13.Союзна Республіка Югославія (Сербія і Чорногорія до 2006 р.)

27 квітня 1992 р – скупщина республік Сербії і Чорногорії прийняла конституцію нової держави – Союзної Респ. Югославії. На виборах до парламенту СРЮ,що відбулися незабаром успіх отримали соціалісти С. Мілошевич і Сербська радик. партія В. Шешеля. Першим презид. скупщина обрала Д. Чосіча, прем′єр-міністром став М. Панич, але реальна влада в країні належала президентові сербії С. Мілошевичу. Становлення нової держави проходило з труднощами. У травні 1992- введено режим міжнародних санкцій→передбачали заборону на між нар. торгівлю, включаючи нафту і нафтопродукти, заборону на участь у між нар. спорт. змаганнях, згодом було припинено членство СРЮ в ООН та інш. між нар. орга-ях. У 1993р – за наполяганням Мілошевича Д. Чосіч був відсторонений з посади→ новим президентом СРЮ став соціаліст Зоран Ліліч, тоді ж почалася інфляція. У 1995 р – переговори у Дейтоні → знято з СРЮ санкції. 1997 р – відб. зміни у керівних ешалонах СРЮ. Главою союзної держави став Мілошевич, а призер. Сербії М. Мілутінович. У Чорногогії у 90-ті рр. провідні позиц. займала Демократична партія соціалістів, президентом республіки був лідери цієї партії –М. Булатович. У жовтні 1997 р – відбулися презид. вибори→ розкол чороног-го сус-ва. Перший тур виборів − перемогу здобув М. Булатович, другий тур − переміг М. Джуканович→ союзна влада та Булатович перемогу Джукановича не визнали.. У відповідь нове керівництво Чорногорії під приводом того, що режим Мілошевича гальмує не обхід. реформи, повело політику направлену на вихід республіки з СРЮ→ першим таким кроком було введення в обіг «власної» валюти – німецької марки. Проблема Косово. Терит. Косово складає більше 10,8 тис. км². Близько 1,9 млн мешканців 90 % наліч. албанці. Конст-ція СРЮ 1992 р. гарантувала рівність усім громадянам незал. від їхньої національності, мови, релігії. Після двох референдумів, парламент­ських і президентських виборів у 1992 р. Косово почало розбудовувати власну державу. Першим презид. Косово у тр. 1992 р. став лідер албанського нац. руху Ібрагім Ругова. Косовські албанці, не визнаючи сербської влади, бойкотували всі вибори, що проводилися в СРЮ і Сер­бії. 28 жовтня 2000 р. у Косово вибори → за­свідчили перемогу Демократ. союзу Косово. Армія визволення Косово набрала 27 % голосів. Після виборів президент СРЮ В. Коштуніца заявив про готовність обговорити питання про незал. краю з його лідером. На наступних виборах − листо­п. 2001 р.→знову перемогли Демократ. союз і Демократ. партія, президен­том обрано І. Ругову. У 2007 р. ООН підготувала план вирішення косовської проблеми → передбачав збереження єдиної терит-ї з власними символами державності і правом на членство в між нар. організаціях Військ. функції залишаться під контро­лем НАТО і ЄС. З 2001 р. на терит. краю найв. правовим актом є Конституц. рамки, прийняті косовським парламентом. У листоп. 2002 р − М. Джуканович пішов з поста презид. Чорногорії і очолив уряд, у травні 2003 р − презид. обрано Ф. Вуянович. 14.03.2002 р− керівники СРЮ підпис. розроблену в Євросоюзі угоду про перебудову відносин в союзній державі→ нове держ. об′єднання отримало назву співт-тво Сербія і Чорногорія (СіЧ)→ спільні органи – однопалатний парламент, презид.,рада міністрів і суд.. Презид. обирається Скупщиною і пропонує склад Рад міністрів. Кабінет складався з 5 міністерств. Сторони домовил. про без перешкод. функціонування економ. оинку, вільне переміщеня людей, товарів, послуг і капіталів. 4.02.2003 р. – СРЮ перестала існувати. З′явилося держ. спів товар. СіЧ− його презид. обрано С. Маровича. У листоп. 2003 р. −розпущена скупщина Сербії, у грудні відбулися вибори до нового парламенту→ Демократ. партія зайняла друге місце, ароте її лідер – Коштуніца сформував уряд,який був достроково розпущений. Учерв. 2004 р.− відбул. презид. вибори →переможцем став глава Демократ. партії Борис Тадіч. 28-29 жовт. 2006 р. – на все народ. референдумі схвалена нова Конст. Сербії. 21 травня 2006 р. – відб. референдум у Чорног. – більш. жителів виступило за повний суверенітет республіки. 3 червня. 2006 р. – парламент Чорног. проголосив її незал. держ-ю.