
- •Тема 7 Інвестиційна діяльність на міжнародних ринках акцій
- •1. Капіталізація ринків акцій. Множинне котирування.
- •2. Організація торгівлі акціями на різних національних ринках. Фондові індекси
- •Дані про котирування акцій
- •Національні фондові індекси
- •3. Пасивний і активний підходи до формування портфеля міжнародних інвестицій в акції
- •147 Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «міжнародна інвестиційна діяльність»
2. Організація торгівлі акціями на різних національних ринках. Фондові індекси
Торгівля акціями різних країн відбувається як на біржових (фондові біржі), так і на позабіржових ринках. Найбільшими біржами світу є Нью-Йоркська (New York Stock Exchange - NYSE), Токійська (Tokyo Stock Exchange -TSE), Лондонська (London Stock Exchange - USE), Франкфуртська (Frankfurt Stock Exchange - FSE). Однак у кожній з провідних країн світу знаходиться переважно кілька фондових бірж, на яких здійснюється більша частина операцій з акціями. На позабіржові ринки припадає незначна частка оборотів. Незважаючи на глобалізаційні процеси, малоймовірно, що інтеграція основних на сьогодні фондових ринків досягне того рівня, за якого зникнуть їх індивідуальні особливості. Проте можна виділити одну загальну особливість: ціни на акції американської компанії на Франкфуртській чи Токійській біржі будуть залежати в першу чергу від результатів торгів на Нью-Иоркській біржі. Аналогічно, ціни акцій німецької фірми в Лондоні чи Нью-Йорку залежатимуть від рівня попиту і пропозиції їх на Франкфуртській біржі.
Варто відзначити, що кожний значний (світовий) фондовий центр має свої особливості, які необхідно враховувати при реалізації інвестиційних стратегій та тактичних заходів з мінімізації трансакційних витрат.
Японський фондовий ринок. Близько 70-75%, або біля 2000 найменувань акцій, які допущені до котирування на Токійській біржі (TSE), входять в першу з двох категорій, або груп, акцій. Першу групу становлять акції компаній з високою ринковою капіталізацією, а в другу - акції компаній з низьким рівнем капіталізації.
Операції на TSE проводяться на двох двогодинних торгових сесіях: ранковій ("зенба"/zenba), що триває з 7 до 9 години ранку, і на денній ("гоба"/goba) - з 11 до 13 години дня. Торгівля найбільш активними акціями на TSE (близько 160 найменувань) здійснюється не через спеціалістів, а по комп'ютерній мережі. Понад 60% всього обсягу торгівлі японськими акціями припадає на 4 брокерські фірми і їх відділення: Nomura, Daiwa, Nikko, Yamaichi. Іноземні брокери отримали доступ на японський фондовий ринок лише в 1985 р.
На ринку акцій Японії домінують акції промислових компаній з високим рівнем диверсифікації.
Національний фондовий ринок в Японії включає також фондову біржу в Осаці, де котируються акції близько 1000 компаній, невеликий позабіржовий ринок (200 найменувань акцій), малі регіональні біржі.
Особливості японського ринку акцій:
- ціни на акції дуже залежні від цін на нерухомість в Японії (надзвичайно високих). Часто для обґрунтування ринкової ціни одній компанії використовували її "приховані активи" (вартість капіталів вкладених в землю й нерухомість);
- за оцінками аналітиків ціни на японські акції дуже завищенні у порівнянні з традиційними значеннями коефіцієнта ціна-прибуток (> 60 %), доходності (<1%) і норми прибутку, яка значно нижча, ніж, наприклад, в США;
- має місце приховування інформації для інвесторів з боку японських компаній. Цьому сприяє як специфіка організації японського бізнесу (великі напівкланові об'єднання банків та промислових корпорацій, що тісно пов'язані з фінансами уряду та Банку Японії), так і свідома політика зменшення транспарентності бізнесу з метою запобігання втраті комерційних таємниць. Проблема інформаційної асиметрії на японському ринку та відносна складність виходу на нього дозволяє вважати, що він розвивається (принаймні довгий час розвивався) у достатньо автаркійному режимі, скоріше не щодо загальносвітових факторів впливу на його динаміку, а щодо обмежених вхідних та вихідних міжнародних інвестиційних потоків. Це призвело до значних труднощів в японських компаній в умовах глобальної конкуренції і на даний час стратегічні орієнтири на обмеження участі нерезидентів на японському внутрішньому ринку переглядаються.
