24.Польська культура в другій половині 40-80х рр.

Курс на будівн. соціалізму, прогол. на I з’їзді ПОРП- здійсн. “к-рної револ.”: подолання неписьменності, р-к освіти всіх рівнів, підгот. нових вчительських кадрів, просякнення освіти і вихов. ідеями марксизму-ленінізму.. Були ліквід. усі незалежні від держ. наук., освітні та культ. установи.У 1949 націон. всі театри.

1945 - в Лодзі пройшов Освітній з’їзд, який обговорив урядовий проект реформи шкільництва.1951 - ПОРП організувала I Конґрес Пол. Науки, на якому, за рад. взірцем, ств. Пол. акад. наук (ПАН). Були відкриті нові універи та внз, вчительські курси, ств. с-ма середніх проф.шкіл. До 1951 було повністю ліквідовано неписменність серед дорослих (1,4 млн. осіб), майже всі діти були охоплені освітою. кін. 1951- поч. 1952 - ПОРП організувала в м. Отвоцьку під Варшавою методологічну конференцію пол. істориків- засади напис. маркс.-ленінс. Іст. Пол. Л-ра. З. Налковська, М. Яструн, К. Брандис, А. Важик, Ю. Тувім, А. Слонімський, К.І. Ґалчинський співпрацювали з часописом Кузниця (1945 р.), який редагував С. Жулкевський. У дусі соцреалізму писали твори М. Яструн, А. Слонімський, Я. Івашкевич, А. Важик і багато ін. В образ. і муз. мис-ві твори Тадеуша Конвіцького (“На будівництві”, 1950), Александра Сцібор-Рильського (“Вугілля”, 1950) стали взірцем соцреалізму. У живописі роботи Гелени та Юліуша Краєвських, Александра Кобдзея, Влодзімєжа Закшевського, Тадеуша Кулісевича показували передовиків праці, селян, військових. композитори: Болєслав Войтович “Кантата на честь праці” (1948), Ян Маклакевич “Кантата про трактори”, Казімєж Сєроцький “Варшавський будівничий” (1951). Лібералізація сусп.-політ. відносин ств. умови для вільнішої творчості митців, появи різноманітних світоглядних орієнтацій. 1970 р. насел. стало більш освіченим: різноманітнішою стала худ. літ-ра, з’яв. численні переклади світ. літ., деякі твори еміґраційних літераторів. Телебачення здійснило справжню револ. в культ. житті. Перший телецентр, поч. діяти у Варшаві в травні 1956. 1966 - у Варшаві відбувся Конґрес Пол. К-ри. 1961 – пров. реформу навч програм, запроваджено обов’язкову 8-річну освіту. 1970 р. навчалося 210 тис. студ. (і 100 тис. заочних). Наук. досл. розвивалися нерівномірно. 1961 - в Польщі була введена в дію перша ЕОМ “Одра. 1972 - у Варшаві було відкрито Міжнар. матем. центр ім. С. Банаха, до чого причинилися математики Казімєж Куратовський, Кароль Борсук, Станіслав Мазур. Театр у 60-ті звертався до літ. сюрреалізму, ґротеску, сатири. у 1970 р. діяло 111 проф. колективів, виникли численні аматорські групи. Режисери: Адам Ганушкевич, Конрад Свінарський, Єжи Ґротовський та ін. Популярність здобули актори Ґустав Голоубек, Анджей Лапіцький, Справжній бум переживало після 1956 р. пол. кіно мис-во,. Анджей Вайда -фільми Канал (1957), Попіл і діамант (1958) з блискучим актором З. Цибульським (У 1960 р. - фільм Александра Форда Хрестоносці, згодом Фараон – Єжи Кавалеровича.Єжи Гоффман екранізував Пана Володийовського Г. Сєнкевича. Еміґрували на Захід талановиті Роман Полянський (“Ніж у воді”, 1962) та Єжи Сколімовський (“Валковер”, 1965), У 1967 р. високі нагороди здобув популярний кіносеріал Чотири танкісти і пес за сценарієм Я. Пшимановського.

На поч. 80-х у культ. житті поляків розпоч. зміни, спричинені проривом ідеологічної монополії правлячої компартії. Виникнення НСЗЗ “Солідарність” та її програма демократизації сусп. життя знайшла відгук у творчих середовищах. 1 жовтня 1981 – закон про зменш. Цензури. 9 жовтня 1980 – емігр. пол. поет і літератор Чеслав Мілош одержав Нобел. премію в галузі л-ри. травень 1982 - сейм ухвалив новий Закон про вищу школу, який запроваджував автономію і самоврядування університетів, зокрема у виборі керівних органів, укладанні програм і організації навчання. У 1982 р. на знак протесту проти воєнного стану вони оголосили бойкот офіц. заходам на радіо і тб. Фільм А. Вайди “Людина з заліза”, який подавав критичний образ соціалістичної дійсності отримав Золоту Пальмову Гілку Каннського кінофестивалю. Популярність здобули вистави режисерів Тадеуша Кантора (“Вельополє, Вельополє”), Славоміра Мрожка (“Посол”). На кінематографічному фестивалі в Берліні 1988 р. найвищу нагороду (“Фелікс”) здобув фільм Кшиштофа Кєсьльовського “Короткий фільм про вбивство”.