
- •2. Група методів навчання за ознакою пізнавальної активності і самостійності учнів. Сутнісна характеристики "пасивних", "активних" та "інтерактивних" методів і прийомів навчання.
- •3. Об’єкт, предмет і функції педагогіки як науки.
- •5.Суть понять "педагогічний процес" і "педагогічна взаємодія". Рушійна сила педагогічного процесу. Домінуючи і супутні функції педагогічного процесу та їх характеристика
- •6. Поняття про форму організації навчання.Історія розвитку організаційних форм навчання.Розвиток класно-урочної системи навчання. Переваги і вади цієї системи
- •7.Освіти як найважливіша ланка реалізації мети виховання.Зу По освіту ...
- •8. Методи і прийоми стимулювання та мотивації навчально-пізнавуальної діяльності учнів.Технологія вибору методів навчання.
- •9. Якість осіти. Критерії і показники якості освіти. Моніторинг якості освіти.Міжнародні порівняльні дослідження з якості освіти
- •10. Тести як засіб оцінювання успішності учнів. Види тестів успішності за типами завдань.Вимоги до тестів. Поняття про валідність тесту.
- •11. Дидактика як складова педагогіки. Об’єкт та предмет дидактики. Основні етапи її становлення та розвитку. Внесок українськх вчених у розвиток дидактики. Основні категорії дидактики.
- •12. Загальні критерії оцінювання. У чому виявляється перевага12-бальної системи над 5 ти бальної?Рівні навчальних досягненьучнів та їх характеристика....
- •13. Філософські та методологічні основи дидактики. Зв’язок дидктики з іншими науками
- •14. Поняття закону і закономірності в навчанні. Внесок учених у розробку цієї проблеми (я. Коменський, й.Пестолоці, а.Дістеверг, к.Ушинськй, ..)Класифікація закономірностей навчання.
- •15. Закономірності педагогічного процесу та їх хаарактеристика
- •16. Роль пізнавального інтересу в навчанні і розвитку учнів. Формування мотивів учіння
- •17. Нормативні документи, що відображають зміст освіти в школі (базовий навчальний план, навчальна програма) та вимоги до їх побудови
- •18. Методи навчання за джерелами інформації: словесні, наочні, практичні. Переваги і недоліки..
- •19.Диференціація навчання в середній школі та специфіка її реалізації
- •20. Характеристика зарубіжних дидактични концепцій
- •21.Тенденції та стратегії розвитку сучасної освіти в Україні. Основні завдання дидактики. Концепція загальної середньої освіти (12річна школа)
- •II. Прикінцеві положення
- •22.Сутність поняття "принцип" і "правило навчання"
- •23.Педагогічний процес як система. Компоненти педагогічного процесу, його цілісність
- •24. Методи навчання:сутність,поняття, структура,функції. Прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Базисна основа підходів до класифікації методів навчання в сучасній дидактиці
- •25. Технологія і процедура дидактичного дослідження. Методи дидактичних досліджень
- •26.Педагогіка співробітництва та її значення для розвитку сучасної школи. Авторські педагогічні ідеї Лисенкової, Палтишева, Шаталова, Ільїна, Щетініна
- •27.Організація педагогічного процесу: основні етапи, діагностика, прогнозування, проектування
- •28.Модульне-розвивальне навчання та умови його реалізації в сучасній середній школі
- •29.Закономірності та рушійні сили розвитку особистості
- •30. Специфіка нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом. Підготовка і самоаналіз уроку вчителем. Характеристика інших форм організації навчання в школі
- •32. Педагогічнап технологія . Сутність та структура. Види технологій навчання та їх характеристика. Проектра технологія та її значення у форуванні компетентностей учнів
- •34. Особливості оцінювання навчальної діяльності учнів в умовах модульно-рейтингової технології навчання
- •Основні принципи медіа-освіти
- •Пріоритетні напрями розвитку медіа-освіти
- •Форми медіа-освіти
- •Важливими умовами впровадження медіа-освіти в школі є:
- •36.Концепція поетапного формуавння розумових дій (Гальперін, Тализіна). Концепція активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні (Харламов, Лозова, Савченко, Паламарчук та інші)
- •37. Особістіть та умови її розвитку.Сутність факторів формування і розвитку особистості
- •38. Концепція розвивального навчання (Руссо, Дістеверг, Ушинський, Виготський, Давидов, Ельконін, Занков, Костюк, Менчинська, Якиманська, Савченко...)
