11.Культура народів Балтії у міжвоєнні роки

Естонія. У 1920 р. -закон про заг. обов’язкову безкоштовну 4-річну (від 1930 р. 6-річну) освіту. Шк. реформа 1934 р. запров. двоступеневу освіту – початкову школу і 3-річну гімназію. Діяв Тартуський універ., 1938 р. – універ. в Таллінні. Після 1925 р. було завершено роботи над уніфікацією норм естонської мови, вийшов друком перший том «Естонського ортологічного словника» за ред. І.Вескі. Початки нац. оперного мис-ва- твір Е.Аава «Вікерци», 1928 р. Від 1926 р. поч. регулярні трансляції радіомовлення. Перший ест. звуковий фільм «Золотий павук» 1930 р. зробив К.Мярска. З 1918 - діюче Ест. телеграфне агентство. У Таллінні і Тарту в 1919 році були засновані два вищі училища. Л-ра. У 1930 в Ест. видавалися 276 газет і жур. 1932-37 вийшла «Естонська Енциклопедія». У 1922 - Союз ест. письм., засн. Фрідеберт Туглас. У 1925 р. засн. фонд «Культурний капітал → письм. давали стипендії. Реалізм, на центральне місце висунувся роман - А. Х. Таммсааре, А. М'ялк, А. Якобсон, О. Лутс. Діяли літературні угруповання «Тарапіта» і «Арбуяд». Живопис: Антс Лайкмаа, Конрад Мягі, Крістьян Рауд. Графіка - Едуард Війральт. В архітектурі Ест. 1920-х –традиціоналізм: будівля колишніх Держ. зборів, буд. Будинку мис-тв і Будинок офіцерів у Талліні. театри - «Естонія» (у Талліні), «Ванемуйне» (в Тарту), «Ендла» (в Пярну) і «Угала» (в Вільянді). Популярними стали комедії Хуго Раудсепп. кінематограф. Один з основопол.кіно - оператор і продюсер Теодор Лутс. Перший худ. фільм зі звуком - «Діти сонця» (1932)

Латвія. 1919 р. – закон про заг. обов’язкову поч. освіту: (4-річна і 2-річна). Шк. реформа 1934 р.- продовж. навч. в гімназіях до 5 р. і запровадила їх спеціалізацію. 1935 р. – закон про державну мову → латв.- обов’язковою на всіх рівнях. 1923 р. відкрито латв. універ. в Ризі. Л-рна творчість – навколо націон. тематики. Твори Е.Вірза, А.Грінса, В.Еглітіса → реалізм. Від 1926 р. відновилося проведення співочих свят. 1925 р. – поч.. роботу перша радіостанція. Звуковий фільм – «Даугава». Основоположниками національного стилю в латиській інструментальній музиці стали А. Юрьянс і Я. Вітолса, в живописі - Я. Розенталс, В. Пурвітіс.

Литва. 1922 р. – закон про обов’язкову 4-річну освіту (з1936 р. – 6-річну). Шкільництво – двоступеневе: початкова школа і гімназія. У окупованому Польщею Вільнюському краї держ. школи були переважно польськими. Подібною була ситуація у Клайпедському краї- з 235 держ. поч. шкіл у 215 мовою навч.- німецька. Діяли універ. у Клайпеді та ряд інших навч. закладів. Тимчас. столиця Каунас-центр науки і к-ри. Тут відкрито драмат. та оперний театри, іст. музей, галерея творів ім. лит. композитора і маляра Міколаюса Чюрльоніса. У 1926 р. почала трансляції радіостанція в Каунасі, а 1936 р. – в Клайпеді. Перший звук. короткометраж. ляльковий фільм «Сон товстуна» 1938 Л-ра. Поп. була іст. тематика. Вайжгантас (Юозас Тумас) роман- «Просвіта» → про лит. нац. рух; підготував 11-т досл. з іст. лит. л-ри. Лит. поезія 1910-1920 років перебувала під сильним впливом символізму: Юргіс Балтрушайтіс, Казіс Бінкіс- збірка віршів «100 весен» (1923) в дусі футуризму і експресіонізму. неоромантиків → Іонас Айстіс (справжнє ім'я - Александравічюс), Соломія Неріс (справжнє ім'я - Бачінскайте-Бучение), - поетичні збірки «Рано вранці », 1927;«Сліди на піску», 1931. Реалізму в лит. л-рі → творчість Пятраса Цвірко: роман «Франк Крук», 1934; У 1920 в Каунасі засн. Т-во творців лит. мис-ва. У третьому десятилітті ХХ ст. сформ. молоде покоління худ- Т-во незал. худ. (1930), та члени групи "Аrs" (1932). В кін. Др. Св. війни Лит. покинула значна част. інтелігенції, в тому числі ціла плеяда видатних художників. Музика основоп. лит. профес. композиторської школи - Юозас Груодіс, творець Каунаській консерваторії. Вітаутас Бацявічюс, Ієронімас Качінскас, Юлюс Гайдяліс. Режисери - Юозас Вайчкус, Кастантас Глінскіс, Антанас Суткус, Александрас Віткаускас, Андрюс Олеко-Жілінскас, пізніше Борісас Даугуветіс.19 грудня 1920 відбулася іст. прем'єра - «День Івана Купали» Германа Зудермана.