</BODY>
</HTML>
HTML-документ може бути дуже великим, і в цьому випадку користувачу винна бути надана можливість швидко переміщатися до потрібного розділу сторінки. Для цього можна використовувати механізм гіперпосилань. Необхідно також в потрібних місцях тексту розставити відповідні мітки. <а name=’’Мітка’’></a>
В цьому випадку для переходу усередині документа можна використовувати наступну конструкцію:
<P>Перехід до <А href=’’#Мітка’’>мітці</a></p>
Декілька подібних рядків можуть утворити своєрідний зміст Web-сторінки, який можна розмістити на початку і в кінці документа.
<BASE>
Елемент для установки базової адреси (URL) для посилань. Це дозволяє опускати їх початкову частину. Для використовування елемента необхідна наступна конструкція:
<BASE href=’’http://комп’ютер/шлях1’’>
Фрагмент шлях1 не є обов'язковим. При форматуванні повної адреси він буде відкинутий.
У тому випадку, коли треба задати базову адресу для локального диска (наприклад D:), повинна бути використана така конструкція:
<BASE href=’’file://D:\шлях\’’>
Тоді при вказівці відносного посилання можна задати не тільки ім'я файлу, але і імена тек, в яких він знаходитися. Іншими словами, шлях до файлів може бути розбитий на дві частини: абсолютну і відносну. Це корисно у тому випадку, коли для файлів вказаних в документі, є загальний початковий фрагмент шляху. Відносні посилання, як випливає з їх назви, побудовані відносно поточного документа або адреси. Приклади таких адрес:
1. /
/demo/
/images/pic.gif
../help/me.html
5. manual/info.html
Перші два посилання називаються неповні і указують веб-серверу завантажувати файл index.html (або default.html) тому, що знаходиться в корені сайту (приклад 1) або теці demo (приклад 2). Якщо файл index.html відсутній, браузер, як правило, показує список файлів, що знаходяться в даному каталозі. Слеш перед адресою говорить про те, що адресація починається від кореня сайту (приклад 3), двокрапка - перейти на рівень вище в списку каталогів сайту (приклад 4).
Приклад 2. Використовування відносних посилань
<html>
<body>
<а href=images/xxx.jpg>Посмотрите на мою фотографію !</a><br>
<а href=tip.html>Как зробити таке ж фото?</а>
</body>
</html>
Можливо створити посилання усередині сторінки. Великі документи читаються краще, якщо вони мають зміст з посиланнями на відповідні розділи. Для створення посилання слід спочатку зробити закладку у відповідному місці і дати їй ім'я за допомогою параметра name тега А.
Приклад 3. Створення внутрішнього посилання
<html>
<body>
<а name=top></a> вставка тексту
<а href=#top>Наверх</a>
</body>
</html>
Між тегами <а name=top> і </а> відсутній текст, оскільки вимагається лише вказати місцеположення переходу по посиланню, що знаходиться внизу сторінки. Ім'я посилання на закладку починається символом #, після чого йде назва закладки. Назва вибирається будь-хто, відповідний тематиці.
Можна, також, робити посилання на закладку, що знаходиться в іншій веб-сторінці і навіть іншому сайті. Для цього в адресі посилання належить вказати її адресу і в кінці додати символ грат # і ім'я закладки.
Приклад 4. Посилання на закладку з іншої веб-сторінки
<html>
<body>
<а href=text.html#bottom>Перейти до нижньої частини текста</а>
</body>
</html>
Якщо вимагається зробити посилання на документ, який відкривається в новому вікні браузера, використовується параметр target=_blank тега А.
Створення нового вікна звичайно потрібне у випадках, коли робиться посилання на інший сайт, в іншому краще відкривати документи в поточному вікні, оскільки велика кількість вікон може збити читача з толку.
Оскільки посилання на поточне або нове вікно нічим не відрізняються один від одного, на деяких сайтах поряд з посиланням ставлять спеціальну ікону, що показує, що документ відкривається в новому вікні.
