3. Польща у міжвоєнні роки. Суспільно-політичні зміни.

Листопад 1918. – президент Ю. Пілсудський. Голова першого уряду – член ПСП Є.Морачевський – підгот. виборів Установчого сейму, декрет про 8 год р/д; соц. і екон. реформи; ств. народна міліція. 26 січня 1919р – вибори до установчого сейму; ухвалив «малу» конституцію – законодавча база режиму Пілсудського. 25.06.1919 р. рада послів Антанти визнала за Польщею право на окупацію сх. Галичини.

25. 04.1920р. – польська армія + ЗУНР розгорнули бойові дії проти більшовиків. 12.06.1920 – радянс. війська зайняли Київ, 14.07 – Вільнюс. Армія Пілсудського відкинута до Варшави. 15 липня 1920 – Сільськогосподарська реформа.12.10.1920. – в Ризі – перемир’я з Росією; 18.03.1921 – договір – за Польщею залиш. Зх. Україна і зх. Білорусія. 17.03.1921. – конституція – законодавча влада належить сейму і сенату (на 5р. на основі загального, прямого, рівного, таємного і пропорційного голосування). Виборче право – 21р, виборне – 25р. Президент – на 7р об’єднаними національними зборами у скл. сейму і сенату – призначав уряд і за згодою сейму оголошувати війну, укладати мир, здійсн. зовнішньопол. акції, підписувати договори. Грудень 1923 – до влади уряд націонал-демократа В. Грабського – ств. умови для капіталовкладень іноземних підприємств.Відмова Німеччини 1925р. – від закупівлі польськ. вугілля - «митна війна». Пілсудський – виступив за ств. робітничо-селянського уряду, передачу землі селянам, участь у керівництві виробництвом. 12.05.1926р. взяли під контроль Варшаву – державний переворот і встановлення режиму «санації». Президент – І. Мосьціцький. 1921 і 1926р – польсько-французькі військові договори про взаємодопомоги; + договори з Румунією. 1928р. – позапартійний блок співпраці в уряді Пілсудського.

Січень 1934 – з Німеччиною пакт про ненапад на 10р. 17 березня 1938р – трапився прикордонний конфлікт з Литвою. У листопаді 1938р. у результаті мюнхенської змови Польщі приєднали Тешинську обл. Чехословаччини. Поч. квітня 1939р. договір з Англією про взаємну допомогу, 1 вересня. Німеччина,а 17 СРСР напали на Польщу.

4. Суспільно-політичний розвиток Угорщини у міжвоєнні роки

Революція 1918 року: вимагали негайного укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиною, проголошення незалежної Угорщини в її історичних кордонах. Ств. Національну раду: увійшли Партія незалежності та Соціал-демократична партія Угорщини (СДПУ). 26 жовтня Національна рада виступила з Маніфестом до народу - програма соціально-політичних змін і реформ, прогол. рівноправність усіх націй в рамках єдиної і неподільної Угорщини. У ніч на 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція. 13 листопада М. Карої виступив з програмою проведення радикальної земельної реформи. 1918 р. - повалення монархії Габсбургів та відокр Угорщини від Австрії. У лист. 1918 р. в Будапешті скликаний з'їзд революційних соціалістів – ств. комуністична партія Угорщини. 21 березня 1919 р. було сформовано Революційну урядову раду, голова - соціал-демократа О. Гарбай. Б. Кун заступником голови Ради народних комісарів та народним комісаром іноземних справ. Влітку 1919 р. на з'їзді рад було прийнято нову конституцію, ств. Червоної армії, націоналізація шахт та промислових підприємств, банків, торгівлі, земельних володінь площею понад 57 га. Для керівництва економікою створювалася Рада народного господарства. На початку квітня 1919 р. пд.. Угорщини окупувала Франція, зі сх. вела наступ румунська армія, пн. р-ни країни були окуповані чехословаками. У травні 1919 р. соціал-демократичні лідери запр. ліквідувати радян. владу і домогтися визнання Антанти.

У січні 1920 р. вибори до парламенту; більшість Партія дрібних сільських господарів. У березні 1920 р. Національні збори ухвалили відновити в Угорщині монархію. Влітку 1920 р. Тріанонський мирний договір. У 1920-1921 pp. в Угорщині утвердився гортистський режим У 1922 р. - новий закон про вибори перемога - Партія єдності госп. Режим М. Хорті домагався перегляду Тріанонського договору і пом'якшення умов репарацій. У 1927 р. поч. зближення Угорщини з Італією і Німеччини. У 1931 р. уряд пішов у відставку. У 1932 p. М. Хорті поставив на чолі уряду лідера крайньо правого крила Партії єдності Д'юлу Гьомбьоша. У зовнішній політиці - «Відродження угорської нації».

З 1937 р. в Угорщині антифашистський рух інтелігенції «Березневий фронт»: відновлення демократичних свобод, конфіскації великої земельної власності, об'єднання народів Дунайського басейну проти фашизму. У 1939 р. Будапешт приєднався до Антикомінтернівського пакту, а в 1940 р. – до Пакту трьох держав (Німеччини, Італії, Японії). 13 жовтня Угорщина зажадала передати їй територію по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегове. Союз із Німеччиною дав змогу Угорщині протягом 1938-1940 pp. окупувати укр. землі, пд. р-ни Словаччини, част. Пн. Трансільванії.