Лондонська фондова біржа. Лондонська міжнародна фондова біржа є найбільшою в Європі. Іноземні компанії отримали на неї доступ лише в 1986 р.; в тому ж році були відмінені фіксовані ставки брокерських комісійних, а торговельні операції почали проводитись за допомогою комп'ютерів.
Шестигодинна торговельна сесія на Лондонській біржі починається в 9 годин ранку і закінчується о 3 годині дня.
Фондовий ринок Німеччини. Система фондових ринків ФРН представлена 8 біржами. Найкрупніша - Франкфуртська (ФФБ), на якій здійснюється понад торговельних операцій всього ринку акцій. На ній котируються акції понад 1000 компаній, більшість з яких беруть участь в торгах на іноземних біржах.
Торгівля на FSE проходить під час короткої двогодинної сесії з 1130 до 1330.
Інші біржі Німеччини розміщені в Мюнхені, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Штутґарті, Ганновері і Бремені.
Фондовий ринок США. Фондовий ринок Сполучених Штатів представлений двома основними фондовими біржами - Нью-Йоркською (NYSE) і американською (АМЕХ), а також позабіржовим ринком, торгівля акціями на якому здійснюється в рамках комп'ютерної системи котирувань Національної асоціації учасників ринку цінних паперів (National Association of Security Dealers Automated Quotation - NASDAQ). Ha Нью-Йоркській біржі ще зберігається традиційна торгівля в залі, хоча і на ній збільшується комп'ютеризована обробка замовлень і торгівля за допомогою системи DOT (Designed Order Turnover) i Super DOT. Доступ до електронної системи NASDAQ мають інвестори з Великобританії, Сінгапура та інших країн. На NYSE котируються переважно акції підприємств представників "старої економіки", на NASDAQ - "нової".
Специфікою сучасного етапу розвитку американського фондового ринку є активне здійснення інвестувань через систему депозитарних розписок. Американські депозитарні розписки (АДР) (American Depository Receipts; ADR) дають можливість інвесторам США купляти і продавати акції іноземних компаній без проведення операцій безпосередньо на закордонних біржах і ринках. АДР - це розписка (квитанція), яка підтверджує володіння акціями іноземної компанії. Зазвичай акції зберігаються в банку країни емітента, а банк-кореспондент в США випускає АДР, які представляють акції на відкритому ринку. Близько 2/3 усіх найменувань АДР котируються в NASDAQ; інші - в основному на Нью-йоркській фондовій біржі.
АДР можуть мати, а можуть і не мати так звану "підтримку" з боку "емітента". Власник АДР з "підтримкою" має доступ до фінансових звітів компанії-емітента і отримує право голосувати на зборах акціонерів. Відсутність "підтримки" означає, що власник таких привілеїв позбавлений.
Дані про результати торгів на фондових біржах публікуються у пресі зазвичай за формою, наведеною у табл. 7.1.
З наведених даних видно, що акції (Stock) компанії ABC, які котируються за цінами від найнижчої (Low), що рівна 85 1/8, до найвищої (High) - 110 5/8 доларів США. Дивіденди за рік (Dividend - Div) на одну акцію становили 5,5 дол. США. Доходність акцій (Yield - Yld), яка визначається як відношення дивідендів до середньої ціни акції за рік, становила 6%, а відношення ринкової ціни акції до доходу за рік (Pp/((High-Low) + div)/Price/Earnings - Р/Е) становило 15. За звітний день було продано 125 лотів акцій по 100 шт. (Vols 100s), тобто всього 12500 акцій. Протягом дня найвищий (High - Hi) курс акцій дорівнював 95 7/8 доларів, найнижчий (Low - Lo) - 93 1/8 доларів. Курс акцій при закритті біржі в кінці дня (Close) становив 94 доларів США. Зміна курсу закриття порівняно з курсом закриття попереднього дня торгів (Net Change - Net Chg) становила +3/4 доларів.
Таблиця 7.1