Ііі блок

1. Словаччина (1993-2011).

Словаччина є унітарною державою та парламентарною республікою з досить широкими повноваженнями президента. Законодавчу владу представляє парламент- Національна рада Словацької республіки. Виконавчу владу представляє Уряд Словаччини та президент. Найвищим судом загальної юрисдикції є Верховний суд Словацької республіки. Словаччина — розвинена індустріально-аграрна республіка. Порівняно розвинене багатогалузеве сільське господарство ґрунтується на сучасній матеріально-технічній базі й інфраструктурі. зростання виробництва, особливо в районі Братислави. Ріст іноземних інвестицій, успіх програми приватизації. Експорт у країни ЄС приносить прибуток. Членство в ЄС повинне сприяти подальшій стабілізації. Перспективи для туризму, особливо для гірськолижних курортів у Татрах. окий зовнішній борг. Через залежність від зовнішньої торгівлі Словаччина чутлива до світової рецесії. Важка промисловість дуже малопродуктивна. Схід країни бідний. Ріст безробіття (в 2004 р. 19 %). Катастрофа т.зв. плану ощадних пірамід в 2002 р. Після Другої світової війни частка угорців скоротилася в результаті декількох планомірних обмінів населенням між двома країнами. Угорська чисельність зростала в результаті природного приросту, хоча і більш повільними темпами, ніж в середньому по країні. Тому їх частка продовжувала скорочуватися. У незалежній Словаччині чисельність і частка угорців скорочуються в результаті природного убутку. Угорці становлять більшість населення в двох регіонах країни: район Комарно - 69,1%, словаки - 27,1% та район Дунайська Стреда - угорці 83,3%, словаки - 14,0%. Згідно мовним законам Словаччини, угорська мова може вживатися в регіонах як офіційний поряд зі словацьким там, де угорці становлять понад 20% населення. На угорській мові видаються газети та інша література, ведеться теле-і радіомовлення. Більшість угорців сучасної Словаччини двомовні.

2.Елл в роки відновлення незалежності.

Свою незалежність Литва, Латвія та Естонія здобули як наслідок широкого громадянського руху – своєрідних "бархатних" та "співочих" революцій. Застосування радянської "силової машини" проти громадян Вільнюса та Риги у січні 1991 р. лише прискорило процес розпаду СРСР та утворення на його руїнах нових незалежних держав. Основою їхньої зовнішньої пол.. була прозахідна орієнтація. Взявши на озброєння західноєвропейську соціально-економічну модель розвитку, країни Балтії розглядають інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури як єдиний шлях зміцнення своєї національної незалежності. Ось чому про своє бажання вступити до ЄС держави Балтії заявили ще у 1993 р. В 1995 р. усі вони стали асоційованими членами Євросоюзу. За досить невеликий проміжок часу вони змогли перетворитися з цілком закритих економік на найяскравіший приклад швидкої дерегуляції й торгової лібералізації. Також вражала створена за такий короткий термін і ефективно функціонуюча юридична система, включаючи відповідне до умов ринкової економіки право власності. Естонія. Україна визнала незалежність Естонії 26 серпня 1991р., а 9 грудня Естонія визнала незалежність Укр.. 4.01. 1992р. між державами встановлено дипломатичні відносини. У травні 1992р. Е. відвідав Л. Кравчук. 26.05.1992р. договір про дружбу та співробітництво. Розвивається співробітництво у сфері освіти і культури: встановлені відносини між ВНЗ, здійснюється обмін художніми колективами, проводяться виставки, заходи по вшануванню памяті видатних діячів У. і Е. Латвія . Україна одна з перших визнала незалежність Л. 26.08.1991, а Л. – Укр. 4.12.1991р. Між державами були встановлені дипломатичні відносини 12.02.1992р. У липні 1992 р. було підписано Договір про дружбу і співробітництво. У 1999 р. встановлено парламентську співпрацю , у 2001р. підписано Програму військового співробітництва, укладено ряд угод щодо ядерної безпеки. У Ризі відкрита і успішно діє держ. укр.. середня школа, яка фінансується з бюджету Латвії. Литва. Україна визнала нез. Литви 26.08.1991р. 12.12.1991р. між державами встановлено дипломатичні відносини на найвищому рівні. У Києві 29.03.1995р. було підписано Договір про дружбу і співпрацю. На поч. ХХІ ст. між країнами обговорюється перспектива тристороннього литовсько-польського-українського та у рамках балтійсько-чорноморського співробітництва.