Нововолинська Дитяча Школа Мистецтв
Відділ образотворчого мистецтва
Наукова робота
на тему: «Особливості готичного мистецтва в Західній Європі»
Підготувала учениця 4-Б класу
Кардаш Наталія
Викладач: Булюк М.О.
Нововолинськ 2014
Анотація:
Найменування «готичне мистецтво» ( від італ. gotico - «готський», за назвою німецького племені готовий) виникло в епоху Відродження. «Готичне» у ті часи означало «варварське» на противагу «римському»: готичним називали мистецтво, яке не додержувалося античним традицій, а виходить, не представляло інтересу для сучасників. Подібні вистави змінилися лише в XIX в., коли епоху Середньовіччя перестали вважати «темними століттями» в історії людства. Однак назва «готичне» збереглося за європейським мистецтвом пізнього Середньовіччя. У різних європейських країнах готика мала свої характерні риси й хронологічні рамки, але її розквіт припадає на XIII-XIV ст. В історії мистецтва прийнято виділяти ранню, зрілу (високу) і пізню («полум'яніючу») готику.
Вступ:
В ідеології і культурі часу готика зберігалися феодально-церковні основи. Готика розвивалася, як і романський стиль, в областях, де панувала католицька церква, і під її егідою. Готичне мистецтво залишалося по перевазі культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Звідси символіко-алегоричний спосіб мислення і риси умовності в її художній мові. Від романського стилю готика успадкувала і безроздільне верховенство архітектури в системі мистецтв, і традиційні типи культових будівель. Провідним типом в епоху готики став собор як вищий зразок синтезу архітектури, скульптури та живопису, представленої в готиці переважно вітражами. Величезне, непорівнянне з людиною простір собору, устремління до неба його веж і зводів, підпорядкування статуй динамічним архітектурним ритмам, ірреальне світіння вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.
Мета: дослідити особливості готичного мистецтва Західної Європи.
Завдання:
Ознайомитися з готичною архітектурою Франції, Англії та Німеччини.
Охарактеризувати образотворче мистецтво – фреску, вітраж і книжкову мініатюру.
Аналіз скульптури, її місце та значення в архітектурі готичного періоду.
1.
Готика зародилася в Північній частині Франції (Іль-де-Франс) у середині ХІІ ст. і досягла розквіту в першій половині ХІІІ ст. Первісна назва готичної архітектури — Opus Franc igenum. Термін «готика» — пізнього походження, але саме він закріпився в літературі й мистецтвознавстві.
Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології та культурі епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим за призначенням і релігійним за тематикою: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами.
Зростання торгово-ремісничих міст, зміцнення в більшості країн Європи феодальних монархій у XIІI-XIV століттях – цей період часу отримав в історії мистецтва назву «готичного». Тоді середньовічне мистецтво, особливо церковна архітектура, досягло свого найвищого підйому. Гармонійний всесвіт романського стилю перетворився на динамічний, спрямований у гору всесвіт готики. Готичний стиль (від італ. Gotico, від назви німецького племені готів), художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи, зокрема, на території деяких регіонів сучасної західної України. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу різних мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні уявлення про світ. Готика – це розуміння простору в русі, що переймав усі маси й відкривав нові напрямки розвитку дії. Готика – це зіставленні протилежностей у здатності об'єднати абстрактну ідею та живий трепет життя, прагнення пронизати земну плоть елетами духовної енергії.
Для готики характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Готичні майстри широко використовують вежі, стрілчасті арки, пінаклі, скульптури. Всі елементи готичних соборів стрімко підносяться вгору, що надає готичним спорудам динамічності, величі. Готична архітектура водночас конструктивна та зображувальна, що й проявилося у готичному соборі, який виконував роль суспільного центра. Його розміри, досконалість конструкції, велика кількість оздоблення сприймалися не лише як твердження величі релігії, але і як символ багатства й могутності людей. Готична архітектура викликає захоплення у всіх, кому довелося побачити її прояви…