16. Польща.На зламi XX- xxIст: пол. Розвит.

П., центр. Євр, S= 312,6 тис. кв.км. стол. – м. Варшава. Нас. країн. - 38 млн. 459 тис. осіб (на1993 р.), парлам. респуб., презид. обираєт. на 5 р. Законодав. орган (Національні збори) склад. Сейм (парл.460 ) і Сенат (100 членів,) . Конституція прий­нята у 1997.На поч. XXI ст. 2 -ва основних політ. таб., - лівий (СДЛ) і правоцентристський (АВС): Кардинальні суспільно-політичні зміни в країні започаткували ухвали "круг­лого столу", який проходив у лютому-квітні 1989 р. за участю предст. правлячої політ. коаліції, "Солідарності"та римо-кат. церкви. Досягнуті : про запров. посади презид., лікв. Держав. ради, утвор.. Сенату та пров. вибор. до законод. органів влади. Червневі парл. вибори 1989р., на яких ПОРП зазнала поразки., перемогла "Солідарність". 19 липня 1989 р. Націо. збори обрали главою держ. В. Ярузельського. Прем'єр-мініст. став Т. Мазовецький. Було назву країни - Республіка Польща, Економ. прогр. передб. пере­хід країни до рин. відносин, зміцнен. злотого, про­вед. приватиз.. Наслідок. став процес утвор. нових партій. На­прик.1989р. Об'єдн. селян. партія була пе­рейменована на Пол. селянську партію "Відро­дження"."Солідарність" вид. дві партії — Пол. сел партія "Солідарність" і Польська селянська партія. 1990 р. розк. моноп. профспілка "Солідар­ність". На поч. 1990 р. на основі ПОРП утв. Соціал-демок. партія (А. Кваснєвський) і Соціал-демокр. союз. Після лікв. ПОРП В. Ярузельський втратив пол. підтрим. В.Ярузельський по­год. дочасно скласти презид повнов., а парлам. прийняв скороч. терміну його повнов. - 5 р. У виборах взяло участь 3 канд.: Л.Валенса (лідер"Солідарності"), Т.Мазовецький (прем'єр-міністр) і С.Тимінський (бізнесмен-мільйонер). У 2 турі (9 грудня) Л.Валенса отр. майже 75 % голосів і став глав держ.. На інавгур. Л. Валенса прогол. створення Третьої Речі Посполитої. Немав досвіду управл. державою, повністю довірився своїм радникам. Презид. канцел. очолив Я. Качинський. У 1990—1991 рр. зареєстров. партій було більше сотні, що вплило. на ухвалення нов.. закону про вибори (28 червня 1991 р.)- прийн. пропор­. виборчу систему. Праві сили - Центристську угоду, а лібер. організ. Демократ. союз. У жов. 1991р.перем.- (13,4%) став Демократичний союз. Прий. сеймом у сер. 1992 р. Малої конст. —віднос. між през., парл. та урядом. 1991—1993 рр. змінилося 3 уряд уряди, які очол. Я. Ольшевський, В. Павляк і X. Сухоцька. Сейм. вибор. 1993 р. більш. дістали ліві сили: Союз демократ. сил (20,7 %) і Польська селянська партія— 15,3%, вони ств. уряд на чолі з В. Павляком. Президен. вибори в лист.1995 р. перші прямі телевіз. дебати між претенд.. 19 лист. (51,72 %) главою держ. став А. Кваснєвський. 1993—1997 рр. 3 мінявся уряд. Парлам. вибор. 1997р., які відбулися за низької явки громадян (майже 48 %), пере­мога "Солідарність" та Союзу свободи. Здобув.разом 56,7 % , уряд на чол.. з Е. Бузеком. Конституція 1997 р., на рефер., обмеж. пов­нов.. презид. На поч. 1998 р. сейм схвал. підпис. Кон­кордат з Ватиканом. Ця угода зафікс. реаль­н. рівень вплив. церкви: визнано закон. церков. шлюби, запровадж. вивч. релігії у школі. У літ­ку 1998 р. постанова про засудж. комуніст. тоталітарн. режиму. і поправ. до Закону про люст-рації (1997). Рефор­ма адміністрат-територіал. устрою (1998). поділ країни на 16 воєводств. 1999 р. рефор. системи охорони здоров'я і пенсійн. забез­печен, освітньої сфери. Президентс. вибори 2000 р. Л. Кваснєвський переміг . Сейм. вибор. 2001 р. також принесли перем. лівим силам

(Союз демократичної лівиці Унія праці). Парламентс.: Громадянська платформа,Самооборона,Паво і Справедливість, Польська народна партія. Парлам. вперше з'явил. радик.: крайні ліві Самооборона і крайні праві (націонал-католицька Ліга польських родин). Уряд очолив лідер Со­юзу демократ. лівиці Л. Міллер. Парлам. вибори 25 вересня 2005р., принес. перемогу шести політ. силам. Найбільшу підтрим­ку отрим. Право і спра­ведливість, Громадянська платформа. Прем'єр-міністром став К. Марцінкевич. У жов. 2005 р. пол. обирал. главу держави. Л. Качинському. У чер. 2006 р. відбулася зміна прем'єр-міністра Ярос. Качинський, рідний брат чин. презид. 2007 р. в країні виник. політ. криза, її започатк. звинувач. кількох високопосадовців у міністерстві сільського господар в корупції. За таких умов були признач. дочасні вибори до Сейму і Сенату, які відбул. 21 жовт. Абсолют. перемож. сеймових виборів стала опозиц. лібер. Громадянська платформа. Правляча кон­серв. партія Право і справедливість опин. на другому місці. Дональд Туск на поч. лис. сформ. уряд. 2010р- Л. Качинський разом з дружиною загинув в авіаційній катастрофі.