9. Держави Балтії у дсв.

22 червня 1941 р. Німеч. напала на СРСР. У півн-сх. напрям. просув. гітлер. група армій "Північ". На сер. серп. нею була окупов. тер. Естонії. Скориставш. відступом рад. військ, національні сили Естонії почали ств . власні загони, а в північну.. Естонію на допом. їм прибула група "Ерна", сформов. на тер. Фінляндії з колишніх офіцерів естон. Армії.

У вересні 1941р. За сприяння нім.військ було створ.Естонське самоуправлін., яке очол. колишній член партії вапсів, опозиціонер до режиму К. Пятса - Хіялмар Мяе. Нім. армія просув. й на кін. жовт. під її владою опинилася також нематерикова част. Бегонії-острови Осмусаар, Хійумаа, Муху, Ворма, пів-острови Ханко та Сирве. Ще в лист. 1940 р. в Берліні був створ.Фронт Активістів Литви (ФАЛ), очол. Полков. К. Шкірпа. Навес. 1941 р. у Вільнюсі та Каунасі були організ. два підпіл. штаби ФАЛ. Ненависть насел. до радянс. окупантів вилилася 22 червня у всезагальне повстан., в якому взяло участь близьк. 100 тис. осіб. У ніч на 24 черв. повстанці захопили Каунас. По радіо було прогол. відновл. незалежн. Литви і створ. Тимчас. уряду. Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра - Юозас Амбразявічюс.28 черв. група латвійс. націон. діячів розп. повст. в Ризі. На момент вступу нім. у Ригу були створ. дві орган., які претенд. на роль уряду: Центральн. Організ. Комітет за Звільнену Латвію та Тимчасова Державна Рада. Нім., як і СРСР, не підтрим. 17 лип. 1941 р. А. Гітлер огол. про форм. нового адміні¬стративного об'єднан. - "Осітанд " з центром у Ризі, яке включало терит. Литви, Латвії та Естонії. У кожній з балтій. країн була сформ. нім. адміністр.-, запровадж. Оепетіьегігіс, нім. закони, державною прогол. нім. мова. Згідно інструкцій Райху метою нім. політ. було встанов. протекторату над цими терит., а потім віднес. "Великого нім. райху" шляхом онімеч., колонізації та усунення "небажаних елементів". У перші місяці окуп. понад 125 тис. громадян були вис. з терит. Балтії. У Литві та Латвії вживалися заходи для винищ. євреїв. Створ. концтаб. (на території Естонії найбільшими були табори в Тарту та Ягала). За роки війни загинуло близько 10 тис. естон, 190 ти.с. литов. та 75 тис. латв..Насел. Балт. країн неоднозначне поставилося до нім. окупації: з одного боку, воно чинило актив. опір, з іншого - співробітничало з окупаційною владою (національні військові загони, зваблені антибільшовицькими гаслами, входили до нацистських збройних формувань; у 1943-1944 рр. у складі двох латвійських легіонів СС воювало близько 140 тис. осіб). Партиз. борот. під керівниц. коммун. сил не набрала в цьому регіоні великого пошир. та підтримки місцев. насел. У серед. верес. 1944 р. Червона Армія силами трьох Прибалтійських та Ленінградського фронтів перейшли в наступ у Балтії. 13 лип. 1944 р. рад. війс. ввійшли до стол. Литви, 22 вер.- Таллінна (після вигнання нім. військ з материкової Естонії поч. підготовка до десанту Червоної Армії на острови, бої за які завершилися в листопаді), 13 жовт-Риги.