16. Освіта і наука Югославії у міжвоєнні роки

Освіта. В 1922 р. в країні нарахов. 7 тис початкових шкіл. В 1939 їх число виросло до 9 тис. Ведене 8-річне навчання. Витрати на освіту не перевищували 1% держ.бюджету. Закон про всезаг. і обов’язкову освіту носив декларативний характер. Лише 50% дітей у віці 7-14 років відвідували школу. Міністерство освіти не приділяло уваги на підготовку вчительських кадрів. 1927 – студенти Загребського у-ту виступили проти рішення міністерства освіти(ліквід. ряд ф-тів універ-ту, скорот. число професорів). Підтримані студентами Белграду та Люблянів, вони домоглись успіху. Після встановл. в 1929 монархо-фашистської диктатури політ. Життя у вищих навч. закладів завмерло.

Наука: історія:1927- ств. Югосл. історичне суспільство, в трьох містах – Белграді, Загребі, Любляні. 1933 «Історія Югославії» В. Чоровича; 1919 – засн. унів-т в Любляні; центром істор.досліджень був Белград; М. Кос «Матеріали з історії словенців» та ін.; філософія:Д. Джуріч – займ. філософією позитивізму, «Філософія іст.філософії»; В. Дворникович; Франц Вебер – ідеалістичний напрям, «Книга про Бога», «Сис-ма філософії»; географія: Йован Цвиіч – президент Серб. Ак. Наук; ботанік Л. Адамович; математика: М. Петрович, Ж. Маркович; Й. Жуйович – засн. серб. геологічної школи; 1930 – засн. Белград. держ. геолог. інститут, що вид. «Вісник Геолог. інст.-ту Королівства Югославії».

17.Словацька культура міжвоєнного часу.

Малий шк. закон, прийн.у липні 1922 – запров. шкільну повинність: для Сл. вона визначалася у 6-8 повних років До кін. 1920 р. з 44 гімназій та реальних шкіл 36 були сл.У Братиславі новий уряд закрив уг. універ - першу вищу сл. нац. школу - Універ ім. Я.А.Коменського (1919). У 1937 р уряд ухвалив відкрити Вищу технічну школу в Кошице. Наукове життя зосередж. у Матиці сл.», яка відновила свою дія-сть у 1919 р. При Братисл. універі ств. «Наукове товариство ім. Шафарика” У 1937 р. з ініціативи І.Грушевського, М.Шимончіча і М.Бікоша утв. об’єднання „Синтез”, яке згуртувало мовознавців, філологів, етнографів та філософів. У часи не залеж. Сл. держ. засн. Сл. наукове т-во, Сл. академію наук і мис-в та Католицьку академію у Трнаві.Л-ра. Поезія - реалізм, експрес., конструктивізм, авангардизм. Й.Грегор-Тайовський („Оповідання , „Сумні ноти”, “3 Чадце у місто”; поета-лірик В.Рой („Крізь вуаль” Доля крилами махає»); М.Разус автор хроніки словацького села „Світи” (1929). Я.Смрек „Тільки очі” (1933) «Поет і жінка” (1934) та ін. Сл. проза 20-30 Г.Вамош („Око Едіти”, 1925); . І.Горвата (збірки „Мозаїка життя і мрії”, 1923; „Людина на вулиці”, 1928) М.Урбан (збірки „За верхнім вітряком”, 1926; „Вшуки без відгуку”, сл. драматург Ю.Барч-Іван. Театр. М.Мойзеса (увертюри „Наша Сл.”, Микола Шугай”). Нац. характер сл. театру ставав твори Я.Халупкн,Ш.Заборського. Був відер. Східносл.націон. театр (1937). Консолідації творчих сил худ. сприяла дія-ть „Т-ва сл. худ.” (Мартін, 1919) і Творчість графіка і художника М.Бенки („Дві жінки”, 1934 – селянська праця). М.Базовський („Дівчина з глечиком”, 1931) . Авангардизм - Л.Фулла та М.Галанда(цикл літографій „Любов у місті”, 1924, „Біля колиски”, 1929). У сфері графічного мис-тва працювали Г.Андель і К.Бауер.Скульптори Я.Коніарек, Я.Гучк, Ф. Драшковіч, Ф .Гібала, Й.Поспішіла. Ху­дожньою керамікою Ф.Костка.

Архітектура-неокл. монументальність (Народний банк у Братиславі - архітектор Є.Беллуш). Д.Юркович – деревяна техніка; М.Гармінц (готель .,Карлтон-Савой” у Братиславі; санаторний корпус у Новому Смоковці, 1917-1925; Сло­вацького національного музею у Мартіні, 1929-1932), І.Палович (будівля Матиці Словацької, 1924-1925), Ф.Куппа (будівля уні- I верситету ім. Я.А.Коменського, 1936) та ін. У Братиславі житловий квартал „Авіон” (1929, архітектор И.Марек). На поч. XX ст. зароджується сл. кіномистецтво. У м. Тренчіанске Тепліце була відкр.кіностудія „Татра-фільм”. К.Пліцка- 1933 р. він організував відділення кінематографії при „Спілці словацьких митців”, кінострічки (, До горах та долинах” „Земля співає”). Кіноактори (А.Багар, И.Бородач, П.Бєлік, О.Бородачова- Оршаґова, М.Банчікова та ін.).Радіомовлення И.Мургаш. Перші радіопередавачі, встан. у Братиславі (1926) і Кошице (1927).