17.Республіка Словенія. Основні проблеми розвитку.

У липні 1990 р. словенська Скупщина прийняла Декларацію про суверенітет. На грудневому референдумі 1990р. 90% голосуючих висловилося за незалежну Словенію. Враховуючи такі результати керівник Скупщини 26 грудня 1990р. проголосив словенську незалежність. 31 грудня парламентарі прийняли декларацію про вихід із складу Югославії. Конституція прийнята 23 грудня 1991р. На сьогодні Словенія є успішною країною. Майже увесь час незалежності при владі перебуває Ліберально-демократична партія. Добре розвивається економіка. Розвитку промисловості сприяє наявність дешевої електроенергії. Найбільшим промисловим і транспортним центром є Любляна. На рубежі 1999-2000 рр. був запроваджений податок на додану вартість, проведена пенсійна реформа. Останніми роками найбільші надходження до бюджету є від податку на товари і послуги. Словенія стала першою з країн, що приєдналися до ЄС в 2004 році, яка запустила в обіг єдину європейську валюту. У червні 2005 року уряд Республіки Словенії прийняв Стратегію Розвитку Словенії, яка включає в себе: Перевищення середнього рівня економічного розвитку ЄС, а також збільшення зайнятості відповідно до цілей Лісабонської стратегії в найближчі десять років;     Поліпшення якості життя та добробуту кожної людини; Забезпечення принципу стійкості як основного критерію якості у всіх областях розвитку. У 2009 році світовий економічний спад призвів до зниження експорту і промислового виробництва - більш, ніж на 6%, а рівень безробіття перевищив 9%. Значний потенціал має туристичний сектор. У 2002 р. кількість туристів = чисельності населення країни .Туризм є одніє з найприбутковіших галузей промисловості. Головними зовнішньоекономічними партнерами є Німеччина, Італія, Австрія, Франція. Загалом, Словенія за роки незалежності створила і зміцнила демократичні інститути влади, просунулася шляхом ринкових реформ і забезпечення високого життєвого рівня населення.

18. Лужицькі серби. Сучасне становище.

У сх. част. Німеч.. – сербсь. народ, серби, німці – венеди, сорби. Близ. 60 тис осіб. 36% луж. прож. в окрузі Каменц (Саксонія), а 16% - в окрузі Шпрее - Нейсе (Бран­денбург). Обєдн. двох нім. держав у жовт. 1990, ці терит. опинил. у складі Брандендурга і Саксонії Культ. автом.. Центром культ.-нац. життя є Хошебуз (Котбус). Верх. Лужиці — у склад. Віль­ної землі Саксонія з цент. у Будишині (Баутцені). законом, прийнятим у лип. 1994 р. – окреслив райони посел. лужичан, устан., що гарантом викон. їх конст. прав є земельний уряд, адмініст­рація округів та громад. – Рада у серболужицьких справах. Адміністрат. при­пис від 28 квітня 1997 р. про оформ. прав лужичан у Бранденбурзі. Січ. 1999 р. земель­ний парл. Саксонії ухвал. закон про права лу­ж. У 1996 р. сакс. влада ухвал., щоб кожних 3 р. готув. допов. про станов. луж. сербів. До сер. 2007 р. луж. не мали своєї  пол. партії. Єдиним повнов. представ. їх інтер. – об'єднан. серболуж. спілок і то­в. "Домовіна" ("Батьківщина"), засов. у 1912 р. У др. пол.. 2007р. луж. нац. діячі вел. увагу прид. організ. форм. власної політ. партії, що певною мірою політ. суспіль. Національно-культурне життя. Для реаліз. права на вільн. розв. у жовт. 1991 р. засн.. Фундація для луж. народу. Кошти до Фунда­ції вносять федер. уряд (50 %), Саксонія (33 %), Бранденбург (17 %). Напр. 90-х р. XX ст. за­г. сума фінанси. Фундації станов. близ. 16 млн євро. Сербс. педаг. інстит. у Будишині було перепрофільовано (1991р) у проф.. школу для підгот. соціал. пед.. та вихов. дит садків. Натомість учи­тельські кадри для Луж. почав здійс. Лейпцигський університет, Де функт. Інститут сорабістики. утворено Сербс. інститут як держ-при­ват. установу (1992). Інститут має відділи культ. та соціал. історії, емпіричних культ. дослід­. (народознавчих, мовознавчих) та робочу групу нижньо-лужицьких дослід. При ньому функціо. Лужицька центральна бібліотека та Лужицький культурний архів. Сербс. Інст. видає періодич­. орган — "Літопис". місцеві організ. в Будишині, Хошебузі, Білій Воді, Каменці, Войєрецах, ("Спілка лу­ж. митців", "Спілка лужицьких співочих това­риств", "Товар. святих Кирила і Мефодія" ). У Хошебузі відкр. Народ. дім (1990), музей (1994). У 1990 р. віднов. діяль. Матиця сербська. Товар. «По-на­шому", створ. в 1999 р., об'єднало луж. і німців, які хочуть зберегти народний (діалектний) характер нижньолужицької мови та її стару графіку (швабах). Сучасне красне письменство представлено творами А. Навки, Ю. Коха, Б. Будара, Д. Шолчиної, М. Мєтової. худож.-докумен. фільм "Лужицька ідентичність і у като­лицькій Верхній Лужиці" (70 хв.). двом. нім-луж Народ. театр (у Будишині) та Луж. нац. ансамбль. Суч. малярство предс. твор. Божени Навки-Куниш, Іриси Бранчакової, Майї Нагелової.