14.Словаччина в Другій світовій війні

Глінкова Словацька народна партія (ГСНП) налагодила співпрацю з Гітлером задовго до падіння Чехословаччини і ставила за мету вихід Словаччини із складу ЧСР, тому німці розглядали її як своїх союзників. 6 жовтня 1938 – проголошення автономії Словаччини. 8 жовтня 1938 – створення Глінкової Гарди (напіввоєнної громадської організації під контролем ГСНП). Під час 2 світової війни здійснювала воєнні акції проти євреїв.

2 листопада 1939 - втрата значних територій (11927 км² - 1/5 території країни) на користь Угорщини внаслідок Віденського арбітражу. 13 березня 1939 – зустріч Гітлера з Тісо у Відні. Гітлер зробив пропозицію Тісо проголосити незалежність Словаччини. 14 березня 1939 – обговорення пропозиції Гітлера у словацькому парламенті. Попри скептицизм деяких словацьких політиків, пропозиція була прийнята. Цьому посприяла заява лідера німецької меншини Словаччини Франца Кармазіна («Якщо ми не проголосимо незалежність, Словаччину поділять між собою Німеччина та Угорщина»). Проголошення незалежності Словаччини. 18 березня 1939 – оборонний союз Німеччини та Словаччини. Словацька республіка була також дипломатично визнана рядом німецьких союзників і нейтральних країн (всього 27 д-вами): Італією, Японією і прояпонськими урядами в Китаї (у тому числі Маньчжоу-Го), Хорватією, Іспанією, Радянським Союзом (до 1941 р.), Литвою, Естонією, Швейцарією, Сальвадором і Ватиканом тощо. 23 березня 1939 – вторгнення в Словаччину угорських військ. Передача Угорщині додаткових 1897 км² територій. 21 липня 1939 – прийняття Конституції Словаччини. Поміркований лідер ГСНП Йозеф Тісо став президентом Словаччини (26.10.1939), а на противагу йому, згідно «рекомендації» гітлерівців пости прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ зайняли лідери радикального крила партії — Войтех Тука і Александр «Шаньо» Мах. Шаньо очолював також Глінкову Гарду. Законодавча влада – Сейм Словаччини (переобирався кожні 5 р.). Роль «сенату» (нижньої палати парламенту) виконувала Державна Рада. Виконавча влада – Уряд (8 міністерств). Діяльність всіх партій (окрім ГСНП) була заборонена. Виняток становили партії, що представляли угорську та німецьку меншини Словаччини. Словаччина була використана гітлерівцями в якості південного плацдарму для наступу на Польщу, тому в бойових діях проти Польщі брала участь (окрім нім. та рад. військ) новостворена словацька армія (Армія «Бернолак»). 26 серпня 1939 – ств. армії «Бернолак» у складі 51306 солдатів 1 вересня 1939 – вступ словацької армії на тер. Польщі (без об’явлення війни)

6 січня 1940 – радянсько-словацький торговий союз. 23 липня 1941 – для бойових дій проти СРСР створена «Швидка дивізія», реорганізована в свою чергу із «Швидкої бригади». Командував дивізією Рудольф Пільфоусек. З листопада 1941 – візит Тісо до окупованого німцями Києва. Внаслідок невдалого замаху на нього був зруйнований Успенський собор Києво-Печерської Лаври. 15 травня 1942 – закон про депортацію євреїв; за 6 місяців дії закону із Словаччини в Освєнцим вивезено 57628 євреїв.1942 – створення Словацької Академії Наук. 30 жовтня 1943 – 2000 солдат «Швидкої дивізії» біля Мелітополя перейшло на бік радянських військ. У 1944 році, у зв'язку з наближенням Радянської Армії до кордонів Словаччини, була створена Східнословацька армія. Істотної допомоги німецьким військам вона не надала, оскільки після початку Словацького національного повстання велика частина армії була роззброєна вермахтом, останні приєдналися до повсталих. 25 серпня 1944 – взяття словацькими партизанами м. Мартин. 28 серпня 1944 – Німеччина оголосила окупацію Словаччини. 29 серпня 1944 – підполковник «Швидкої дивізії» Ян Голіан (організатор підпільного антигітлерівського руху в словацькій армії) оголосив про початок Словацького нац. Повстання. 27 жовтня 1944 – взяття німцями м. Банська-Бістріца. 28 жовтня 1944 – придушення німцями Словацького нац. повстання З початку 1945 року розпочався наступ Червоної Армії. Були визволені наступні словацькі міста: 19 січня 1945 – Кошице (окуповане з 1938 угорською армією). 25 березня 1945 – Банська-Бістріца, Комарно. 4 квітня 1945 – Братислава; ліквідація маріонеткової Словацької республіки. 8 травня 1945 – підписання екс-премєр-міністром Штефаном Тісо акту капітуляції Словаччини (м. Кремсмюнстер, Австрія)