- •39. Поняття мети виховання в педагогіці. Фактори, що визначають мету виховання. Зародження та розвиток ідеї про всебічний і гармонійний розвиток особистості. Мета виховання в сучасній педагогіці
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •40. Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на різних рівнях освіти
- •41. Особистісно-орієнтоване навчання, умови його реалізації в сучасній середній загальноосвітній школі
- •Нижче перелічені освітянські сайти України із зазначенням програмно-методичної інформації щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •45. Проблемно-пошуковий вид навчання та умови його успішного застосування с сучасній....
- •46.Види перевірки навчальних досягнень учнів. Функції, форми і методи кожного виду перевірки
- •47. Види навчання та їх характеристика. Пояснювально-ілюстративний вид навчання,...Особливості застосування проблемно-пошукового виду навчання засобами ілюстрацій підручника
- •Комп'ютерне навчання
- •48. Сутність понять: перевірка, оцінювання, контроль, педагогічний аналіз, педагогічна діагностика. Зміст понять:успішність, рівень успішності, результат навч діяльності, …види і методи контролю
- •49. Склад і структура змісту загальної освіти. Предметна структура і провідні функції… наукові вимоги до відбору змісту освіти
- •51. Ступеневий характер засвоєння знань учнями. Структура процесу засвоєння знань особистістю
- •52. Вплив діяльності на розвиток особистості. Активна діяльність як фактор розвитку особистості.
- •53.Соціалізація та становлення особистості
- •54. Процес навчання як система.Його компонентний склад. Характеристика
- •55. Характеристика діяльності учня-учіння.
- •56. Рефлексія навчальної діяльності учнів як дидактична проблема.
- •57. Загальна та профільна освіта. Основні положення концепції профільного навчання.
- •58. Формування компетентностей школяра. Сомоосвіта та самонавчання учня
39. Поняття мети виховання в педагогіці. Фактори, що визначають мету виховання. Зародження та розвиток ідеї про всебічний і гармонійний розвиток особистості. Мета виховання в сучасній педагогіці
Процес діалектичної взаємодії біологічного і соціального, які впливають на формування особистості, вимагає науково обґрунтованої системи виховних впливів.Виховання - соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості. Суспільство як соціальне об'єднання людей може функціонувати і розвиватися лише за цілеспрямованої, систематичної та організованої роботи з виховання кожної особистості. Зупинення цього процесу - катастрофа для суспільства, внаслідок якої людина не змогла б піднятися до рівня особистості. Ще Я.-А. Коменський зауважував, що зневага до виховання є кроком до загибелі людей, сімей, держав і всього світу. Тому виховання з погляду суспільного розвитку є провідною сферою діяльності як окремої людини, так і людської спільноти.Цей процес є двостороннім, цілеспрямованим, багатогранним за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу дитини, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним, тривалим у часі. Мотиви виховання - спонукальна причина дій і вчинків людини.Внутрішні спонукальні чинники певних дій і вчинків людини, зумовлюються передусім анатомо-фізіологічними і соціально-психологічними потребами. Американський психолог Абрахам Масло визначив ієрархічну багатоступеневу піраміду потреб людини.
Структура процесу виховання передбачає:1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки. Це перший етап входження в систему виховного впливу, на якому діють норми, правила, особливості життєвої поведінки. Людина стає членом певної соціальної системи, де вже діють певні правила, норми, яких їй доведеться дотримуватись.2. Формування почуттів. Вони сприяють трансформації певних дій особистості із сфери розумового сприймання у сферу емоційних переживань, що робить їх стійкими, та активізації психічних процесів людини;3. Формування переконань. Переконання, що ґрунтуються на істинних знаннях, будуть, з одного боку, своєрідним мотивом діяльності, а з другого - «стрижнем» поведінки особистості. 4. Формування умінь і звичок поведінки. Формування умінь і звичок потребує поступовості й систематичності вправляння, посильності та доцільності поставлених вимог, їх відповідності рівню розвитку учнів. Воно пов'язане з активною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій.
На процес виховання впливають (безпосередньо або опосередковано) об'єктивні (особливості суспільного устрою, політичного режиму, соціально-економічного розвитку, національна самобутність, природне середовище) та суб'єктивні (соціально-педагогічна діяльність сім'ї, громадських організацій, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації, закладів культури і мистецтва) чинники.
Наука доводить, що виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом, характером.
Національне виховання - виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях та багатовіковій мудрості, духовності.Постає як створена народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючого покоління, у процесі якої воно засвоює духовну і матеріальну культуру нації, виробляє національну свідомість. Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання, забезпечує етнізацію дітей як необхідної та невід'ємної складової їх соціалізації.
Національне виховання духовно відтворює в дітях народне, увічнює те специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, а також загальнолюдське, спільне для всіх націй.Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує національну та особисту гідність, совість і честь. Так формується національний характер.Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.